ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ФІНАНСИ
НАШІ БАНКИ — НАЙДОРОЖЧІ У СВІТІ
Нинішнього року, за словами заступника голови Національного банку Олександра Савченка, тенденції до зростання українського банківського сектора тривають. Водночас як у Сполучених Штатах, країнах старої Європи, деяких державах Східної Європи й Казахстані спостерігається суттєва «турбулентність», тобто зменшення ділової активності та активних операцій (кредитування, купівлі цінних паперів). Тож, виявляється, вітчизняні банки готові до «турбулентності», що виникла у США і Євросоюзі через іпотечну кризу.

Головна причина цього явища, зазначає пан Савченко, в тому, що банківські аналітики, котрі аналізували інвестиційну діяльність, проґавили момент, коли ринок нерухомості, особливо у США, «перегрівся». Люди купували житло не для себе, а на продаж. На початку кризи продавали менше житла, а потім на нього почали знижуватись ціни. Ті, хто взяв кредити на купівлю житла, яке сподівався продати й отримати зиск, не змогли цього зробити й повернути кредити.
Багато великих банків отримали збитки від видавання іпотечних кредитів та інвестування в облігації, забезпечені нерухомістю. Вони спочатку були ліквідними і давали дохідність на рівні 6–7% (для України це обмаль, а для західноєвропейських держав — пристойний прибуток). Так, швейцарська банківська група UBC втратила понад 3,5 млрд дол. на цінних паперах, пов’язаних з іпотечним ринком США. Інші види діяльності UBC принесли прибуток, але його недостатньо, аби покрити збитки. Експерти очікують, що суми збитків і надалі зростатимуть. Однією з останніх жертв іпотечної кризи став американський інвестиційний банк «Merelindlinch», втрати якого сягнули 8 млрд дол. А американський «Citi Bank», котрий має більше одного мільйона клієнтів у всьому світі, втратив 6 млрд дол.
У процесі кризи банки перестали позичати один одному гроші за вигідними ставками, і виникла висока «турбулентність». Тоді центробанки почали підтримувати свої комерційні банки, тобто насичувати банки ліквідністю — доларами і євро. Так, нещодавно центробанк Англії (вперше за 73 роки) надав чималий кредит комерційному банку на врегулювання іпотечних проблем. Ситуація ніби поліпшилась, але наслідки кризи відчутні, кількість фондових ринків зменшується.
Закордонні запозичення українських банків і державних структур у співвідношенні до ВВП далекі від великих ризиків, тому в нашій країні світова іпотечна криза поки не відчувається. Вітчизняні банки мають непогану ліквідність. А у нашої найближчої сусідки — Росії була суттєва напруженість на міжбанківському ринку, йшов відтік капіталу. Особливо постраждав Казахстан, котрий Україні ставили за взірець, і банки якого хизувались своєю «західністю». Нині центробанк Казахстану змушений рефінансувати комерційні банки, які залежать від нього та іноземних ринків. До того ж, усі цінні папери Казахстану знизились в ціні на 15–20 відсотків.
В Україні діяльність банків залежить від вкладів населення, бізнесу та деяких урядових структур. Нацбанк, запевняє Олександр Савченко, надалі проводитиме таку політику, аби найбільша частка банківської ліквідності була сформована саме в нашій країні, а не за її межами. Треба мати потужну школу ризик-менеджменту, аби виходити на західні ринки, позичати там і витрачати гроші адекватно.
Світова ситуація потребує від НБУ посилення вимог до комерційних банків щодо врахування ними можливих валютних ризиків і ризиків ліквідності, особливо збалансування пасивів і активів за термінами та валютою. В Україні нині близько 190 банків, триває експансія іноземного капіталу в банківську систему. Якщо на початку року частка іноземних банків у капіталі всієї банківської системи сягала близько 30%, то зараз стрімко наближається до 40 відсотків.
Такі тенденції зростатимуть, вважає Олександр Савченко. Українські банки залишаються найдорожчими у світі. Власникам вітчизняних банків треба бути готовими щороку вкладати мільйони гривень, доларів, євро в банківський капітал. На думку заступника голови Національного банку, лише кілька фінансово-промислових груп здатні продовжувати інвестувати в капітал сотні мільйонів коштів. Звичайно, грошей більше на західних ринках, і природно, що українські банки купують провідні банківські установи світу, найперше європейські.
Причому інвестори відзначають порядок у банківській системі, важливу роль Нацбанку в регулюванні банківської діяльності, якісний нагляд регулятора за фінансовими установами. В Україні більш ніж два роки не було жодного банківського банкрутства. Хоча банкрутство — це природний процес для ринкової економіки. Треба бути готовими, що найслабші банки можуть збанкрутувати. Адже зараз йде процес консолідації банківської системи. У Нацбанку сподіваються, що слабкі банки (хоча таких майже немає) будуть викуплені більш потужними. Іноземних інвесторів приваблюють масштаби й динаміка економічного зростання в Україні. За останні десять років він був одним із найвищих у світі.
Активи банківської системи щороку зростають майже на 50 відсотків. Така тенденція, переконаний Олександр Савченко, триватиме довго. Тому інвестори купують банківський прибуток, який буде через два-три роки. Вони прогнозують, що цей прибуток буде більшим, ніж у їхніх країнах. Адже у Європі, особливо у старій, темпи зростання прибутку на 5–10% вважаються пристойними. Молодим банкам, аби вийти в лідери, треба розвиватись з випередженням на 10–20%. Для цього вони купують банківські активи у державах, що стрімко розвиваються. За рахунок цього показують найкращу динаміку, а в перспективі матимуть найкращі прибутки, філійну систему.
Усі західні банківські менеджери мають вивчити українське законодавство і скласти спеціальний іспит у НБУ. Тільки після цього іноземним фахівцям дають спеціальний допуск для роботи в українській банківській системі. Хоча вітчизняна банківська система ґрунтується на базельських принципах, і банки понад десять років користуються міжнародними правилами бухгалтерського обліку, звітності й аудиту, у ній є чимало нюансів. Тож ними мають оволодіти іноземні менеджери. Вони вважають сприятливою в Україні атмосферу для банківської діяльності. А ось діяльність наших судів їх не задовольняє, як і неможливість швидкого отримання застави. Такі «нюанси» призводять до збільшення банківських витрат, подорожчання кредитів і врешті-решт гальмують темпи зростання економіки.
Нині точаться гострі дискусії з приводу оптимальної кількості банків. Із зареєстрованих 190 банків реально працює 160–170, деякі давно перебувають в стадії ліквідації, а деякі нові не розпочали свою діяльність. Іноземні фахівці говорять, що через три-чотири роки в Україні залишиться 30–50 банків. Проте реалії такі, що кожного року в нашій країні реєструється чотири-п’ять нових банків (до речі, нещодавно зареєстровано новий банк з капіталом 65 млн грн). На думку Олександра Савченка, це — непогано. Адже у розвинутих європейських країнах, приміром у Італії, Австрії, Англії, де кількість жителів приблизно така сама, як в Україні, працює від 200 до 400 банків. У Німеччині набагато більше. Там є традиції створення кооперативних банків, на жаль, в Україні їх немає.
Аби заснувати банк у нашій державі, треба мати 10 млн євро статутного капіталу. Це вдвічі більше, ній у країнах Євросоюзу. Звичайно, є держави, де вимоги жорсткіші. Приміром, у Єгипті банківський капітал має сягати 100 млн дол. Можливо, кількість банків в Україні зменшуватиметься, але цей процес має бути поступовим. Якщо невеликий регіональний банк працює прибутково, дотримується нормативно-законодавчих вимог, сплачує податки, створює нові робочі місця, то нема нічого поганого в його існуванні. Ринкова конкуренція має визначити оптимальну кількість банків. Питання ж про збільшення мінімального банківського капіталу передчасне, вважає Олександр Савченко.
Що стосується валютного курсу, то в Нацбанку нині прискіпливо аналізують ситуацію і вважають, що фундаментальне значення має співвідношення євро до долара. В США переконані, що зменшення курсу їхньої валюти до євро є нормальним, а європейські країни, особливо Франція, такий процес вважають неприйнятним і вимагають від центробанку Європи знизити облікову ставку, оскільки інвесторам буде не вигідно тримати свої кошти в євро, і вони зможуть певну їхню частину перевести в долари. Сполучені Штати вимагають підвищити курс китайської валюти до долара, аби США не потерпали від недооцінки юаня і не мали величезного торговельного дефіциту. Хоча в цій геополітичній грі значення України невелике, але Нацбанк ретельно аналізує всі пропозиції щодо валютного курсу.
Нині українські банки прагнуть отримати рейтинги від іноземних агенцій. Олександр Савченко вважає, що рейтингові агенції працюють переважно для нефахівців, людей, котрі не можуть проаналізувати ситуацію в певному банку, не розуміються на цінних паперах.
Аналітичні служби інвестиційних банків потужніші за рейтингові агенції. Великі комерційні й інвестиційні банки користуються не рейтингами, а висновками своїх аналітиків. Спочатку важливо пройти міжнародний аудит, а потім отримати рейтинг, який необхідний під час виходу на міжнародні ринки запозичень. До того ж, рейтинг — дороге задоволення, потрібно платити чималі кошти за його присвоєння і підтримання.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• БЮДЖЕТ-2008 — ПІД ЗАГРОЗОЮ
• КОСМОС — ПРІОРИТЕТ
• НАМ БИ ТАКУ ЗАРПЛАТУ...
• ТОРГУЄМО!
• ВВП ЗРІС НА 7,3 ВІДСОТКА

назад »»»