ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ТАЛІБИ НАСТУПАЮТЬ
Міжнародні аналітичні центри б’ють на сполох. Захід марно витрачає в Афганістані мільярди доларів, західних військовослужбовців замало, а афганські вояки не спроможні вести війну. Таліби контролюють половину держави.

На сьомому році війни майже одночасно були опубліковані доповіді, які характеризують ситуацію в Афганістані як кризову. У висновках організації «Senlis Council» зазначено: таліби контролюють половину країни і щороку зростає небезпека, що вони оволодіють всією територією. «Senlis Council», котра донедавна спеціалізувалась на проблемі боротьби з наркотиками, а останнім часом вважається експертною з питань афганського півдня, стверджує, що таліби знову здобувають прихильність афганців, які завжди переходили від слабшого правителя на бік сильнішого.
«Завдяки заробленим на контрабанді наркотиків грошам, а також все щедрішим внескам місцевих та закордонних спонсорів таліби отримують кошти на війну і ведуть її дедалі ефективніше. Вони захоплюють обширні регіони на півдні країни, містечка і повіти, призначають адміністрацію, контролюють торгові і транспортні шляхи. На землях пуштунів на півдні держави вони вже фактично біля керма влади»,— зазначають експерти «Senlis Council». За інформацією організації, фронт війни все ближче підступає до Кабула.
Застереження «Senlis Council» підтверджено в доповіді ООН, оприлюдненій кілька днів тому. Її автори також констатують експансію талібів, через що все більше регіонів стають недоступними для працівників ООН і доброчинних організацій. Позбавлені західної допомоги, афганці не мають іншого виходу, як підкоритись талібам. «Питання не в тому, чи таліби повернуться в Кабул, а коли і в якій формі це станеться»,— застерігає «Senlis Council».
На думку фахівців організації, успіхи талібів пояснюються тим, що афганські солдати погано навчені і неохочі до війни, а також вкрай недостатньою кількістю військ західної коаліції. Афганські солдати не тільки не воюють з талібами, а й не можуть втримати територій, здобутих у партизанів військами НАТО. Зрештою, західні військові щоразу відвойовують одні й ті самі села і повіти. Єдиним способом виправити ситуацію, вважають експерти, може стати збільшення кількості військ альянсу з нинішніх 40 тисяч принаймні до 80 тисяч та заключення до коаліційної армії військовослужбовців з мусульманських держав.
Аби виграти війну, необхідно здійснити каральну експедицію військ НАТО в Пакистан, на землі тамтешніх вільних пуштунських племен, які надають прихисток афганським талібам і бойовикам «Аль-Каїди». Збройній операції на пакистанській землі чинить опір уряд в Ісламабаді, слушно побоюючись появи західних військових на своїй території: це може спровокувати війну в Пакистані.
За підсумками дослідження, здійсненого доброчинною організацією «Oxfam» на замовлення британської палати громад, однією з найголовніших причин успіхів талібів є корупція і байдужість чиновників уряду президента Хаміда Карзая, приведеного до влади західними політиками, а також марнотратство міжнародних гуманітарних організацій, які спрямовують мільярди доларів на відбудову Афганістану. З цих грошей на кожного працівника в численних іноземних організаціях щороку витрачається щонайменше півмільйона доларів.
На думку експертів «Oxfam», хоча Захід, починаючи з 2001-го року передав на потреби Афганістану кільканадцять мільярдів доларів, країні загрожує гуманітарна катастрофа, а рівень бідності можна порівняти хіба що із злиденністю в країнах Центральної Африки. В «Oxfam» також вважають, що великою наївністю є віра, що утворювані при чужих військах групи (PRT), які займаються відбудовою країни, можуть здобути прихильність афганців. Цивільне населення ставиться до груп PRT з недовірою, небезпідставно підозрюючи їх у шпигунстві.
Експерти ООН, «Senlis Council» й «Oxfam» погоджуються, що найбільше від західних військ афганців відштовхує те, що дедалі частіше жертвами збройних операцій і бомбардувань НАТО стають цивільні особи. Звернення президента Карзая до військ НАТО з приводу подібних фактів і вимоги діяти з повагою до мирного населення не дали позитивних результатів.
Не можна сказати, що керівництво Афганістану разом з НАТО не шукає ефективних рішень задля припинення в країні протистояння.
Після зустрічі в Кабулі з Генеральним секретарем НАТО Яапом де Хооп Схеффером президент Карзай повідомив, що уряд дедалі інтенсивніше контактує з представниками талібів. Протягом останніх восьми місяців такі контакти з владою налагоджували талібські діячі і з Афганістану, і з Пакистану.
Кілька місяців тому верхня палата афганського парламенту закликала президента і його міністрів негайно визначити, які вимоги талібів можна виконати, щоб вони почали політичні переговори і ввійшли в уряд. Це сталося попри те, що таліби готують напади терористів-самогубців, а урядова коаліція знищує найбільш одіозних ватажків з їхнього середовища.
Таку позицію афганського уряду підтримують у Лондоні і Вашингтоні, де, напевно, зрозуміли різницю між Сходом і Заходом та неможливість раптового переходу до демократії в Афганістані. Однак Москва негативно поставилась до такої «перебудови» афганського уряду. На думку заступника міністра закордонних справ Росії Олександра Яковенка, дехто з наших колег плекає ілюзію, ніби примирення з талібами може стабілізувати ситуацію в країні. Не можна відступати від лінії ізоляції тих екстремістських ватажків, хто включений у списки комітету РБ ООН».
Москва зацікавлена в тому, щоб ситуація в Афганістані залишалась хиткою, а США і НАТО зосередили там свої фінансові і військові зусилля. Тим часом у Вашингтоні і Брюсселі прагнуть, як можна швидше вийти з Афганістану, бо громадськість починає відчувати втому від втрат і безперспективності ситуації. Це спонукає до пошуку рішень, які сприяли б стабілізації ситуації без обмежень, зумовлених минулими справами і словами декого з політиків і політичних сил в Афганістані.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ГІЛЛАРІ КЛІНТОН: ШЛЯХ ДО МЕТИ
• МІЖ КООПЕРАЦІЄЮ ТА КОНФРОНТАЦІЄЮ

назад »»»