ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ВАРТІСТЬ ХЛІБА — ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОСТІ ВЛАДИ

Зібравши цього року, навіть незважаючи на посуху, цілком пристойний урожай зернових, Україна дала своїм громадянам надію на те, що до нового врожаю будемо з хлібом і не відчуємо важкого переднівку. Здається, жити б і радіти — аж ні, сірі миші точать зернинку по зернинці, а чорні павуки снують хитромудру павутину, яка облудою обплутує чесну економіку. Приєдналися до сонму поганих тваринок і якісь чудовиська, які каламутять прозорість ринку зерна.

За внутрішніх потреб у зерні в обсязі 6–7 млн тонн для держави й далі вимальовується чудова перспектива залишитись одним з провідних експортерів зерна у світі. Стрімке зростання кількості країн, які потребували, а цього року ще більше потребують українського зерна, лише підтверджує амбіційність керівників аграрного сектора в Україні. Однак у кожній справі треба вміти вчасно зупинитись. Якщо зовсім недавно ми пишались рекордними обсягами продажу хліба за кордон, то тепер, подейкують, продукту № 1 в Україні може не вистачити й для своїх громадян. Після парламентських виборів ціни на хліб, які довший час залишались стабільними, хоч і не рвучко, але таки поповзли вгору. Яка причина таких парадоксів?
Одними з перших подорожчання хліба відчули галичани. За словами начальника відділу Держінспекції цін в Івано-Франківській області Лесі Кос, 15 жовтня основні хлібопекарі підвищили ціни на свої вироби. Найменше зростання — 5–6 коп. за буханець — відбулося у ВАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат». У ТОВ «Залізнична пекарня» такі види хліба, як «Дарницький» та хліб з борошна вищого ґатунку, подорожчали на 10 коп., інші — на п’ять копійок. Але навіть після підвищення цін хліб «Дарницький» у залізничників залишається на дев’ять відсотків дешевшим.
Досі ціни стримувалися товарними інтервенціями борошна з держрезерву, яке на 20 відсотків є дешевшим, ніж на борошномельних підприємствах області. Прогнози скептиків, ніби запасів вистачить лише до серпня, не справдились. За цей час закупівельні ціни на зерно зросли в 1,6 раза, однак борошна з держрезерву вистачило, щоб не допустити до різкого стрибка цін.
Останнє зростання цін на деякі види хліба у ВАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» сталося у серпні нинішнього року, а в ТОВ «Залізнична пекарня» — ще в жовтні 2006-го. За цей час підвищилась не лише ціна борошна, а й мінімальна зарплата, вартість пального, електроенергії, збільшилися транспортні витрати.
Собівартість виробництва хліба зросла від шістьох до 27 коп. за кілограм, проте роздрібну ціну виробники підвищили значно менше — на 5–15 коп. Тобто підвищення цін не вигідне нікому, воно зачепить інтереси обох сторін — половину оплатить споживач, половину покриватимуть за рахунок зниження рентабельності виробництва до мінімального рівня 0,6–4 відсотки. Максимальна торговельна надбавка на хліб становить 10% (у районних центрах — 15%). У фірмовій торговельній мережі згаданих хлібопекарів роздрібні ціни на хліб сформовано з меншою, ніж граничний розмір, надбавкою, тому хліб у ній на кілька копійок дешевший.
Схоже, місцева влада вважає це підвищення незначним. Але ця думка, очевидно, зумовлена станом гаманця. Експрес-опитування, проведене в найближчому супермаркеті, засвідчило, що термометр суспільних настроїв у зв’язку з хлібною проблемою наближається до точки кипіння. Особливо обурені пенсіонери. Для їхнього сімейного бюджету підвищення цін стало сильним ударом, і тому вони без будь-якого пієтету говорили про владу. Що стосується обіцяних підвищень пенсій і мінімальних зарплат, то люди кажуть так: їх дадуть з наших же грошей, після того як держава отримає вилучене в нас підвищеними цінами.
Прикарпатці й жителі інших регіонів, де хлібна паляниця відчутно подорожчала, можуть по-доброму позаздрити киянам. Ціни на хліб у Києві не підвищуватимуться за жодних обставин. Принаймні так заявив журналістам мер столиці Леонід Черновецький.
«Незважаючи на політичну нестабільність, ми нині можемо впевнено стверджувати, що ціна на хліб у столиці є найнижчою в Україні. Ми знаємо, що після того як 30 вересня відбулися вибори до Верховної Ради, в країні почали підвищуватися ціни на хліб. Залишимо це на совісті регіональних керівників»,— зауважив міський голова Києва.
«Київська міська державна адміністрація уважно стежить за ситуацією на ринку і не дозволить підвищувати ціни на такий соціально важливий для всіх киян продукт, як хліб»,— запевнив Леонід Черновецький, додавши, що, за інформацією об’єднання «Укрхлібпром», ціна батона в Києві становить 1,4 грн, тоді як його середня вартість в Україні — 1,77 грн. Така ж ситуація і з «Українським» хлібом: у столиці він коштує 1,82 грн, а середня ціна в країні — 1,99 грн.
«Київська влада ще на початку серпня зафіксувала верхню межу вартості хліба в столиці і не допустить, щоб кияни купували його дорожче, ніж обґрунтовано економічними чинниками»,— наголосив столичний градоначальник.
Деякі аналітики переконані, що в гонитві за міжнародним престижем Україна дещо перегнула палицю з експортом геть-чисто забуває про внутрішні потреби. Через це з деяких регіонів зерно й далі вивозять, місцеві борошномельні підприємства залишились без сировини. Деякі зернотрейдери скуповують зерно й приховують його, аби відтак дорожче продати за кордон.
Попри всі запевнення представників нинішньої влади, що вони контролюватимуть ситуацію, ціни на хліб, найімовірніше, таки зростатимуть і далі. Причин драматизувати ситуацію поки що немає, але з’ясувати, чому за достатнього врожаю борошномельні підприємства не можуть за помірними цінами отримати зерно для виробництва борошна, мабуть, варто. Важко повірити, що геть усе вивезли за кордон. Так, частину з’їли миші, частину вкрали з елеваторів, ще частину навчені гірким досвідом селяни просто приберегли. Однак виникає запитання: чому в європейській житниці ціна на хліб, галопуючи, наздоганяє вартість буханця в булочній Парижа, Лондона? Тоді як зарплата в нас у рази менша від європейської, а інфляція, навпаки, у кілька разів вища.
Ціна на хліб, є, як відомо, домінантою продовольчої політики держави й одночасно визначальним чинником для інфляції. Шкода, що подорожчання хліба не вдарило по кишенях можновладців, а спустошує й так не дуже повні гаманці пересічних громадян. Ситий голодного не розуміє. Словом, махінацій із зерном та хлібом буде ще чимало. Хочеться вірити, що новий уряд зможе запобігти ґешефтам і не лише не допустить штучного підвищення цін на хліб, але й приборкає нинішній стрибок на нього, інші харчі (молоко, яйця, м’ясо, олія), які невпинно перетворюються з продуктів першої необхідності в делікатеси.

Іван ДМИТРІВ
також у паперовій версії читайте:

• «СІРИЙ» АВТОРИНОК НАСТУПАЄ

назад »»»