Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
УКРАЇНА І СВІТ
ЄС ПОПРОЩАВСЯ З ПУТІНИМ
Днями Володимир Путін востаннє в статусі російського президента взяв участь у лісабонському саміті Росія — Європейський Союз. Зазначена зустріч стала символічною ще й тому, що першого грудня 2007 року збігає термін чинності Угоди про партнерство та співпрацю між Росією та Європейським Союзом (1994 року), відповідно до положень якої, власне, й відбуваються подібні зустрічі у верхах. Водночас своєрідним подарунком Росії до цієї зустрічі стали результати парламентських виборів у Польщі. Попередній уряд Ярослава Качинського два роки блокував процес переговорів з Кремлем щодо опрацювання нової угоди про партнерство Росії та Європейського Союзу.
Напруження у політичній сфері між Росією та Євросоюзом негативно позначається на результатах економічної співпраці. Повільно реалізується затверджений ще на петербурзькому 2003 року російсько-європейському саміті проект створення спільного економічного, безпекового, правового та гуманітарного простору. Тому порядок денний лісабонських переговорів з економічних проблем залишився «порожнім», якщо не брати до уваги традиційної теми енергетичної безпеки. Росія послідовно захищає монополію «Газпрому», не пристаючи на Європейську енергетичну хартію, яка заперечує контроль будь-якого транснаціонального або національного концерну за видобутком, транспортуванням та розподілом енергетичної сировини. Водночас Польща, Естонія та Фінляндія досі насторожено ставляться до проекту побудови Балтійського газопроводу.
Зрештою, за підсумками лісабонського саміту Росія вкотре запевнила країни Європейського Союзу в безперервному постачанні газу. Погоджено механізм консультацій з приводу енергетичного транзиту в разі виникнення різних форс-мажорних обставин. Виступаючи в Лісабоні, Володимир Путін нагадав європейським партнерам про те, що в російсько-європейських торговельних відносинах немає паритетності, адже європейські інвестиції в російську економіку становлять 30 мільярдів євро, а російські капіталовкладення в країнах Євросоюзу є в десять разів меншими. Правда, причини згаданого факту сторони розуміють по-різному. Кремль вбачає в ньому недружнє ставлення до Росії, тоді як ліберальні європейські оглядачі головною перешкодою на шляху до плідної співпраці вважають різні засадничі цінності, критично важливі для Європи і Росії. Цю думку підтримує й претендент від Республіканської партії на посаду президента США Джон Маккейн. Він наполягає на виключенні Росії з великої вісімки саме за режим «суверенної демократії», щодо якої Захід має серйозні застереження.
Свідченням цього є той факт, що на своєму останньому саміті ЄС Володимир Путін не підтримав запровадження жорсткіших санкцій проти Ірану. На думку російського лідера, приклад Північної Кореї продемонстрував ефективність радше дипломатичних, аніж силових заходів у процесі протидії поширенню ядерної зброї. Збереглися розбіжності у позиціях сторін з приводу неминучості визнання незалежності албанців Косова, розгортання системи протиракетної оборони в Європі. У разі перебігу подій за нинішнім сценарієм, на думку Володимира Путіна, на Європу чекає міжнародна криза.
Водночас на лісабонському саміті європейські партнери Росії отримали відповідь на доленосне питання: чи контролює невизначену ситуацію президент Путін? Політична культура потребує дотримання ним букви Конституції, тому він навряд чи піде у відставку, аби незабаром повернутися. Прихильники російського лідера натомість зауважують, що влада буде концентруватися там, де перебуватиме Путін. Сам Володимир Володимирович не раз наголошував: «Аби стати президентом, треба брати участь у виборах і перемагати». Щоправда, 26 жовтня, саме в день лісабонського саміту, Путін був офіційно зареєстрований кандидатом від партії «Єдина Росія» на виборах до Державної Думи Російської Федерації, які відбудуться 2 грудня 2007 року. З ким Європейський Союз укладатиме нову угоду про партнерство і співпрацю, стане відомо після березневих 2008 року виборів президента Росії.
також у паперовій версії
читайте:
- ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКІ МОТИВИ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ПЕРЕГОНІВ
- ЛІВІЯ ЗМІЦНЮЄ ПОЗИЦІЇ
- ВАШИНГТОН ДИСЦИПЛІНУЄ ПАРТНЕРІВ
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».