ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ЯК ГАМАНЕЦЬ СПОЖИВАЧА ВІДДЗЕРКАЛЮЄ ПОЛІТИКУ ДЕРЖАВИ

Цінові тенденції на споживчому ринку нині вельми небезпечні. Що насправді відбувається? Незалежні експерти виокремлюють чотири головні причини цьогорічної інфляції, які ми спробуємо з’ясувати.

У відомому вислові про те, що «кохання приходить і минає, а їсти хочеться завжди», виходячи з українських реалій, перше слово так і проситься переінакшити на «вибори». Ось тільки до виборів в Україні (президентських і парламентських) ще плюсуються дострокові й повторні. Напередодні кожних ціни на основні продовольчі товари зростають майже автоматично. Не встигає нова команда, що прийшла до влади, адекватно підвищити зарплати й пенсії, як на горизонті — нові вибори. Відтак, ситуація повторюється й інфляція розкручується за тим самим колом.
Якщо парламентські вибори-2006 минули без особливого ажіотажу на споживчому ринку, то нинішні дострокові позначилися не лише різким сплеском цін на деякі продовольчі товари, а й дещо призабутим феноменом «порожніх полиць». Автор сам бачив, як із супермаркету «Велика кишеня» споживачі вивозили десятки пляшок олії, а торговці не встигали заповнювати полиці товаром. Чи можна через таку нестриманість дорікати простим людям? Коли на початку нинішнього року на деяких телевізійних каналах рекламували деякі сорти олії вітчизняного виробництва (купіть, купіть!), то навесні реклама зникла, а до осені ціна на олію в середньому зросла майже вдвічі.
Добре поінформовані експерти натякають: на цьому подорожчання одного з основних харчових продуктів не припиниться. Проте дорожчає не лише олія, а й більшість продовольчих товарів, у деяких регіонах зросли ціни на сорти хліба масового попиту. Пекарі прогнозують, що невдовзі скрізь підскочать ціни на всі хлібопродукти приблизно на 20-25 відсотків за умови, що вартість борошна надалі не зростатиме. Якщо зерно подорожчає, хліб коштуватиме більше.
Про те, що в Україні розкручується інфляційна спіраль, свідчать дані Держкомстату. У вересні індекс споживчих цін зріс на 2,2 відсотка порівняно із серпнем, що перевищило показник серпня минулого року. Від початку року зростання споживчих цін становило 8,3 відсотка, а річна інфляція може підскочити до дворічного максимуму — 14,4 відсотка порівняно з минулим роком. Найшвидше збільшувались ціни на харчові продукти. За рік олія подорожчала майже на п’ятдесят відсотків, яйця — на стільки ж, борошно — майже на сорок.
Це ще не суперінфляція, але цінові тенденції на споживчому ринку небезпечні. Так що відбувається? Незалежні експерти виокремлюють чотири головні причини цьогорічної інфляції. По-перше, із серпня 2006-го до серпня 2007 р. доходи громадян збільшились на 31 відсоток, зокрема, зарплата — на 30. Проте вітчизняні виробники не зуміли адекватно наповнити внутрішній ринок, бо для багатьох із них експортні постачання, скажімо, того ж продовольчого зерна чи насіння соняшника, вигідніші. Скажімо, на Британській біржі ціна на пшеницю зросла аж до 400 дол. за тонну.
Поголів’я великої рогатої худоби в Україні становить лише шість мільйонів голів, та і йому, до речі, бракує фуражного зерна. По-друге, цьогоріч зібрано менший за очікуваний врожай більшості сільськогосподарських культур. Та й не тільки в Україні, а загалом у світі, де теж зростають ціни на продукти харчування. До цих двох вагомих чинників додається третій — політичний. Напередодні виборів опозиція активно критикувала владу за зростання цін, а та звинувачувала своїх опонентів. Вибори відбулися, але звинувачувальна риторика на цю тему не припинилася. Громадян залякують продовольчою кризою. Люди біжать до крамниць і скуповують «стратегічні» продукти харчування, які найбільше дорожчають. Так виникає ажіотаж, яким користуються торговці, що тихцем безпідставно підвищують ціни на харчі.
Є ще одна причина такої швидкої інфляції, яку незалежні експерти ставлять на четверте місце, а вітчизняні банкіри — на перше. Йдеться про швидке зростання пропозиції грошей в економіці. Скажімо, з травня до вересня Нацбанк викупив на міжбанківському валютному ринку майже 8,4 мільярда доларів, які поклав до резерву, емісувавши понад 40 мільярдів гривень. З одного боку, зростає золотовалютний запас країни, з іншого — нова грошова маса створює тиск на ціни. У такий спосіб Нацбанк намагається утримати гривню від зміцнення, що теж сприяє високим темпам інфляції. Одні вітчизняні економісти підтримують таку політику НБУ, інші — критикують. Ми не заглиблюватимемось у цю тему, зазначимо лишень, що нова виконавча влада, котра формуватиметься, нібито має намір сприяти більш вільному встановленню курсових співвідношень між гривнею та основними світовими валютами. Але поживемо — побачимо...
Повернімось до прогнозів незалежних експертів. Вони вважають, що інфляційна гроза переважно розрядиться до кінця нинішнього року. Ціни зростатимуть й за порогом 2008-го, але повільніше. Стримувати їх має також зменшення політичної напруженості, коли людей перестануть лякати. Сезонне ж подорожчання імпорту може увібрати частину надлишку гривні.
Що нас чекає у майбутньому? Міжнародні експерти вважають, що світові ціни на харчові продукти впродовж найближчих десяти років підвищаться від десяти до п’ятдесяти відсотків. Економіка України — частина світового господарства, тож вона реагує на тенденції глобального споживчого ринку. Та, принаймні, слід регламентувати нескінченний виборчий марафон, аби надміру часте волевиявлення не створювало додаткові й потужні імпульси для розкручування інфляції, обтяжливої найперше для гаманців тих же виборців.

Петро КОЛОМІЄЦЬ, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• 28 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ АВТОМОБІЛІСТА І ДОРОЖНИКА
• КОНКУРЕНЦІЯ СТАНЕ ЖОРСТКІШОЮ

назад »»»