ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
У ДВОХ ГОСПОДАРІВ — ЛАД
На відміну від південних областей держави, ліси Сумщини мають не лише екологічне, а й господарське значення. Більше того, у Середино-Будському, Краснопільському, Шосткинському, Ямпільському та Кролевецькому районах лісогосподарські підприємства вносять найбільшу частку до місцевих бюджетів. Одначе це аж ніяк не применшує ролі лісівників щодо поліпшення стану довкілля. Радше навпаки — намагання розширити базу формування доходів приводить до досягнення максимально можливих показників заліснення територій, наведення належного ладу на масивах, збереження флори і фауни.

1.
Нині у сумському лісі два господарі. Паралельно з державними функціонують виробничі колективи обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс». Якось мені випала нагода писати про зародження і перші кроки цих колективів у поліських районах Сумщини. Чимало труднощів довелося долати працівникам галузі. Але нині можна стверджувати, що вона продовжує розширювати площі й збільшувати обсяги реалізації продукції.
— Цьогоріч наші лісівники посадили 971 га лісових культур, у тому числі нових захисних насаджень на низькопродуктивних і непридатних для сільськогосподарського використання землях — 359 га,— сказав журналістам генеральний директор названого підприємства Григорій Савченко.
Північні райони області ведуть перед у лісогосподарській діяльності, але маємо згадати добрим словом їхніх колег із Недригайлівського та Липоводолинського агролісгоспів. Хоча б тому, що вони створили своєрідні плацдарми на малозаліснених територіях. Порівняно недавно мешканці й установи цих районів завозили деревину для господарських потреб і дрова для опалення з півночі області. Тепер чимало її надходить від місцевих агролісгоспів. Площами «стиглого» лісу вони поки не багаті, але мають дещицю.
Місцеве населення вдячне лісівникам степових районів за надану можливість одержання неподалік помешкань деревини для будівництва та опалення, ягід і грибів до появи агролісгоспівців тут ніхто не лише не збирав, а й не бачив. Можливо, через те селяни відгукуються на прохання допомогти посадити дерева і кущі. Агролісгоспівці враховують неабиякий попит населення в декоративних і плодових саджанцях. Вони почали вирощувати вічнозелені породи туї, ялівця, самшиту, пропонують також шипшину, звичайну та чорноплідну горобину, грушу-дичку, глід, калину.
— У лісових розсадниках очікується вихід стандартних сіянців деревних порід близько 10 млн шт., що дасть змогу цілковито забезпечити посадку лісу наступної весни,— розповів головний лісівник підприємства «Сумиоблагроліс» Микола Ігнатко.

2.
Особливою гордістю лісників стало успішне виконання комплексної програми зі створення лісової культури тополі гібридної, до чого причетні науковці Новгород-Сіверської лісодослідної станції. Вона посідає чільне місце у створенні захисних лісонасаджень. Гінкі деревця тягнуться вгору, набираючи сили. За роки існування системи «Сумиоблагроліс» її працівниками в області створено понад шість тисяч гектарів лісових культур, у тому числі на непридатних сільськогосподарських угіддях — 2,2 тис. га. Посадка цих площ забезпечена за рахунок власних коштів, на що витрачено 3,5 млн грн. Щороку збільшується питома вага цінних деревних порід — дуба, ясена, сосни, липи, ялини. Причому кількість посадок конкретних порід прораховується на багато років уперед. Скажімо, ясеном переробники зацікавилися порівняно недавно. Його стали більше використовувати для виготовлення дверних блоків, меблів.
Порівняно з минулим роком виробничі колективи «Сумиоблагролісу» збільшили обсяги переробки деревини на 45 відсотків. На експорт реалізовано 8,5 тис. кубометрів пиляних заготовок і круглого лісу 15 тис. кубометрів на суму понад 11 млн грн. Склад порід «стиглого» лісу має значення і для вирішення соціальних питань населення конкретної території. Поглиблення переробки деревини неодмінно пов’язане з придатністю сировини до різних видів обробітку. Скажімо. Вихід «стиглої» деревини м’яких порід (липи, осики, ялини) дає змогу збільшити випуск товарів народного споживання — декоративних ложок, кухонних речей, шкатулок, іграшок, різьблених виробів. А це додаткові можливості для зайнятості населення.
Агролісгоспівці не пасуть задніх і у вирішенні цих життєво важливих питань. Директор ДП «Глухівський агролісгосп» Микола Баранов удостоєний звання лауреата програми «Роботодавці України — лідер 2006 року», ДП «Ямпільський агролісгосп» має власних основних засобів на суму близько 2 млн грн.

3.
Нині середньооблікова чисельність працівників у еквіваленті повної зайнятості становить 1480 осіб, середньомісячна заробітна плата — 940 грн. Робота у лісовому господарстві набуває дедалі більшої престижності. В агролісгоспах склалися численні сімейні династії, діти охоче обирають професії батьків.
Проблемою немісцевого значення лишаються не до кінця використані можливості підвищення прибутковості лісокористування. Це одержання продукції з лісу без вирубування дерев — квіти, лікарські рослини, ягоди, плоди, гриби, мед тощо. Розроблено технології, прогнозується достатній попит, на заваді стає сезонність, яка, у свою чергу, не сприяє закріпленню кадрів.
Поки лісівники виходять зі становища, залучаючи населення до збирання найпотрібніших видів продукції на умовах оплати за зібрані гриби, ягоди, горіхи. Це також спосіб підтримки соціально незабезпечених верств — безробітних, пенсіонерів, частково студентів і учнів. Проте лишаються інші моменти в організації виробництва, такі як необхідність придбання обладнання, що працюватиме по кілька тижнів на рік, обмежені можливості найму кваліфікованих працівників.
Підприємства системи «Сумиоблагролісу» напрацювали технології та організаційні форми забезпечення виконання поставлених перед галуззю завдань. Відчутне розширення лісових масивів сприяє поліпшенню стану довкілля, зміцнюючи полезахисні, водозахисні можливості територій, створюючи найкращі умови для збереження та розмноження диких звірів, птахів, корисних комах і рослин. Ліси «прийшли» у споконвічні степові райони області — Липоводолинський, Недригайлівський, донедавна малозаліснені території сільрад у Великописарівському, Охтирському, Тростянецькому районах. Буде чим помилуватися самим і залишити нащадкам.

Віктор ТАРАСЕНКО, Сумська область
також у паперовій версії читайте:

• СТОКГОЛЬМ НАЗДОГАНЯЄ ПАРИЖ...
• ЗЕМЛЯ. ЛЮДИНА. КЛІМАТ
• ЧИМ ЗАВИНИЛА ТУВАЛУ?

назад »»»