ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КРИМІНАЛ
ХТО КРАДЕ ЗЕМЛЮ? ВІДПОВІДІ ПОКИ ЩО НЕМАЄ
Напередодні чергової зміни свого керівництва МВС вирішило відзвітувати перед громадськістю про підсумки роботи міліції з наведення ладу в сфері земельних відносин. Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДДСБЕЗ) оприлюднив оптимістичну статистику, з якої треба зробити висновок, що оперативники дарма свій хліб не їдять. Проте у нашій країні усім відомо, що статистичні дані — це одне, а реальний стан справ — зовсім інше.

Відразу зауважимо, що робити винною у земельному безладі одну лишень міліцію буде несправедливо. «Ноги корупції» ростуть якщо не від самого народу, то принаймні від народних обранців. Адже на сесіях селищних, міських і районних рад ухвалюють рішення не продавати землю на відкритих аукціонах, а віддавати її в оренду на 49 років. Різниця нібито й невелика, але суттєва.
На відкритих аукціонах земельна ділянка дістанеться покупцеві, котрий більше за неї заплатить. Це, здавалося б, має бути вигідним громаді, але депутати вперто відкидають такий варіант, бо він неприйнятний для них особисто. Адже сума, сплачена покупцем, негайно потрапляє до банку, стає відомою контролюючим органам і використовується на потреби селища, міста чи району. Депутатам від цього дістається стільки ж, скільки й усім.
Інша справа, віддавати землю в оренду. Клієнт, який взяв у оренду земельну ділянку й побудував на ній об'єкт нерухомості, надалі має право викупити її у приватну власність поза конкурсом. Громада від такої оборудки може отримати невелику дещицю, зате посадові особи, котрі оцінюватимуть вартість ділянки, можуть покласти до кишені кругленьку суму особистої винагороди від вдячного клієнта. Тому на порядок денний сесій народних депутатів найчастіше виноситься питання не про продаж, а про відведення землі з передаванням її в оренду.
Міліція, звичайно, не може впливати на рішення місцевих рад. Вона втрутиться на етапі, коли посадовець, в особі голови сільради або чиновника відділу земельних ресурсів, домовляється чи домовився з клієнтом, якщо, звичайно, вдасться виявити факт хабара, зловживання службовим становищем чи службового підроблення.
Так, упродовж цього року працівники МВС перевірили майже 3,5 тисячі об'єктів різних форм власності та виявили 1455 злочинів економічної спрямованості, пов'язаних із незаконними операціями із землею, у тому числі 1150 — з її приватизацією. Станом на початок жовтня розслідувано та направлено до суду матеріали за 558 злочинами щодо незаконних операцій із землею. До кримінальної відповідальності притягається 752 посадові особи, серед яких — 397 представників органів влади і управління.
У структурі викритих злочинів 1007 скоєно у сфері службової діяльності, з них 181 — пов'язаний з фактами хабарництва, а 65 — розкрадання. Виявлено понад три тисячі гектарів земель, що перебували у незаконному обігу. За результатами кримінальних справ, за якими провадження вже закінчено, сума збитків становить понад 530 мільйонів гривень.
Така невелика частка хабарництва у загальній кількості злочинів пояснюється передовсім специфікою його документування та викриття. Безперечно, що посадові злочини у сфері земельних відносин скоюють з корисливою метою. Проте в більшості випадків усе робиться тихцем, бо той, хто бере, і той, хто дає, знають й довіряють одне одному. Такий злочин випливає на світ божий, коли оперативники чи ревізори знаходять певні доречності у паперах, з чого можна зробити висновок, що землевідведення відбулося незаконно. Однак виявити факт незаконного відведення ділянки не завжди означає, що посадовій особі автоматично буде пред'явлено звинувачення у зловживанні службовим становищем або перевищенні влади. Чиновники зазвичай намагаються довести, що сталась звичайна помилка (або недогляд), унаслідок якої (чи якого) певна фірма незаконно отримала землю. Нібито й невелика різниця, але тоді дії зловмисника кваліфікуватимуть лише як неналежне виконання службових обов'язків, за яке його буде покарано невеликим штрафом, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, а то й оголошено догану чи попереджено про неповну посадову відповідність.
Навіть якщо буде доведено, що чиновник припустився зловживання службовим становищем або перевищення владою, це не означає, що йому пред'являть звинувачення у хабарництві. Нехай усі чудово розумітимуть, що він не за «спасибі» зробив послугу комерційній структурі, але за відсутності доказів ніхто не має права пред'являти людині таке звинувачення. Як свідчить практика розслідування посадових злочинів, викрити чиновника у хабарництві можна лише через вдало проведену оперативну комбінацію. Коли зловмисник сам запропонував клієнтові дати хабара, після чого клієнт звернувся до міліції, а там йому видали помічені купюри, диктофон чи приховану відеокамеру.
Стосовно конкретних прикладів, то начальник Департаменту ДСБЕЗ МВС України Сергій Черних найхарактернішим із них назвав випадок, який стався у Дніпровському районі Києва, коли за надання дозволу на збирання висновків щодо виділення земельної ділянки чиновникам заплатили 530 тисяч гривень. Жодних конкретних прізвищ і посад керівник оперативної служби, звичайно, не називав, але завдяки резонансності цього інциденту широкий загал і без нього знає сутність справи.
Підозрювані чиновники нібито взяли хабара в одного з підприємців за право отримання державного замовлення на реконструкцію Ленінградської площі. Правоохоронці затримали їх 26 липня 2007 року і майже одразу відпустили на підписку про невиїзд. Ми не знаємо, яка в органів слідства доказова база, але якщо затриманого у хабарництві швидко відпускають на волю, це означає, що вона, найвірогідніше, слабкувата.
Поряд із Києвом та Кримом, найгостріше питання про злочини у земельній сфері стоїть у Київській області, де навесні 2005 року було водночас порушено 54 кримінальні справи. На цьому, звичайно, робота не спинилась: аналогічні злочини виявляли, а кримінальні справи порушували й після того. Однак аж через два з половиною роки жодна службова особа так і не понесла за це відповідальності. Тож особливих підстав для оптимізму немає, незважаючи на обнадійливу статистику.

Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:

• ХРОНІКА ПРИГОД
• ФАЛЬШИВОМОНЕТНИКИ
• ЗГОРІВ ЩЕ ОДИН «КОНВЕРТ»
• ВИРОК РАБОТОРГОВЦЯМ

назад »»»