ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
КОМУ НАЛЕЖИТЬ «ОХМАТДИТ»?
Те, що дитячий спеціалізований медичний заклад «Охматдит» є ласим шматком для сильних світу цього, не секрет. Значна площа, яку займають стаціонар і поліклініка в центрі міста, ось уже 20 років не дає спокою різним можновладцям.
Багато разів намагалися відібрати в маленьких пацієнтів поліклініку — або всю одразу, або ж частинами. І щоразу на захист інтересів дітей та їхнього здоров'я ставали громадськість, преса і, до честі сказати, різні політичні партії. Адже в «Охматдиті» працюють висококласні фахівці, які можуть розібратися із найскладнішими діагнозами. Тут надають нашому майбутньому — дітям найбільш досконалу і кваліфіковану медичну допомогу.

Днями відбулась прес-конференція з приводу ситуації в «Охматдиті» за участі заступника міністра охорони здоров'я Валерія Івасюка та президента відомої приватної медичної фірми «Борис» Михайла Радуцького. Подив у журналістів викликало те, що захід проводився без представників «Охматдиту». Мало того, генеральний директор цього медичного закладу Юрій Гладуш навіть не знав про зустріч із журналістами.
Розпочав прес-конференцію заступник міністра Валерій Івасюк. Його пряму мову наводимо майже дослівно:
«Указом Президента України, відповідною постановою Кабміну та відповідним наказом МОЗ мав бути створений у короткий термін Український центр СНІДу. Це була ідея Міністерства охорони здоров'я, підтримана Президентом та урядом. Вирішили розмістити його на території дитячої лікарні «Охматдит». І це було абсолютно логічне рішення, оскільки це багатопрофільна лікарня, а СНІД, як правило, супроводжується великою кількістю патологій — хірургічних, терапевтичних, інфекційних.
Рік тому, ще при міністрі Юрії Поляченко, з моєю участю та за участі фонду Клінтона й керівництва «Охматдиту» відбулася нарада, на якій було запропоновано розпочати функціонування цього центру саме на території «Охматдиту» і відкрити на початку шість ліжок для цих хворих. Що й було зроблено...»
Далі пан Івасюк стверджує, що із стін МОЗ вийшов наказ, згідно з яким дітей, хворих на СНІД, з усіх регіонів повинні віднині відправляти до Українського центру СНІДу. А таких в Україні нині, за офіційною інформацією, налічується понад сім тисяч. Тож як шість ліжок можуть «прийняти» сім тисяч дітей, пан Івасюк і вирішив перевірити самотужки.
Коротка ремарка. На початку своєї діяльності медична фірма «Борис» займала одне з приміщень, що на території стаціонару «Охматдит». Тепер «Борис» переїхав в ошатну будівлю на лівому березі, але від частини приміщення в центрі міста відмовлятися не збирається. Кому воно належить — «Охматдиту» чи «Борису» — й стало каменем спотикання.
МОЗ якось дивно відсторонилося від цього спірного питання. Коли пан Івасюк прийшов до пана Гладуша, то, за його словами, «були показані документи, згідно з якими строк оренди «Бориса» в «Охматдиті» закінчився чи то рік, чи то півтора року тому. Більше того,— веде далі заступник міністра,— мені було сказано, що рішенням Верховного Суду будь-які претензії «Бориса» на продовження цієї оренди визнано неправомірними. Отже, правових підстав для того, щоб і надалі «Борис» перебував у відповідному приміщенні, де має бути дитячий центр і, як розраховував МОЗ, Комітет із соціально небезпечних захворювань та СНІД, вже не існує. Юрій Гладуш сказав мені, що в цьому приміщенні (корпус № 15) є охорона і туди нікого не пускають. Дійсно, коли ми підійшли до цього приміщення, мене, представника влади, туди не пустили. Не пустили туди і головного лікаря «Охматдиту» Юрія Гладуша. Я тут же зателефонував міністру і сказав, що викликаю ОМОН, бо не можу не виконати своїх професійних та посадових обов'язків. Довелось зателефонувати й у приймальню керівництва внутрішніх справ міста Києва. Через півгодини воно прибуло на територію «Охматдиту» з озброєним супроводом, але і їх не впустили. Я доповів міністрові ситуацію, але він попросив, щоб я якомога швидше «залагодив» цей конфлікт. Та я не погодився і попросив його приїхати.
Приїзд міністра тимчасово припинив конфлікт, але питання залишилось невирішеним. Під час візиту міністра з'ясувалось, що керівництво «Охматдиту» «приховало» від керівництва МОЗ перше рішення Верховного Суду, яким справу «Бориса» щодо продовження оренди в «Охматдиті» повернуто до суду першої інстанції. Тобто судовий розгляд триває...»
Другим співрозмовником журналістів став президент «Бориса» Михайло Радуцький.
Пан Радуцький нарешті прояснив скандальну ситуацію, хто ж не пускав до корпусу № 15 високоповажних чиновників та генерального директора «Охматдиту» — це була його охорона, за що він привселюдно вибачився перед паном Івасюком.
— Ми перебуваємо на території «Охматдиту» з 1996 року,— розповів журналістам пан Радуцький.— Юрій Гладуш намагається перевести цей конфлікт у площину стосунків держави та приватника. За тиждень до того, як виник цей скандал, намагалися зламати наші двері... генеральний директор разом з сантехніком. Потім уночі була прибита табличка, на якій зазначено, що це нібито центр СНІД «Охматдиту», а не клініка «Бориса». Потім туди занесли якусь техніку. Напевно, такий психологічний пресинг і зумовив неадекватну реакцію нашого охоронця, внаслідок чого ніхто і ніяк не міг потрапити до корпусу № 15. Хочу вам сказати,— запевнив Радуцький,— що охоронця покарано.
На жаль, на прес-конференцію не запросили генерального директора «Охматдиту» Юрія Гладуша, тож поставити йому запитання, які виникли під час розмови з Валерієм Івасюком та Михайлом Радуцьким, журналісти не мали змоги. Довелося дізнаватися про його думку окремо.
Юрій Гладуш показав мені копії двох листів, відправлених міністрові охорони здоров'я України Юрію Гайдаєву, та заяву для преси й громадськості від колективу УДСЛ «Охматдит». Наводимо витяг із звернення генерального директора до міністра охорони здоров'я Україна Юрія Гайдаєва.
«Шановний
Юрію Олександровичу!
Адміністрація УДСЛ «Охматдит» підтверджує, що приміщення корпусу № 15, що були в оренді у ТОВ «Борис», вкрай необхідні для виконання основної задачі УДСЛ «Охматдит» — надання безкоштовної високоспеціалізованої медичної допомоги тяжко хворим на СНІД дітям України. Але у світлі викладеного стає зрозумілим, що вирішити конфліктну ситуацію не зможуть ні рішення чиновників МОЗ України, ні висновки комісії з перевірки лікарні, ні зміна адміністрації УДСЛ «Охматдит», ні судові засідання, де позиція МОЗ не визначена. Нагальну проблему державної лікарні, а отже, і МОЗ України, може вирішити тільки документально оприлюднена позиція діючого міністра охорони здоров'я щодо використання державної власності МОЗ України. Така позиція не озвучена ні на судових засіданнях, ні в стінах МОЗ України, ні міліціонерам ОМОНу, що зробили спробу огляду порожніх приміщень незрозумілого напрямку використання у державній лікарні.
Просимо Вас, шановний Юрію Олександровичу, дати нам Ваше письмове розпорядження щодо планів МОЗ України про подальше використання державної власності — приміщень медичного корпусу № 15 УДСЛ «Охматдит». У разі Вашої невизначеності до питання УДСЛ «Охматдит» як міністра, зважаючи на важливість і невідкладність проблеми, ми будемо звертатися до Президента України, Прем'єр-міністра України, громадськості».

* * *
Поки що всі наболілі питання, що стосуються «Охматдиту», є «відкритими». Хотілося б довідатися про думку міністра охорони здоров'я з приводу його планів щодо корпусу № 15 дитячого медичного закладу.
Валентина СКОРОПАДСЬКА,
заслужений журналіст України

ДЛЯ довІдки
На шістьох гектарах, що належать стаціонару, працює понад дві тисячі медиків, які надають послуги 18 тисячам маленьких пацієнтів на рік. У поліклініці працює понад 140 лікарів, а всього медичного персоналу — 450 чоловік. Фахівці різних спеціальностей консультують упродовж року понад 300 тисяч маленьких громадян України, з них потерпілі внаслідок чорнобильської аварії становлять 23–25 відсотків. Недуги в дітей з радіоактивно забруднених зон — це переважно хвороби органів травлення, дихання, захворювання опорно-рухового апарату.
також у паперовій версії читайте:

• ЧИМ КОРОТШЕ ВОЛОССЯ, ТИМ РОЗУМНІША ЛЮДИНА?..
• МОБІЛКИ ТАКИ НЕБЕЗПЕЧНІ?
• ТІЛЬКИ ОДНА ЗМІНА В ГЕНІ...

назад »»»