ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ДУХОВНІСТЬ
САКРАЛЬНА ДИВОВИЖА
Виповнилося 97 років отцю-доктору Дмитрові Блажейовському, який є засновником унікального приватного музею вишитих ікон, що діє у Львові. Він — учений та художник, автор багатьох наукових праць та десяти збірок узорів візерунків вишивок. Його вишиті ікони зберігаються в українських храмах України, Ватикану, Німеччини, Франції, Італії, США, Канади, Бразилії та Австралії. Український подвижник захоплює світ своїм мистецтвом церковної вишивки, візерунки якої сам розробляє, та невтомною науковою працею.

Коли старість — на радість
Погодьтеся, 97 літ — поважний вік, який не те що змушує озирнутися назад, а й зважити пройдене. Тому що попереду (теоретично) навряд чи буде ще один такий рубіж, а з іншого боку, чому б і ні. Не те, що пригадується Біблія, за якою людське життя відліковується сотнями років, а спадають на думку наші сучасники, як-от, кавалер українського ордена «За заслуги» ІІІ ступеня отець Блажейовський, доктор філософії з Рима. Він якось просив: «Тільки не бажайте мені дожити до ста літ, бо у відповідь завше скажу, аби віку мого не обмежували». Враховуючи те, що він — людина невтомна, непосидюща, сповнена водночас життєствердною, спрямованою на творення енергією і життєвою мудрістю, повторимо: чому б і ні, чому саме цьому митцеві не прожити при силі, здоров’ї більше, ніж це визначають будь-які статистики?
Народжений 1910 року у Вислоцi Горiшнiм на Лемківщині, майбутній визначний учений та митець 1930 року закінчив гімназію у Перемишлі. Філософію, теологію та історію студіював у Римі. Осягнув докторат із теології та історії. Отець видав друком зо двадцять наукових праць, десяток статей з церковної історії та десять збірок візерунків українських вишивок. Ці зібрання — своєрідний підсумок багаторічної праці. Почав він вишивати тоді, коли йому набігло 60 літ.
У доробку митця — близько 300 вишитих ікон. Вони зберігаються в українських катедральних соборах: у соборі Св. Юрія міста Львова, у Мюнхені (Німеччина), у Люрді (Франція), в Українській центральній семінарії в Римі, в США та Канаді, Бразилії й Австралії. А ще у музеї в Коломиї, каплиці та канцелярії єпископів-емеритів Софрона Дмитерка й Софрона Мудрого в Івано-Франківську, музеї в Каневі, на мантіях Верховного архієпископа Києво-Галицького, глави УГКЦ Любомира кардинала Гузара.
Понад 150 робіт отця Дмитра Блажейовського експонуються в його музеї у Львові. За роки незалежності відбувалися виставки вишиваних ікон у понад 80 містах України.
Про своє життєве кредо отець Дмитро говорить: «Хто б ми не були — греко-католики, православні, протестанти,— нас усіх об’єднує одне: українська культура, на благо якої ми маємо працювати. У нас всіх є спільна українська хата і ми повинні дбати про те, щоб вона була міцна, надійна, красива і затишна. Тому не питаймо себе, що вона дала нам? Питаймо, що ми дали і що ще можемо дати їй? Я молю Бога, щоб він допоміг українцям порозумітися, за єдність між собою й народами, які живуть в Україні. Дай, Боже, нам, українцям, кращий розум для єдності у розбудові української держави! Я вірю в Україну і в її народ».

Молитва у мереживі на полотні
Захоплення сакральним мистецтвом — одна з рис сучасного мистецтва вишивання. Існують старовинні ікони на склі, дереві, папері, але от на канві... Виявляється, є і знаходяться в одному з найцікавіших музеїв Львова — Музеї вишиваних ікон та образів отця доктора Дмитра Блажейовського. Саме тут можна переконатися, що вишивання — це не суто жіноча справа.
Коли потрапляєш до цього музею, здається, ніби опиняєшся в якомусь змодернізованому святому храмі. Бо ікони майстра сакрального мистецтва по-справжньому незвичайні та дивні. Можна сказати, що це — ікони нового часу, нової епохи, ікони майбутнього, котрі, водночас, як і будь-який інший витвір геніальності, є поза часом.
Походжаючи виставковими залами музею, відчуваєш отой містично-філософський дух, що віє від ікон, божественну мудрість, передану в барвах ниток, незаперечну біблійну істину, яку дивовижним чином може відкрити голка з ниткою художника, як одкровення душі, одкровення молитви, розмови з Господом.
Ікона — це своєрідна молитва у мереживі на полотні. Це святість, виражена через обарвлення. Чомусь завжди ікони викликають у нас дивне трепетне ставлення і благоговіння.
Захоплення сакральним мистецтвом — одна з рис сучасної вишивки, яку опанував Дмитро Блажейовський. В його доробку майже три сотні ікон та хоругв. Вишивана ікона у тому вигляді, як пропонує її митець,— дещо незвичне культурне явище, позаяк класично-традиційний іконопис виконувався (і виконується) за іншими, усталеними принципами, що набули сили канону. Передовсім слід відзначити досконале вміння вишивальника зберегти у своїх вишивках масштабно-пропорційні відношення у будові постатей. Цього, враховуючи специфіку вишивання хрестиком,— досягти нелегко, адже «провести» гармонійно-плавну лінію такими зображувальними засобами немислимо. Треба мати точне око і тонкий естетичний смак, аби створити засобами вишивки такі врівноважено-гармонійні образи, які постають на іконах роботи отця Блажейовського. Цим пояснюється продумане та естетично відчуте колористичне рішення ікон: кілька відтінків червоних, синіх і блакитних, каштанових, жовто-вохристих і тілесного кольору тонів зіставлені так, що важко уявити на місці певного відтінку нитку іншого кольору. Щоразу автор намагається урізноманітнити цей орнаментальний мотив, так само, як і в орнаменті тла, які він сам компонує. Зрештою, й ікони традиційних сюжетів потребують його творчо-композиційного впорядкування, позаяк повторення малярського першовзору у вишивці не може бути машинальним, ураховуючи хоч би відзначені специфічні особливості техніки вишивання хрестиком.
Експоновані в музеї ікони дають вичерпне уявлення про творчість їхнього автора й переконують у його природженому чутті прекрасного. Майстер оперує яскравими барвами кольорів, створюючи контрастні кольорові поєднання. Перед нами постає зображення Ісуса Христа, Богородиці (Одигітрії, Оранти, Покрови, Панагії), Св. Василія Великого, Св. Миколая, Св. Йосафата, Св. Івана Хрестителя та святих Степана й архістратига Михаїла. Дванадцять ікон святкового циклу творять верхній ряд вишиваного іконостасу, а також ікона Тайної Вечері. Поза тим є ще шість страсних ікон (Ісус у Гетсиманськім саду, Ісус на Оливній горі, Розп’яття, Ісус з хрестом та Вероніка, Нерукотворний образ обличчя Ісуса й Плащаниця), ікони апостолів: святих Петра, Павла та Андрія, а також значна кількість (зо 25) відтворень чудотворних Богородичних ікон.
Експозицію постійно поповнюють нові роботи отця Дмитра, такі як епізоди з біблійної історії, портрети Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки і Маркіяна Шашкевича, митрополита Андрея Шептицького та Патріарха УГКЦ кардинала Йосифа Сліпого, жінки-мучениці за Христову віру.
Музей отця-доктора Дмитра Блажейовського увіковічнює для нащадків мистецькі надбання нації.

Іван ДМИТРІВ, Львів
також у паперовій версії читайте:

• ДОЛЯ СХОЖА НА ШЕВЧЕНКОВУ
• ВІДКРИТА КНИГА

назад »»»