ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОЖИВАЧ
ДЖУНГЛІ СТРАХУВАННЯ
Українські страхові компанії є здебільшого такими собі фінансовими пірамідами: гроші від клієнтів збирають, а коли настає страховий випадок, відшкодування не виплачують — такого невтішного висновку дійшли експерти, які вивчають цей сегмент ринку послуг. Причин тому кілька.

«Не помічають» відвертих порушень
Майже тридцять народних депутатів Верховної Ради четвертого скликання були певною мірою інтегровані в цей вид бізнесу. З їхньої «легкої» руки в Україні 40 видів страхування є обов'язковими (на порядок більше, ніж у цивілізованому світі). Виконавча влада в особі Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг (Держфінпослуг) щороку «проїдає», за висловом генерального директора Асоціації страхувальників України (АСУ) Леоніда Хоріна, 15,6 мільйона гривень, нібито захищаючи споживачів фінансових послуг. Насправді ця структура лобіює інтереси страхових компаній (це було помітно, скажімо, під час ухвалення Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відомого під скороченою назвою «автоцивілка»), приховує і спотворює статистичну інформацію, відбувається відписками або й ігнорує скарги споживачів.
Яскравим прикладом тому може бути ситуація навколо компанії «Мілленіум», яка займається страхуванням вагітності й пологів, допускаючи численні порушення законодавства, наголошує пан Хорін. А Держфінпослуг нічого такого не виявив. Більше того, навіть «не помітив», що «Мілленіум» установила тарифи, які в сім разів перевищують нормативи, запроваджені зазначеною комісією. Як наслідок, кожен клієнт компанії переплачує їй майже півтори тисячі гривень. В угоді «Мілленіуму» не вказано жодних зобов'язань, які компанія має перед клієнтами, зафіксовано лише, скільки останні мусять заплатити. Це порушення ст. 16 Закону України «Про страхування». АСУ відправило з цього приводу листа особисто міністрові охорони здоров'я, вказавши на ознаки системних порушень в сфері страхування вагітності і пологів, на те, що в ній проглядаються корупційні схеми, але звернення виявилося безрезультатним. Аналогічні послання було адресовано в прокуратуру Шевченківського району столиці, прокуратуру Києва, Генеральну прокуратуру — результат той самий.
Непривабливо в конфліктах між споживачами страхових послуг і відповідними компаніями виглядає й судова влада. Лише один приклад: Шевченківський районний суд Києва не визнав застраховану пенсіонерку споживачем страхових послуг, чим суттєво ускладнив її захист. Ще одна клієнтка страхової компанії нині змушена шукати захисту своїх інтересів у Європейському суді з прав людини.

Пасажирка, під якою зламалася полиця в потязі, не змогла одержати компенсацію
Нині ми — на порозі обов'язкового медичного страхування. Щороку в Україні зростає ринок добровільного медичного страхування. Це відбувається переважно за рахунок підприємств з іноземним капіталом, які запозичили таке правило в своїх закордонних офісах. Великі міжнародні корпорації, котрі працюють в Україні, майже стовідсотково страхують своїх працівників. Однак із отриманням відшкодування існують значні проблеми, зазначає керівник юридичного департаменту Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Людмила Солоп. Застраховані особи в очі не бачили того договору, не знають про те, що мають звертатися до певного кола медичних закладів, а коли настав страховий випадок,— до страхового агента. У свою чергу страхові агенти часто обіцяють певний обсяг майбутньої допомоги відповідно до коштів, які платив клієнт, а договори того обсягу не віддзеркалюють, тобто йдеться про звичайне шахрайство.
Зафіксовані також випадки не зовсім добровільного медичного страхування. Звичайно, чимало компаній намагається надати клієнтові повний об'єм допомоги, однак є й інші приклади. Так, у потязі під пасажиркою зламалася полиця, вона отримала травми. Однак у поїзді немає ні лікаря, ні можливості це зафіксувати, відтак пацієнтка не змогла зробити рентгенівський знімок, отримати медичну допомогу. За правилами пацієнт зобов'язаний негайно повідомити страхового агента про те, що стався такий випадок, однак довелося чекати до найближчої зупинки. Коли потяг туди прибув, була третя година ночі, а о такій порі знайти медсестру на вокзалі можна лише у великому місті. Тож пацієнтка звернулася до лікарні через кілька днів.
Коли треба було подавати документи до страхової компанії, потерпілій зауважили, що вона звернулася не до тієї лікарні, а рентгенівський знімок було зроблено лише через чотири дні, тож не виключена можливість, що жінка отримала травму, коли вже залишила потяг. На думку пані Солоп, потрібно цивілізувати страховий ринок. Певні законодавчі акти начебто його регулюють, але в них закладено багато можливостей для страхувальників вийти сухими з води в конкретних ситуаціях. Отримати відшкодування клієнтові складно, особливо коли йдеться про медичний випадок. Страхувальники заявляють: останнє слово — за комісією, і направляють клієнта до певних медичних закладів. Закономірне запитання: чи об'єктивною є їхня оцінка?

Рейтинг — проти шахраїв
Асоціація «Укртеплоелектроцентраль», яка захищає інтереси понад ста тисяч працівників галузі в усіх областях України, придумала спосіб змусити страхові компанії працювати чесно й відповідально. До цього її підштовхнули численні випадки невиплат належного відшкодування (до слова, ця галузь є найбільш страховоємною, адже виробництво там є вибухо- і пожежонебезпечним, характеризується високим рівнем травматизму). Було вирішено створити рейтинг страхових компаній (нині їх в Україні майже півтисячі). Розіслали їм замовні листи, продубльовані електронною поштою, з проханням надати ширшу інформацію про себе. 50 тих послань повернулися — компанії змінили адресу; зо два десятки страхувальників не вдалося знайти, а люди ж довіряють їм гроші, сподіваючись на допомогу в разі біди. Запропонований рейтинг (він розміщений на сайті зазначеної асоціації) засновано на відкритості. Тобто компанія має надати потенційним клієнтам можливість дізнатися з відкритих джерел про її структуру, філії, прізвище керівника і його заступників, який в неї статутний фонд, які кошти залучено протягом попереднього року, скільки страхових випадків виникло за цей час і по скількох з них виплачено відшкодування. Враховано також рівень довіри клієнтів, котрі мають можливість висловити свою думку на тому ж сайті. Скориставшись такою інформацією, люди зроблять свідомий і зважений вибір. Рейтинг «дошкуляє» багатьом страховим компаніям, тож можна зробити висновок: такий ринковий метод боротьби з шахраями від страхування, попри свою простоту, виявився ефективним, наголошує виконавчий директор Асоціації Григорій Лисенко. Його творці, підбадьорені успіхом, порадують споживачів ще й списком, як вони їх називають, проблемних страхових компаній (тих, з ким мати справу ризиковано). Сама ж «Укртеплоелектроцентраль» обиратиме страхові компанії на тендері, участь у якому буде безкоштовною.
Як убезпечити себе від прикрощів у контактах зі страхувальниками? Експерти радять клієнтам уважно читати страхові угоди. Інколи їх складають так, що в разі порушення прав клієнта неможливо звернутися ані до суду, ані до прокуратури, тому що жоден юрист не може зрозуміти, про що там ідеться, що саме обіцяють. Часто дрібним шрифтом написано таке, що цілковито нівелює зміст викладеного звичайним шрифтом. Треба не приховувати своїх проблем, якщо вони виникли, а звертатися в пресу, писати на форуми порталів асоціацій, котрі захищають права споживачів. Головне ж, не віддавати свої кревні шахраям.

Надія БАРАБАШ
також у паперовій версії читайте:

• ГОСПОДАРЯМИ НЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ...

назад »»»