ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
НЕХАЙ НАМ ГРОШИКИ ВЕЗУТЬ

Україна — одна з ключових транзитних держав світу, але свій потенціал використовує не повністю.

Політики та зарубіжні експерти давно звертають увагу на те, що у сфері зовнішньої торгівлі України відбуваються небажані тенденції.
Негативне сальдо обміну товарами у першому півріччі зросло майже на 40 відсотків і перевищило чотири мільярди доларів. Схоже, що «ножиці» між імпортом і експортом виникатимуть і в майбутньому.
Загальну ситуацію дещо поліпшує традиційно позитивне сальдо експорту послуг, але воно не таке велике — близько 1,5 мільярда доларів.
Тож є підстави для перегляду річного прогнозу дефіциту зовнішньої торгівлі з 3,4 до 5,7– 9,2 млрд дол. Причому нині ймовірнішою виглядає остання позиція.
Поки навіть такий значний дефіцит торговельного балансу не надто небезпечний, бо він певною мірою компенсується надходженням іноземних інвестицій та кредитів. Своєрідною амортизаційною «подушкою» слугують кілька мільярдів доларів, що їх переказують на батьківщину українські заробітчани. Проте за подальшого поглиблення негативних тенденцій у зовнішній торгівлі ситуація може вийти з-під контролю, що призведе до послаблення національної валюти, руйнування деяких галузей вітчизняного виробництва, посилення зовнішньої залежності. А з країною-боржником, не здатною забезпечити свою самодостатність, у світі не рахуються.
Одначе фахівців із зовнішньої торгівлі непокоїть те, що поступово зменшується позитивне сальдо з надання послуг, особливо транспортних. Шкода, бо чимало країн, що спеціалізуються на експорті послуг, живуть цілком пристойно, хоча аж ніяк не прибутково торгують на зовнішніх ринках товарами. Україна — одна з ключових транзитних держав світу, але свій потенціал вона використовує далеко не сповна.
За роки незалежності не раз повідомлялося, що Україна візьме участь в реалізації вигідних транзитних проектів, іноді фантастичних, але за їхнє виконання чомусь так і не брались. За винятком спорудження трубопроводу «Одеса—Броди», але для його заповнення каспійської нафти поки не знайшлося.
Ситуація невдовзі може змінитись на краще, коли буде реалізовано спільний російсько-словацький проект за участю нашої держави щодо будівництва залізниці з широкою колією від України до Відня (Австрія), що передбачено у Меморандумі про взаєморозуміння, підписаному влітку керівниками «Укрзалізниці» та ОАТ «Російські залізниці». Сутність цього проекту в тому, аби паралельно до діючої нині на ділянці Кошице — Братислава (Словаччина) європейської вузької колії завширшки 1435 мм прокласти колію шириною 1520 мм, що використовується у більшості країн СНД, у тому числі в Росії та Україні. У цьому разі російська Транссибірська магістраль може взяти на себе вантажопотоки з Китаю та деяких держав Південно-Східної Азії, аби доправити їх до східних кордонів України, звідки вони вітчизняними залізницями мають дістатися майже до Кошице, а далі до центру Європи, де буде створено величезний логістичний пункт. Цим самим маршрутом можна буде перевозити російські сировинні товари, на які в Європі існує великий попит.
За усунення «вузького місця», що виникає під час переходу з широкої на вузьку колію, цей маршрут, згідно з розрахунками, може бути рентабельним і конкурентоспроможним. Виграш у часі порівняно з традиційними перевезеннями морським шляхом — два тижні. Європейських вантажопотоків цілком вистачить, аби завантажити рухомий склад у зворотному напрямку. Гілку з широкою колією завдовжки 575 км побудують від Кошице до Відня. Вартість проекту оцінюється в 1,6 мільярда доларів.
На думку експертів, від його реалізації Україна отримає неабиякий економічний ефект: транзитні вантажопотоки із Росії збільшаться на 60 відсотків. Передбачено, що спочатку наша країна надаватиме лише технічну допомогу й трудові ресурси.
Цікавий та перспективний транзитний проект може бути реалізований і на південному сході нашої держави. У Верховній раді Криму влітку відбулася презентація проекту мосту через Керченську затоку завдовжки 4,5 кілометра та заввишки 50 метрів, що може скоротити шлях із Північного Кавказу до Криму майже на півтисячі кілометрів й дати змогу істотно збільшити вантажообіг між Азією і Європою. Міст беруться збудувати російські компанії. Термін початку будівництва не зазначено. Але фахівці не сумніваються, що цю мостову переправу раніше чи пізніше буде створено, адже перевізники вантажів насамкінець віддають перевагу найкоротшим і найвигіднішим маршрутам. Варто пригадати, що Велика Британія ще 1901 року мала намір зв’язати Лондон з Індією, використовуючи тунель під Ла-Маншем, до речі, збудований, та Керченський мостовий перехід.
Обидва ці проекти багатообіцяючі й вигідні для України. Втілення їх у життя дало б змогу повніше розкрити транзитний потенціал нашої держави, отримати чималі прибутки за надання транспортних послуг, створити оплачувані робочі місця. Сподіватимемось, що від слів, декларацій та меморандумів наші партнери якнайшвидше перейдуть до діла.

Оглядач Петро КОЛОМІЄЦЬ, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• ЦІНИ МОЇ, ЦІНИ...
• «ЯЄЧНА ІМПЕРІЯ»

назад »»»