Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
ПРОБЛЕМА
ЩОБ КОШТИ
НЕ ПІШЛИ...
В ПІСОК
Фінансовий ринок України регулюється спеціальними законами, нормативними та відомчими актами, що розроблялись для агресивного й помірного стратегічного інвестування. Тому, як наголошують фахівці НДІ праці та зайнятості населення, потребують систематизації та адаптації для інвестування, в тому числі й пенсійних коштів.
Нині на вітчизняному ринку функціонує вісім бірж і одна інформаційно-торговельна система. Попри те, що за чинним законодавством вони визнані організаторами торгівлі цінними паперами, оприлюднення ними звітності, на думку спеціалістів НДІ, не відповідає стандартам. Це мало б позбавити їх ліцензії. Дані, взяті з відкритих джерел щодо торгових сесій на цих майданчиках (крім Першої фондової торговельної системи), свідчать, за словами експертів НДІ, що торги проводяться переважно задля штучного підвищення ціни певної емісії. Порівняння вартості угод на цінні папери однієї й тієї самої компанії на різних майданчиках свідчить про сумнівні коливання цін (у десятки разів) упродовж місяця за відсутності ринкових причин для різких перепадів. Це виключає такі торговельні майданчики (знову ж, крім ПФТС) із потенційного переліку місць, де консервативний портфельний інвестор (Накопичувальний пенсійний фонд) міг би укладати довгострокові інвестиційні угоди.
Недосконалість законодавства, на думку науковців НДІ, породжує проблеми корпоративного управління в компаніях. Серед них — непрозорість структури акціонерів; відсутність представників дрібних акціонерів в органах управління; низький рівень розкриття інформації; негативне ставлення до дрібних акціонерів й їхніх ініціатив поліпшити співпрацю з менеджментом; невиправдане зростання запозичень та кредиторської заборгованості; сумнівний продаж активів і створення «тіньових» дочірніх структур.
Українське законодавство, покликане захищати права дрібних акціонерів, застаріло. Про це свідчать скандальні маніпуляції з активами компаній, які проводились без урахування інтересів дрібних власників. Зокрема, в законодавстві неналежно врегульовано питання представництва дрібних акціонерів в органах управління, захист прав акціонерів у разі банкрутства чи реструктуризації компанії. Недосконалість захисту прав дрібних інвесторів ставить їх поза ринком, адже більшість вкладень в акції зараз має одну мету — заволодіти контрольним пакетом.
Зазвичай, стратегічний інвестор прагне, аби управління його підприємством було приватним. Він, щоб уникнути звітування публічним інвесторам, не зацікавлений у виході на фондовий ринок. Стратегічний інвестор виходить на ринок, аби акумулювати значний пакет акцій, зібравши папери у вільному обігу. Після купівлі бажаного пакету (як правило, блокуючі 25%, або контрольні 50%) такі інвестори залишають ринок. Як наслідок, приватизація часто мало що дає для розвитку місцевих фондових ринків у збільшенні обсягів торгів і ліквідності. Маючи контрольний пакет, торги залишком терплять крах, а їхні власники опиняються не лише без дивідендів, а й залишаються з акціями, які не можуть продати. Тож екстенсивний шлях нарощування потенціалу ринку шляхом збільшення обсягів приватизації за умови недосконалого законодавства, що регламентує корпоративне управління в компанії, для портфельного інвестора є недієвим, зазначають фахівці НДІ праці та зайнятості населення.
Перелік передумов інвестування пенсійних коштів, на думку названих експертів, має бути розширений, зокрема, забезпеченням фінансової цілісності й безпеки інвестування; інформуванням вкладників пенсійних фондів; забезпеченням стабільності інвестиційного клімату; використанням коштів вкладників із найбільшою для них вигодою; законодавчим закріпленням принципів запобігання конфлікту інтересів сторін і усунення концентрації фінансової влади; нормативним закріпленням процедур оцінки надійності інвестицій та вартості пенсійних активів; організацією моніторингу для своєчасного усунення проблем і мінімізації втрат вкладників.
Останній вимозі, попри її очевидність, для накопичувальної пенсійної системи має бути надано найбільший пріоритет. Через те, що виплати пенсій починаються через багато років після сплати перших внесків, зловживання чи недбалість в управлінні коштами вкладників можуть довго залишатися непоміченими. За відсутності відповідного нагляду не виключено, що інвестиції спрямовуватимуться не у найбезпечніший і найвигідніший для вкладників об’єкт, а вкладатимуться в афілійовані чи споріднені підприємства.
Для належного виконання своїх функцій регулятивний орган має бути поінформований про хід розвитку і тенденції ринку, вчасно виявляти проблеми і ризики. У міжнародній практиці обов’язковими для виконання є стандарти про поліпшення керованості та ефективності роботи регулятивного органу. Вони мають бути якнайшвидше адаптовані та ухвалені.
Крім того, мають бути розроблені та впроваджені нормативні документи щодо моніторингу на відсутність дискримінаційності пенсійних схем як за категоріями пенсіонерів, так і для різних періодів. Основні фінансові звіти накопичувального пенсійного фонду мають складатися не на річній, а на квартальній та місячній основі, а поточні оперативні звіти постійно перевірятися незалежними аудиторами. Вимоги до інвестиційної діяльності Накопичувального пенсійного фонду, які включають потребу диверсифікації, управління ризиками, запобігання конфлікту інтересів, заборони на виконання певних операцій, мають регулюватися Мінпраці відповідно до розроблених методик. Банки, страхові, інвестиційні компанії та інші установи, що стосуються управління пенсійними коштами, мусять задовольняти вимогам бухгалтерського обліку і звітування, встановлених органами, що відповідають за регулювання інвестиційної діяльності відповідно до міжнародних стандартів.
Достовірною та регулярно оприлюдненою має бути інформація для вкладників накопичувального фонду, котрий разом зі щорічними виписками з індивідуальних рахунків, повинен публікувати порівняльні дані про норми прибутку й інші важливі характеристики інвестування пенсійних коштів. А санкції за порушення чітко визначені для запобігання будь-яким маніпуляціям із цифрами.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії
читайте:
- У ЗАПАС —
ЧЕРЕЗ ЯРМАРОК... ВАКАНСІЙ
- МІНУС 40 ТИСЯЧ
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».