ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ЦАР-ПІЧ У БАЛАКЛЕЇ

— У Москві є Цар-гармата й Цар-дзвін, а ми тепер маємо Цар-піч,— пожартував на відкритті печі для випалювання цементної сировини на заводі «Балцем» Філарет Гальчев — голова Ради директорів холдингу «Євроцемент груп-Україна», до складу якого належить і завод у Балаклеї, що на Харківщині.— Піч ми відновили за шість місяців із нуля.

Це — велетенський механізм, сім метрів у діаметрі, завдовжки двісті тридцять метрів. Може працювати автономно, забезпечуючи повний виробничий цикл. На консервації перебувала одинадцять років. На реконструкцію витрачено понад тридцять мільйонів доларів. Тепер підприємство виготовлятиме на мільйон тонн цементу на рік більше. Загалом виробнича потужність сягне чотирьох мільйонів двохсот тисяч продукту на рік, а завдяки новій печі (п'ятій) завод за потужністю посяде перше місце в Європі.
Помічник директора підприємства Олена Плахова розповіла, що сировину для виробництва цементу, тобто глину і крейду, добувають у кар'єрах, розташованих за вісім кілометрів від Балаклеї у Шебелинському родовищі. Працюють також на шебелинському газі. На заводі глину та крейду перемішують з водою й вапном. Шлам, що нагадує густу сметану, надходить у печі, де «випікається» за температури 1200° (усередині печі викладено термостійкою цеглою, яку змінюють через три місяці). Потім масу охолоджують у спеціальних холодильниках. Далі формуються кульки — клінкери, які подрібнюються у млинах. Їх на заводі аж вісім. Залежно від марки додають різні домішки. Найпопулярніший цемент 500-ї марки, він достигає за п'ять днів. На другому місці — 400-та марка. Такий цемент досягає протягом 24 годин. Його використовують у приватному будівництві.
На урочистості запросили й ветеранів, які свого часу доклали чимало зусиль, аби налагодити виробництво цементу на заводі. Марія Ісаєва працювала тут головним інженером від часу відкриття підприємства — з 1963-го до 1990 року. Її чоловік також віддав заводу понад шістнадцять років. Нині обоє на пенсії.
— Піч стала до ладу 1972 року. Працювала, немов годинниковий механізм. Видавала на-гора по 125 т продукції на годину. Це унікальна споруда, єдина в Європі,— розповідає Марія Василівна.— Та колишнє керівництво після розпаду СРСР було недалекоглядне, тож усе занепало. Піч зупинили, обладнання розтягли. Виробництво ледь животіло. Складалось враження, ніби державі стали не потрібні будівельні матеріали, а людям — оселі. Добре, що нашій гордості дали нове життя. Відразу після пуску печі її потужність не перевищуватиме 107 т/год, але за дві доби вона набере сили, розкочегариться й даватиме до 130 т на добу.
Олена Плахова розповіла, що на заводі працюють понад 1700 робітників. Середня зарплата становить 300 доларів, тобто вища, ніж у обласному центрі. У Харкові вона сягає 220 дол. Їхні співробітники щороку оздоровлюються: в межах України забезпечують путівками й родину, а за кордоном — працівника. Нещодавно завод придбав машину «швидкої допомоги», а невдовзі відкриють власну поліклініку, оснащену за сучасними стандартами. На розвиток соціальної сфери торік холдинг спрямував понад півтора мільйона доларів, а нинішнього — на понад 50 відсотків більше.
Дирекція заводу мріє про часи, коли на їхній території не буде пилу. «Щоб після відвідин підприємства не треба було чистити черевики» — такий тут критерій чистоти. Тому тут дбають про автоматизацію виробництва. На цю програму в 2007-му виділено 40 мільйонів доларів. Щоправда, доведеться витратити чимало грошей для досягнення цієї мети: журналістам довелося не лише чистити черевики, а й добре обтрусити одяг. Три труби димлять, викидаючи в повітря сизуватий дим. Та й квіти і дерева вкриті сивиною. І все-таки помітно, що тут дбають про чистоту: ніде не побачиш сміття, територію поливають водою. За словами керівництва підприємства, в модернізацію заводу «Балцем» мають вкласти понад 35 мільйонів доларів.
На виході з території всіх зустрічає транспарант: «Дякуємо за хорошу роботу. Приємного вам відпочинку».

Віра КУЛЬОВА, Київ—Харків
також у паперовій версії читайте:

• ОБ'ЄКТИВНИЙ ПРОГНОЗ

назад »»»