ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
КОРДОНИ ПРИРОДІ НЕ ЗАВАДА
На півночі Сумщини створено Національний Деснянсько-Старогутський природний парк загальною площею 16215 га. До нього впритул наблизився великий сад сусідньої Російської Федерації. Тож загальна заповідна територія сягнула великих розмірів, що дає змогу створити сприятливі умови для збереження і розмноження видів рослин, тварин і птахів, що зникають.

— Із заснуванням тут служби охорони й лісової служби значно виросло поголів’я лосів, диких свиней, косуль, бобрів, глухарів, тетеруків, рябчиків, через зменшення кількості браконьєрів у Десні побільшало риби,— розповів начальник відділу охорони та контролю природно-заповідного фонду обласного управління екології Юрій Скляр.— На пасовищі щоліта спиняються і виводять потомство занесені до Червоної книги чорні лелеки, з’явилось чимало рідкісних рослин.
Юрій Леонідович наголошує, що у заповіднику дозволяється відпочинок, збирання грибів і ягід, риболовля, полювання. Та все це під контролем, в обмежених кількостях і не на всій території. Сумські екологи надають цьому заповідному об’єктові особливого значення, бо він є чи не єдиним у державі місцем гарантованого збереження та розмноження болотних видів рослин, тварин і птахів. За потреби їх можна переселяти до іншої місцевості, де вони розмножуватимуться.
Неодмінним напрямом роботи на заповідній території є вивчення її стану, регулювання присутності деяких видів рослин, тварин і птахів, збереження ландшафтів і берегів водойм. Екологи українського і російського природних парків стежили за станом Десни та її приток, аби запобігти заростанню русел, розмиванню берегів, забрудненню води. Проведена робота підтвердила необхідність поглиблення співпраці екологів обох держав щодо дотримання належного порядку на транскордонних річках та їхніх заплавах. Адже обидві сторони зацікавлені у збереженні водних артерій з усіма їхніми складовими: водними, рослинними, рибними і тваринними ресурсами. Тож вирішили поглибити співпрацю, включивши до неї спільну турботу про стан транскордонних річок. До найбільших із них, які протікають на Сумщині, належать Десна і Сейм, а також Псел і Ворскла. Значна частина їхніх басейнів знаходиться на території РФ. Тому важливим для сумчан є виконання міжурядової угоди про спільне використання та охорону водних об’єктів.
Нещодавно на базі Сумського обласного виробничого управління водного господарства та його Конотопського міжрайонного підрозділу відбулася нарада з цього питання. Крім господарів, участь у ній взяли представники Державного комітету України з водного господарства, Дніпровського та Деснянського басейнових управлінь водних ресурсів і Укргідрометцентру. До складу російської делегації входили представники відділів водних ресурсів Московсько-Окського басейно-водного управління Брянської області, Донського басейнового управління Бєлгородської та Курської областей та «Центррегіонводгоспу».
Учасники представницької міжнародної зустрічі проаналізували результати співробітництва у 2006—2007 роках, зокрема, відзначили, що надзвичайних ситуацій, пов’язаних із катастрофічним затопленням територій під час весняної повені-2007, аваріями на гідротехнічних спорудах, екстремально високим забрудненням поверхневих вод не зафіксовано. Це — результат спільної координації зусиль робочих груп України та Росії. На пропозицію Сумиводгоспу відділи водних ресурсів Брянської, Бєлгородської та Курської областей під час повеней своєчасно надавали вичерпну інформацію про їхнє формування та проходження, що сприяло підготовці превентивних заходів.
Спеціалісти також проаналізувати хід виконання програми спільного аналітичного контролю і оцінки якості вод транскордонних річок. Йшлося про напрацювання єдиних нормативів оцінки якості на територіях держав-сусідок, а також про фоновий стан контрольованих водних об’єктів. Особливе занепокоєння в української сторони викликає транскордонний струмок Знаменка, куди потрапляють стічні води очисних споруд міста Білі Березки Брянської області та місцевого деревообробного комбінату, а відтак забруднюється річка Знобівка на території Середино-Будського району. Щоб уникнути конфліктів з цього приводу між сторонами, рекомендовано відкрити нові спільні пости спостережень. Йшлося також про необхідність дотримання режимів роботи водосховищ на транскордонних водних об’єктах і забезпечення гарантованого пропускання води на території сусідніх держав. Це стало особливо гострою проблемою нинішнього посушливого року. Винесене на розгляд керівниками груп Курської області й Сумського облводгоспу питання необхідності ремонту Костянтинівського водосховища вирішили погодити з облдержадміністраціями двох названих областей.
Під час таких зустрічей представники кожної зі сторін демонструють новинки, які можуть бути застосовані колегами сусідньої держави. Так, представники Дніпровської басейнової лабораторії презентували комп’ютерну програму моніторингу поверхневих вод України, яка дає змогу розширити область контрольованих забруднювачів і самостійно визначати екологічну оцінку водних об’єктів. Досягнуто домовленості щодо її використання в Росії.
Отже, нехай кордони територій контрольованих об’єктів перетинають корисні рослини, тварини і птахи, а не забруднюють сторонні предмети й речовини. Десна здавна вважалася річкою дружби, тут неодноразово влаштовували спільні запливи на байдарках від Навлі до Новгород-Сіверського. Завше їхні учасники милувалися краєвидами, котрих не побачиш більше ніде: один берег гористий, інший — пологий, хатини на узвишшях і високі травостої на зрошуваних луках...

Віктор ТАРАСЕНКО, Сумська область
також у паперовій версії читайте:

• БРАКОНЬЄРСЬКУ СОКИРУ ПЕРЕКУВАЛИ НА ЛОПАТУ

назад »»»