ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
СКАРБИ МУЗЕЮ-ЮВІЛЯРА
До 85-річчя від дня заснування Київського музею російського мистецтва в ньому відкрилася виставка «Київський музей російського мистецтва та колекціонери». Її мета — ознайомити відвідувачів із діяльністю відомих колекціонерів ХІХ–ХХ ст., твори яких зберігаються в музейному зібранні.

Один із провідних у столиці закладів культури було створено 12 листопада 1922 р. у центрі міста в ошатному двоповерховому особняку, що належав промисловцю, меценату, колекціонеру Федорові Терещенку.
Основу збірки складали націоналізовані художні цінності, в тому числі приватні зібрання Миколи, Федора та Івана Терещенків. Саме вони були найбільшою й найціннішою частиною колекції музею. Передовсім це твори російських митців другої половини ХІХ ст.: І. Шишкіна, В. Васнєцова, І. Рєпіна, І. Айвазовського, П. Федотова, В. Верещагіна, М. Врубеля, М. Антокольського. Найкращі з них будуть показані на виставці: «Іній» І. Шишкіна, «Шпигун» В. Верещагіна, «Дівчина з кішкою» І. Крамського, «Надгробний плач» М. Врубеля, «Поховані у квітах» П. Свєдомського, графічні аркуші В. Васнєцова, В. Верещагіна, П. Федотова, чудові зразки портретної мініатюри початку ХІХ ст. тощо. На виставці також можна буде побачити раритетні світлини Терещенків та їхніх нащадків, фотографії будинків і доброчинних споруд, що зводились коштом талановитої родини.
Утім, у Києві були й інші визначні колекції, як, наприклад, зібрання О. Гансена, Богдана та Варвари Ханенків. Згодом чимало пам’яток із цих збірок потрапили до музею. На виставці представлені твори, що належали Гансену. Це відоме полотно В. Котарбінського «Сатир», етюди М. Нестерова, гравюри першої половини ХІХ ст., неперевершені витвори з порцеляни. Гордістю є збірка ікон ХV–ХVІІ ст., що свого часу надійшла з колекції Ханенків. У експозиції презентована унікальна ікона ХVІ ст. «Спас «Яре Око».
Під час Великої Вітчизняної війни музей зазнав неабияких втрат (загалом було втрачено близько 1500 пам’яток мистецтва ХV–ХХ ст.). Відродженню колекції сприяла різнобічна робота музею, спрямована на придбання творів мистецтва. Проте чималу роль у збагаченні збірки у повоєнні роки відіграли приватні особи, котрі надали в дар культурному закладові визначні пам’ятки мистецтва.
Особливо активізувалася дружба музею з приватними колекціонерами у 1950–1980-х рр. Завдяки таким зв’язкам він отримав багато першокласних творів зі збірки київського колекціонера Д. Тульчинського, які також презентовані на виставці. Зокрема, це роботи К. Коровіна «Черемха», О. Бенуа «Версаль», К. Сомова, Л. Туржанського та інші. Тут виставлене прекрасне полотно А. Архипова «Молода селянка у жовтій хустці», яке подарувала К. Пєшкова, вдова Максима Горького.
Окремо слід сказати про відносини музею з видатним київським колекціонером, дитячим лікарем за фахом Давидом Сигаловим, котрий володів цінними творами кінця ХІХ — початку ХХ ст. Його невелика квартира завжди була відкрита для відвідувачів. До 1980-х років він сформував велику збірку, понад 300 творів найвизначніших майстрів: В. Сурикова, І. Рєпіна, І. Левітана, В. Полєнова, З. Серебрякової, О. Бенуа, К. Сомова, Б. Кустодієва та багато інших, які презентовані в експозиції. Все унікальне зібрання Сигалов залишив у спадок музею. Цей безцінний дар дав змогу внести чимало нових імен у колекцію.
Нині зібрання Київського музею російського мистецтва за значенням деяких шедеврів, а також за повнотою та складом колекції загалом, вважається унікальною музейною збіркою в Україні.
також у паперовій версії читайте:

• «РОЖЕВИЙ МІСТ», АБО ТРІУМФАЛЬНЕ ПОВЕРНЕННЯ
• ПРОСИЛА НЕ ПИСАТИ СУМНИХ КНИГ

назад »»»