ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
«НАДЗВИЧАЙНИЙ» ПАКИСТАН
Президент Пакистану генерал Первез Мушарраф запровадив надзвичайний стан. Для Заходу ця держава є найважливішим в Азії союзником у боротьбі проти тероризму, тому він не дуже активно протестує, хоча в країні тривають арешти противників режиму.

Президент-генерал заявив, що рятує державу від знищення, яке готують терористи, судді і журналісти. Минулого суботнього вечора несподівано припинили трансляцію програм приватні телестанції. Потім перестали працювати телефони. І нарешті, у центрі Ісламабада, столиці країни, з’явились солдати з карабінами, розставили патрулі і за допомогою колючого дроту перегородили алею Конституції, на якій стоїть президентський палац, парламент, резиденція прем’єр-міністра і будівля Верховного суду. Військові оточили також будівлі урядового радіо і телебачення.
У верховному суді солдати застали суддів, які незабаром мали оголосити, чи мав право генерал Мушарраф, очолюючи армію, боротись за посаду президента на жовтневих виборах, тоді за нього майже одностайно проголосували громадяни країни. Військові перервали нараду й оголосили, що президент запровадив у країні надзвичайний стан і припинив чинність конституції. Суддів попросили затвердити декрет. Коли вони відмовилися, стверджуючи, що надзвичайний стан є беззаконням, їм повідомили, що вони звільняються з посад і можуть повернутись додому. Негайно була складена присяга новим головою Верховного суду.
Опівночі в телевізійному зверненні генерал Мушарраф сповістив, що мусив вдатися до надзвичайних кроків, аби пакистанська держава не припинила свого існування. «Під загрозою опинився не тільки мир у державі, а і її єдність і суверенність»,— заявив генерал. Винними в апокаліпсисі, що насувається, Мушарраф назвав ісламських фанатиків і терористів, які підкладають бомби від Карачі до Пешавару, а також суддів і журналістів, котрі узурпували владу, що їм не належить, і привели до фактичного паралічу держави. «Подальше пасивне спостереження було б самогубством»,— сказав генерал, котрий задля кращого враження перед виступом на державному телебаченні, вбрався в цивільний костюм.
Запровадження надзвичайного стану відбулося дуже спокійно, солдати і поліцейські шукали і ловили по всій країні лідерів політичної опозиції та адвокатів і суддів, які очолили рух протесту проти військового правління. Та вже за 2–3 дні на вулиці вийшли сотні тисяч демонстрантів, які вступали в сутички з правоохоронцями. Були затримані або перебували під домашнім арештом кілька тисяч осіб. Прем’єр Шаукат Азіз оголосив, що заплановані на січень парламентські вибори, які мали завершити епоху військового режиму, треба буде перенести щонайменше на рік.
Усе свідчить про те, що 64-річний Мушарраф, який вісім років тому прийшов до влади внаслідок військового перевороту, цього разу втратив рівновагу. Він вирішив не чекати на вирок Верховного суду, який не пізніше середини листопада мав би визначити, чи може генерал залишитись президентом. Мушарраф не довіряв насамперед голові суду Іфтіхару Мохаммеду Чоудрі, який, скориставшись правовими зачіпками, вже більш як рік піддає сумніву рішення військової влади. У березні, підозрюючи, що суддя може не визнати його прагнення бути переобраним на посаду президента, Мушарраф припинив його діяльність, звинувативши в надуманих порушеннях. Несподівано це призвело до політичної кризи, а судді й адвокати влаштували демонстрації протесту. Не обійшлось без сутичок з поліцією на вулицях Ісламабада, Лахора і Карачі.
Пакистан — це найважливіший союзник Заходу у війні проти мусульманських фанатиків. Власне, внаслідок тиску з боку західних держав (крім протестів у самому Пакистані), у липні Мушарраф повернув суддю Чоудрі на місце голови Верховного суду, але відтоді час від часу попереджав, що в разі протесту суддів проти його повторного обрання, він не зупиниться перед запровадженням надзвичайного стану. Судді дозволили провести вибори в жовтні, але досі не оприлюднили висновку, чи міг Мушарраф як військовий взагалі брати в них участь. Генерал не витримав війни нервів. Він звинуватив суддів у корупції, оголосив надзвичайний стан, звільнив з посади Чоудрі, місце якого посів інший суддя.
Саме побоювання, що судді не легітимізують його владу або й позбавлять повноважень, а не дедалі численніші кривавіші теракти і війна, яка з Афганістану перекинулась у пакистанську прикордонну провінцію, є головною причиною запровадження надзвичайного стану.
Останні події перекреслили намагання американців налагодити політичний союз Мушаррафа з екс-прем’єром Беназір Бхутто. Після січневих виборів, на яких пані Беназір Бхутто втретє отримала б посаду глави уряду, вони мали поділитись владою і спільно створити сильний світсько-ліберальний фронт проти мусульманських фанатиків. Тепер вибори перенесено, а Беназір важко буде підтвердити демократичну ідентичність, якщо вона вступить у союз з військовим диктатором.
Отже, очевидно, для американців події в Пакистані стали неприємною несподіванкою. Державний секретар Кондоліза Райс, яка в серпні о другій годині ночі дзвонила до Мушаррафа, щоб запобігти оголошенню надзвичайного стану, відразу після його запровадження охарактеризувала рішення президента як таке, що «викликає стурбованість». Ще напередодні владу Пакистану застерігав від такого кроку адмірал Вільям Фаллон, командувач військ США на Близькому Сході. Фаллон навіть пригрозив, що Штати припинять надавати допомогу Ісламабаду, головним чином військову, яка за останні роки перевершила 10 мільярдів доларів. Напевно, навіть це не переконало Мушаррафа. У неділю пані Райс згадала про «перегляд» масштабів допомоги Пакистану, але пояснила, що це не може призвести до «ігнорування відповідальності президента за національну безпеку».
Як пише «Нью-Йорк Таймс», Буш і його команда можуть тільки «сидіти і чекати», не занадто засуджуючи Мушаррафа, аби влада в країні, яка володіє ядерною зброєю, не перейшла до ісламських радикалів. Запровадження надзвичайного стану «означає, що плани Буша стосовно демократизації Пакистану ефектно провалились»,— зазначає видання.
Європейський Союз також висловив сподівання, що попри внутрішні проблеми, Ісламабад залишиться вірним союзником Заходу в афганській війні.
Хамід Мір, один з найпопулярніших пакистанських журналістів, заявив, що американці знали про плани влади, але не протестували, вважаючи голову найвищого суду Чоудрі перешкодою у діяльності їхнього вірного союзника Мушаррафа.
Хамід Мір навіть вважає, що про наміри президента знала й Беназір Бхутто, яка попри перспективу надзвичайного стану повернулась у Карачі з Дубаю. Тепер вона мусить ухвалити непросте рішення. Якщо виступити проти Мушаррафа, то можна потрапити у в’язницю і перекреслити плани американців. А якщо вона цього не зробить, то втратить довіру своїх прихильників.
Опозиція мало чим загрожує Мушаррафу. Він чудово розуміє, що його правлінню можуть покласти край тільки Сполучені Штати. Та поки на афганському фронті нічого не зміниться, Мушарраф залишатиметься при владі.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ВСТУП ДО СОТ ВІДКЛАДАЄТЬСЯ
• У МІНСЬКУ ЗМІНЮЮТЬ НАЗВИ ВУЛИЦЬ

назад »»»