ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
БРАТИ ТРИМАЮТЬ УДАР
Минулої неділі відбулися позачергові вибори до польського Сейму. Причина дострокових виборів полягає в розпаді владної коаліції у складі правої консервативної партії «Право і справедливість» братів Качинських та популістської «Самооборони» Анджея Леппера й «Ліги польських родин», очолюваної Романом Гертихом. Останнього звинуватили в розкраданні субсидій, наданих Європейським Союзом польським фермерам, та в корупційних діях. Крім того, між колишніми партнерами виникли неабиякі розбіжності в питаннях внутрішньої та зовнішньої політики, зокрема, стосовно доцільності піддавати люстрації 700 тисяч польських громадян, які раніше були таємними співробітниками спецслужб. Конституційний суд Польщі відкинув закон, за яким кінець політичної кар'єри настав би, наприклад, для колишнього президента Олександра Квасневського.

Іншим каменем спотикання для владної коаліції стало питання розміщення на території Польщі американських військових баз, зокрема, з системами протиракетної оборони. З огляду на цю перспективу «Самооборона» Анджея Леппера наполягала на референдумі, а брати Качинські вважали, що для реалізації такого стратегічного рішення достатньо лише формальної згоди парламенту. Ще одним подразником для колишньої коаліції став конфронтаційний курс братів Качинських стосовно Росії. У їхній непоступливості Анджей Леппер вбачає причину втрати російського продовольчого ринку для польських фермерів. Отже, подальше існування урядової коаліції стало неможливим, і вихід із глухого кута польська політична еліта побачила в позачергових виборах.
Треба зазначити, що напередодні виборів у Польщі міжнародним терористам не вдалося реалізувати «іспанський варіант», коли теракти на мадридській залізниці вплинули на голосування іспанців під час парламентських виборів у березні 2004 року. Справді, терактів на території Польщі не було, натомість у Багдаді ісламісти атакували польське дипломатичне представництво та польського посла в Іраку. Однак ключові дискусії в країні під час виборчої кампанії зосередилися на внутрішньополітичних проблемах. Опозиційна «Громадянська платформа» Дональда Туска та панівна партія «Право і справедливість» послідовно звинувачували представників одна одної в корупції та нехтуванні інтересами виборців. Відчувши зростання рейтингу популярності «лівиці», консервативні католицькі кола повели агітацію проти Олександра Квасневського.
На фініші виборчої кампанії Дональд Туск закликав усі опозиційні партії — від «лівиці» на чолі з Олександром Квасневським до популістів Анджея Леппера та Романа Гертиха — об'єднати зусилля проти партії «Право і справедливість». Опозиційні сили обурилися її відмовою запросити на вибори спостерігачів від Організації з безпеки та співпраці в Європі. Звісно, масштабних фальсифікацій на виборах опозиція не очікувала, але побачила в цьому суперечливому кроці уряду додатковий привід для його критики.
Загалом нинішні вибори засвідчили поглиблення розколу в польському суспільстві. Місцеві політологи звертають увагу на цікаві закономірності географічного розподілу голосів. Південь та Схід Польщі голосують переважно за братів Качинських. Натомість Захід країни підтримує головним чином ліберальну «Громадянську платформу».
Такий стан справ засвідчує фактичну наявність «двох» польських суспільств. Одне, католицько-консервативне, наполягає на проведенні політики, яка має стати гарантією збереження польської національної ідентичності в умовах поглиблення європейської інтеграції. Натомість інша частина польського суспільства вимагає більш ліберального курсу.

Андрій МАРТИНОВ

Державна виборча комісія (ДВК) Польщі оприлюднила офіційні підсумки виборів до парламенту, що відбулися 21 жовтня цього року.
На дострокових виборах перемогла опозиційна ліберальна «Громадянська платформа» (PO) — 41,51%.
Друге місце посіла консервативна партія «Право і справедливість» (PіS) — 32,11 відсотка.
На третій позиції — виборчий блок «Ліві і демократи» (LіD) — 13,15%. До парламенту також пройшла Польська селянська партія (PSL) — 8,91 відсотка.
Явка виборців становила 53,88%.
Результат голосування означає, що в новому сеймі 209 мандатів належатиме PO, 166 місць здобула PіS, від LіD буде 53 депутати, від PSL — 31 представник, німецька національна меншина має один мандат. У сенаті «Громадянська платформа» одержить 60 місць, «Право і справедливість» — 39.
Відповідно до національного законодавства, вибори до сейму (нижня палата парламенту) і сенату (верхня палата) відбуваються одночасно. Поляки обирають 460 депутатів до сейму і 100 сенаторів.
У Польщі під час виборів до парламенту побито рекорд явки виборців.
Лідер партії-переможниці Дональд Туск, імовірно, очолить новий уряд Польщі.
Перше засідання новообраного парламенту країни, найвірогідніше, відбудеться п'ятого листопада.
також у паперовій версії читайте:

• ЖАХЛИВИЙ ЗАМАХ
• РЕВІЗІЯ ІСТОРІЇ?

назад »»»