Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
УКРАЇНА ТУРИСТИЧНА
ЛАСИЙ ПИРІГ
ЧИ ГЛЕВКИЙ МЛИНЕЦЬ?
Для того, щоб про туристичні принади Буковини якомога більше знали поза її межами, слід активніше використовувати весь можливий інструментарій маркетингу. Необхідно, щоб міста і села краю відкрито демонстрували себе як європейський регіон із стародавніми традиціями, великим розмаїттям природних, історико-культурних, археологічних та архітектурних цінностей. З цією метою в Чернівцях проведено засідання «круглого столу»: «Імідж Буковини як фактор сприяння українському та міжнародному туризму».
Разом з численною групою працівників туристичної галузі краю, представниками Чернівецької облдержадміністрації, обласної та міської рад були також запрошені студенти ВНЗ — майбутні фахівці у сфері туризму. У виступах учасників відзначалося, що туристична індустрія Буковини розвивається досить повільно. Причини — недосконалість механізмів стимулювання туризму, брак ефективної стратегії на обласному рівні.
Дається взнаки технологічне відставання індустрії гостинності, малоефективно використовуються туристичні технології, які в розвинутих країнах набули ознак повсякденної ужитковості: електронні інформаційні довідники готелів, транспортних маршрутів і туристичних фірм з переліком та зазначенням вартості послуг, а також довідники в інтернет-форматах, що дають користувачам можливість бронювати місця в готелях і квитки на транспорті.
До речі, усім відомо, що готелі та транспорт — «одяг», по якому зустрічають та оцінюють туристичний рівень будь-якої країни, краю. Нерідко — і проводжають. Надовго або назавжди. Тому нам, працюючи над своїм іміджем, не слід про це забувати.
Позиціонування унікальності, незвичності поліетнічного колориту Буковини є пріоритетним у популяризації туристичного бренду. Імідж краю має бути сформований так, щоб викликати потужну хвилю туристів. Тільки від злагодженої співпраці між туристичними підприємствами, владою та громадськістю, спрямованої на забезпечення максимального задоволення потреб гостей, залежить, чи виникне в них знову бажання відвідати Буковину.
Як зазначили учасники засідання, на розвиткові українського та міжнародного туризму позначаються також сучасні транскордонні відносини. Створення єврорегіону «Верхній Прут» відкриває чудові перспективи для організації спільних туристичних маршрутів. До того ж Чернівецьку область та Сучавський повіт Румунії єднає спільна історична доля за середньовічних часів. У нинішніх умовах основними напрямами співпраці у сфері туризму є розбудова договірно-правової бази зовнішніх відносин; активізація туристичної діяльності завдяки участі у відповідних проектах Центральноєвропейської ініціативи; укладання та реалізація угод про співпрацю та інтенсивний розвиток культурного, пізнавального, відпочинкового, ділового, наукового, релігійного, екстремального, анімаційного, фестивального, спортивного та сільського (зеленого) туризму; обмін досвідом у сфері ліцензування, стандартизації та сертифікації туристичних послуг; підготовка кадрів з маркетингу та менеджменту для туристичної галузі; проведення тематичних конференцій, семінарів, досліджень; участь у рекламно-інформаційних заходах.
Учасники дискусії дійшли висновку, що привабливий позитивний імідж Буковини — результат щоденної злагодженої та кропіткої роботи всіх, хто живе на території краю. Ці зусилля будуть свого роду інвестиціями в майбутнє процвітання туристичної галузі в Чернівецькій області і створять дієвий та ефективний механізм регіонального господарства.
Т. СЕНДУЛЬСЬКА,
завідувач відділу Чернівецької обласної наукової бібліотеки імені М. Івасюка;
Г. ЗАСЛАВЕЦЬ
також у паперовій версії
читайте:
- СОБОР НАБУВАЄ ПЕРВОЗДАННОСТІ
- БУЛГАКОВ ПОВЕРТАЄТЬСЯ НА АНДРІЇВСЬКИЙ УЗВІЗ
- «БЕКАС» НАД ПРИКАРПАТТЯМ
- ОБРІЇ ЗЕЛЕНОГО ВІДПОЧИНКУ
- ПОДАРУВАВ КОХАНІЙ ПАРК
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».