ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
КУЛЬТУРА «З КУЛАКАМИ»
Виселення музеїв та галерей, забудова кіностудій житловими комплексами, вимоги до театрів перейти на повне самофінансування, закриття книгарень, бібліотек, кінотеатрів...

Подібні повідомлення надходять до редакції чи не щодня. Якби нам сказали років 5–10 тому, що невдовзі Україну називатимуть зоною культурного лиха, ми б навряд чи повірили. Нині таке визначення сприймається як констатація реального факту і кличе до конкретних дій в ім’я порятунку української культури від цілковитого знищення в мирний час.
Безпрецедентна акція — Надзвичайні збори «Україна — зона культурного лиха» — відбудеться 30 листопада в культурному центрі Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Ті самі сповнені тривоги слова можна прочитати й на сайті www.cultura.net.ua — відкривши його, кожен має можливість зареєструватися для участі в акції, внести свої пропозиції та поінформувати про культурне лихо, яке відбувається в тому чи іншому місті нашої держави.
Працівники масштабної і вкрай важливої сфери людського життя, яка зветься культурою, нарешті зрозуміли, що настав час об’єднати зусилля. Вони утворили оргкомітет, який у процесі підготовки до зборів щовівторка проводить в інформаційній агенції УНІАН прес-конференції. З чотирьох запланованих три вже відбулися. На них обговорювали проблеми музеїв й архітектури, літератури й книговидання, театру й кіно. На четвертій розглядатиметься стан справ у музиці та образотворчому мистецтві. Учасниками вівторкових зустрічей з пресою стали директори музеїв, книгарень, видавництв, художні керівники театрів, кінорежисери, мистецтвознавці, художники, письменники та інші представники творчої інтелігенції. Їхні виступи допомогли скласти певний список труднощів, з якими стикається кожна галузь культури. А модераторами (тобто ведучими) прес-конференцій є брати Віталій та Дмитро Капранови, письменники, директори видавництва «Зелений пес» і надзвичайно активні в громадському житті люди.
Отже, погляньмо на деякі відомості, оприлюднені на сайті www.cultura.net.ua. Вони є доволі невтішними. Цитую: «У місті Кременчук Полтавської області з населенням понад 200 тисяч немає жодного театру. А до війни було три...»
«У Івано-Франківську на 234 тисячі населення лише три кінотеатри».
«Щоб вижити, працівники кінотеатру «Чернівці» торгують одягом та білизною».
«В Охтирському районі Сумської області немає жодного кінотеатру».
«При закритті державних кінотеатрів у Рівному та області міська влада сказала: «В їхньому існуванні немає потреби».
«Влада міста хоче залишити Львів зовсім без кінотеатрів. Мало того, що останнім часом уже закрито два кінотеатри — так ще й виконком Львівської міської ради вирішив закрити ще сім (а їх усього сім залишилося в місті!)».
Не менш кричущі факти наведено в зверненні оргкомітету Надзвичайних зборів: «За 16 років у нашій країні знищено кілька тисяч книгарень, уся кіноіндустрія разом з кінотеатрами та кіностудіями. Потужна колись система мистецької освіти ледь жевріє. В країні, яка ще в ХVІІ сторіччі дивувала європейців загальною грамотністю, нині видається лише одна книга на трьох людей.
У сьогоднішній Україні одна книгарня припадає на 100 тисяч населення (у Польщі — на 10 тисяч). У Києві — 40 театрів. У Лондоні — 400. Ми йдемо в Євросоюз. А чи потрібна Європі навала 40 мільйонів варварів, які мріють лише про пиво і футбол?»
Сподіватимемось, що ті, кого не влаштовує нинішній стан вітчизняної культури і державна політика в цій галузі, таки відгукнуться на заклик прийти 30 листопада на Надзвичайні збори «Україна — зона культурного лиха». Та слід передусім подбати про те, щоб не просто в черговий раз поговорити про наболіле, а зробити акцію дієвою. Яким чином можуть вплинути митці на органи влади? Оголосити страйк запропонував кінорежисер Олесь Санін. Він навів приклад. Американський сценарист, з яким Олесь співпрацює, припинив писати, коли застрайкувала гільдія кіносценаристів, членом якої він є. Проте чи стане помітним для нашої влади страйк працівників культури? Чи спонукає до шляхетних вчинків? Не хочеться бути песимістом, але ствердну відповідь дати не наважуся.
А от невгамовні фантазери — брати Капранови, здається, таки вигадали метод приборкання деяких не дуже культурних людей на державних посадах. Вони вирішили провести на тому самому названому сайті рейтинг національного хамства. І просять негайно повідомляти, якщо з кимось брутально розмовляють, чиновники-бюрократи «ганяють по колу», висуваючи необґрунтовані вимоги. Віталій та Дмитро Капранови й призи продемонстрували. Для вітчизняних державних установ — це «Золотий нашийник», для іноземних посольств — «Золотий намордник». Напевно, культура теж має бути «з кулаками».
також у паперовій версії читайте:

• «ЛЮДИНА РОКУ» ПІДБИВАЄ ПІДСУМКИ. ПОПЕРЕДНІ
• ВЕЛИКЕ МИСТЕЦТВО Й ВІДПОВІДНІ ЦІНИ

назад »»»