ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ІНТЕЛЕКТ — У ФІНАНСОВІЙ ПАСТЦІ
За неповні 17 років незалежності у сфері науки та інтелектуальної власності мало що зроблено для полегшення життя науковців і винахідників. З іншого боку, Україна завжди була потужною в сферах, де потрібен інтелект. Чого варті лише наші вчені в космічній, авіабудівній та інших галузях науки і техніки.

Багатьох, причетних до цього виду творчої діяльності, шокувала недавня постанова Кабінету Міністрів України, у якій йдеться про те, що вартість витрат українських підприємств на отримання патентів на винаходи збільшується у 20 разів і це тільки заявка, адже є ще термін «підтримання патенту» — за це слід буде заплатити у 30–35 разів більше, ніж є зараз. Наприклад, за отримання патентів і підтримання їх у силі перші п'ять років підприємства мають сплачувати не 496 гривень, як раніше, а 9100. Усе це робиться в ім'я того, щоб Україна якомога швидше приєдналася до Світової організації торгівлі. От і виходить, що основний тягар вступу до СОТ у сфері охорони інтелектуальної власності перекладається на українського заявника, водночас як стрибок тарифів на патентування винаходів може стати потенційною схемою збагачення людей, для яких поняття «інтелект» є не більше, ніж пустим звуком. Але це — лірика. Факти ж такі, що сказане може призвести до втрати пакетів винаходів вітчизняними підприємствами та монополізації ринку України іноземними патентовласниками. Можливий також відплив винаходів до фізичних осіб, для деяких категорій яких встановлено пільги. Внаслідок цього гальмуватиметься технологічний розвиток держави, відбудеться перерозподіл інтелектуальної власності.
Незважаючи на звернення до Кабінету Міністрів таких організацій як Національна академія наук, Рада національних асоціацій товаровиробників, НТУ «Київський політехнічний інститут» та інших, проект постанови про збільшення зборів на патентування винаходів не пройшов належного громадського обговорення як акт, що має важливе суспільне значення і стосується прав та обов'язків громадян, не розглядалися й альтернативні вирішення проблеми. Важливо наголосити, що ухвалення цієї постанови із зазначеними ставками суперечить угоді СОТ «Про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності», яка передбачає, що вартість процедур захисту прав інтелектуальної власності «не повинна бути високою або супроводжуватися значними матеріальними витратами». Тим часом існують альтернативні варіанти розв'язання проблеми. Пропонувалося, скажімо, проаналізувати зазначені витрати з метою їхньої оптимізації, скорочення та зменшення ставок зборів. Потрібно також вирішити питання про зарахування зборів до державного бюджету зі встановленням ставок зборів, реальних для сплати національним заявником з одночасною компенсацією додаткових витрат на розгляд заявок. Проте досі ці питання не вирішені.
Свою точку зору висловив на зустрічі із журналістами директор Центру інтелектуальної власності і передачі технологій НАН України Юрій Капіца: «Можна стверджувати, що цією постановою дається старт інтелектуальному рейдерству в Україні. Як із цим боротися? На мій погляд, потрібно зробити три речі: перша — розробити гнучку систему пільг, друге — кардинально опрацювати нову схему відносин науковців-винахідників і держави; по-третє, необхідно, щоб обстановка була гласною та прозорою для дослідників, підприємств та інших представників сфери інтелектуальної власності». За словами керівника відділу науково-координаційного управління Академії медичних наук Людмили Овсянникової, «в Україні є чимало цікавих винаходів, приміром, у сфері медицини, але у державних мужів не вистачає волі, у тому числі політичної, аби реалізувати на практиці ці розробки і винаходи». Що стосується сфери патентування, то тут, на думку професора «КПІ» Юрія Кузнєцова, «поки що не відбулося позитивних зрушень. Є перший відпрацьований блок, який декларує наші права, але тут усе постійно змінюється. Не працює і блок заходів, який захищав би винахідника. Немає й третього блоку — так званих стимулюючих заходів отримання права на засоби інтелектуальної власності».
Інший погляд на проблему має головний редактор журналу «Інтелектуальна власність» Ірина Абдуліна: «Щодо відсутності громадських обговорень, то Міністерство економіки пропонувало всім підготувати документ, щоб виробити цивілізовану шкалу оплати і «відбитися» від постійних докорів Заходу з приводу того, що ми маємо поганий інвестиційний клімат, і що західний заявник має менше прав, ніж вітчизняний винахідник. Головна біда у сфері охорони інтелектуальної власності — непрофесіоналізм. Звинувачувати бюрократів — справа, звісно, безпрограшна. Гадаю, що у цьому разі вони ухвалили правильне рішення. Щодо пільг фізичним особам, то не виключений варіант, коли новітні остапи бендери почнуть подавати заявки не від юридичної, а фізичної особи, це заощадить певну суму. Але ж продукцію виробляють не приватні особи, а підприємства. Коли країна заявила, що ми будуємо ринкові відносини, то і винахідникам, і науці загалом треба пристосовуватися до нових умов. Говорячи про інтелектуальну власність як про ринковий інструмент, про інноваційну економіку, то вона має бути побудована на європейському фундаменті. Хоча в академічних НДІ нині отримують не так багато патентів, як раніше, все ж деякі вчені намагаються цим відзвітувати за наукову працю. Потрібно чітко розмежовувати фундаментальні й прикладні досліди. Першим необхідне державне фінансування, другим умови мусить диктувати ринок».
Принагідно окреслимо, бодай штрихами, соціальний портрет винахідника. Їх в Україні близько 16 тисяч. Переважна більшість цих інтелектуалів має вік 41–55 років. Серед них катастрофічно не вистачає молоді — приблизно 15,4 відсотків. Якщо так і далі піде, то наша країна залишиться не тільки без талановитих учених, а й без багатьох наукових винаходів. У сфері інтелектуальної власності й прав винахідників та виробників давно час навести лад. Саме держава має зробити перший крок — установити чесні і прозорі правила гри для всіх, удосконалити законодавство. На жаль, поки можна говорити, що влада прислухається не до інтелектуального середовища, а певніше за все, до деяких товстосумів.

Юрій СОКОЛ
також у паперовій версії читайте:

• СХОДИНКАМИ ПЕНСІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

назад »»»