ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЛІТЕРАТУРНІ ОБРІЇ
ГОЛОС ПОЕТА ОБІРВАЛА КУЛЯ
70 років тому загинув Микола Зеров (1890–1937) — український поет, перекладач. Це одна з наймасштабніших постатей доби українського відродження. Майбутній поет народився 1890 року в повітовому містечку Зінькові на Полтавщині в багатодітній родині вчителя. Закінчивши Зіньківську школу, навчався в Охтирській та Першій київській гімназіях. Ще з дитинства він складав вірші.

Після закінчення історико-філологічного факультету Київського університету Микола Зеров видав друком перші статті та рецензії в журналі «Світло» та газеті «Рада». Він викладає в гімназіях латинську мову та історію. Пізніше працював у Києві на посаді професора в архітектурному інституті та Інституті народної освіти. З 1933 року — професор Київського державного університету.
Миколу Зерова справедливо вважають лідером «неокласиків» — плеяди поетів, перекладачів, літературознавців та критиків, до якої належали також Освальд Бургардт, Михайло Драй-Хмара, Максим Рильський і Павло Филипович. В оригінальній поетичній творчості Зеров віддав перевагу сонету й александрійському віршу, які вирізнялися досконалістю форми і глибинним філософським проникненням у теми. Як перекладач він здійснив багато в чому досі неперевершені інтерпретації латиномовної античної спадщини, французьких «парнасців», творів багатьох інших класичних поетів.
Зеров-критик брав активну участь у так званій літературній дискусії 1925–1928 років, підтримавши й теоретично обґрунтувавши позицію Миколи Хвильового. Йому також належить значна кількість вагомих досліджень з історії української літератури. Окремими виданнями вийшли книжки «Антологія римської поезії» (1920), «Від Куліша до Винниченка» (1929). Перу Зерова належать праці про Антона Чехова, Михайла Коцюбинського, Івана Франка. Немало зробив Микола Костянтинович і для того, щоб ознайомити широкі читацькі кола з творчістю Марка Черемшини, Миколи Куліша. Відомі його літературно-критичні праці «Нове українське письменство», «Леся Українка», «До джерел», у яких відображено позицію Зерова як літературного критика. Він також перекладав твори з французької, англійської мов, латинські вірші Григорія Сковороди.
У його поезії звучать мотиви громадянського виховання, народної самоповаги та гідності. Є щось вічне, неминуще в різьблених формах, у зеровському тексті. Його можна читати й перечитувати, відкриваючи нові грані та нюанси.
Літературна творчість Миколи Зерова постійно супроводжувалася злісними нападами вульгарно-соціологічної критики, а з кінця 1920-х років почалося справжнє політичне цькування письменника. У 1930 році його допитували на суді як свідка у так званому «процесі СВУ». А в ніч проти 28 квітня 1935 року він був заарештований. Під час слідства його звинуватили в керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією.
«Групу Зерова» було визначено в складі самого Зерова, Павла Филиповича, Ананія Лебідя, Марка Вороного, Леоніда Митькевича, Бориса Пилипенка. Військовий трибунал Київського військового округу на закритому судовому засіданні без участі звинувачених й захисту розглянув судову справу. Миколі Зерову, згідно з тодішніми статтями кримінального кодексу УРСР, визначили міру покарання — десять років позбавлення волі у виправно-трудових таборах з конфіскацією майна.
У червні 1936-го етап із засудженими в цій справі прибув на Соловки. У короткі хвилини вільного часу Зеров віддавався улюбленій справі — перекладу. За багатьма свідченнями, у тих пекельних умовах він завершив багаторічну роботу над українською версією «Енеїди» Вергілія.
Без будь-яких додаткових підстав і пояснень справа Зерова та інших була переглянута дев’ятого жовтня 1937 року. Йому, а також Филиповичу, Вороному, Пилипенку була винесена найвища міра покарання — розстріл. Усі вони полягли третього листопада.
Трагічні обставини вирвали Миколу Зерова з літературного процесу в самому зеніті творчого розквіту. Письменника реабілітовано посмертно, а його творча спадщина тепер справедливо належить до культурної скарбниці українського народу.

Ганна ІВАНОВА
також у паперовій версії читайте:

• КНИГОЛЮБИ... З ПРИМУСУ
• ЗБЕРЕЖЕНИЙ «ДУХ ВІКІВ»
• ЛІТОПИСЕЦЬ ЖІНОЧОГО ДОСВІДУ
• БІБЛІОТЕКА «НА НУЛІ»

назад »»»