ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
АВСТРАЛІЙЦІ ОБРАЛИ НОВИЙ ПАРЛАМЕНТ
Днями відбулися парламентські вибори в Австралії. Ця велика країна-континент нечасто потрапляє до міжнародних новин. Це й не дивно, адже тутешній рівень життя є достатньо високим, аби не давати інформаційних приводів, викликаних соціальними заворушеннями. У міжнародному житті Австралія дотримується стабільного курсу на співробітництво зі Сполученими Штатами.

Правда, не завжди плоди такої співпраці знаходять одностайну підтримку серед громадян країни. Останні приклади вияву невдоволення стосуються участі австралійських військових в антитерористичних операціях в Афганістані та Іраку. Хоча високий рівень підготовки австралійських вояків мінімізує втрати серед особового складу, а політична популярність цих війн у громадськості країни є мізерною. Саме це стало основним приводом для критики з боку опозиції під час загалом спокійної та виваженої виборчої кампанії. У відповідь на звинувачення в односторонній проамериканській політиці уряд Австралії нещодавно уклав мільярдний договір про продаж Росії урану. Не меншу зацікавленість в отриманні австралійського урану для атомної промисловості виявляють США, Японія, Китай, Індія, Європейський Союз, які залишаються ключовими зовнішньополітичними партнерами Канберри. Головним європейським партнером Австралії є колишня метрополія — Велика Британія, хоча соціологічні опитування засвідчують збільшення кількості прихильників виходу країни з Британської співдружності націй та проголошення республіки.
Знайшовся привід, і не один, для невдоволення і внутрішньополітичною ситуацією. Проблеми стосуються насамперед інтеграції корінних жителів на континенті до соціального життя переважно «білої» Австралії. Уряду довелося відбиватися від критичних закидів з боку правозахисних організацій, які вимагали фінансових компенсацій родинам аборигенів, у яких у 70–80-х роках минулого століття відбирали дітей для всиновлення їх білими родинами. Ще один привід для нарікань виник у процесі обговорення урядових ініціатив щодо квот на чисельність іммігрантів. Австралія, попри те, що є однією з найбільших країн за територією, водночас залишається найменш густонаселеною країною, тоді як економіка потребує дедалі більше кваліфікованої робочої сили. Трудові мігранти прибувають головним чином з Китаю та Індії. Тим часом «Чорний» континент постачає до Австралії переважно низькокваліфікованих робітників, тому уряд наполягає на суттєвому обмеженні саме африканської міграції.
Зважаючи на всі ці обставини, опозиційні лейбористи сподівалися, що виборцям набрид 68-річний Джон Говард, лідер консервативної Ліберально-національної партії, який обіймає посаду прем’єр-міністра вже 11 років поспіль. Основним його опонентом є 50-річний Кевін Радд, що стоїть на чолі лейбористів. Соціологічні опитування зафіксували незначний розрив між консерваторами та лейбористами у кількості прихильників. Саме іракська проблема схиляє виборців у бік опозиції. Нині лейбористи отримали шанс додати нових ідей в австралійську політику, але це не означатиме її радикальної зміни.
також у паперовій версії читайте:

• ГРУЗІЯ ГОТУЄТЬСЯ ДО ВИБОРІВ
• БЕЗПЕЧНИЙ БІЗНЕС НА НЕБЕЗПЕЦІ
• ЕКСПОРТЕРИ НАФТИ ЗАДОВОЛЕНІ

назад »»»