ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
«MADE IN CHINA»
Щороку 300 мільйонів осіб у Китаї хворіють через споживання шкідливих продуктів. Нині хвиля товарів поганої якості з цієї країни досягла Європи і США.

Найкращий спеціаліст по боротьбі з нелегальними і небезпечними продуктами Ванг Гай має чимало роботи: допомагає клієнтам, яких обманюють непорядні виробники, захищає обдурених споживачів. Він говорить: «У Китаї відсутня ефективна система контролю якості. Люди, котрі повідомляють владі про продаж нелегального товару, часто гинуть за нез’ясованих обставин».
Упродовж кількох останніх місяців країну сколихнула серія скандалів, пов’язаних із низькою якістю продукції. Їхня кількість та неякість схвилювали увесь світ: преса повідомляє про чергові партії шкідливих товарів, експортованих з Китаю. Так, у Сполучених Штатах зняли з продажу 900 тисяч тюбиків зубної пасти, що містила заборонений для здоров’я гліколь.
У червні з’явились повідомлення, що покришки, імпортовані в США із заводу в Ханчжоу, можуть розпадатись під час їзди. Великий резонанс у Сполучених Штатах наробив корм для тварин, імпортований з Китаю. Він виявився токсичним і спричинив загибель домашніх тварин. Раніше у США і Азії запроваджено заборону імпорту деяких харчових продуктів (переважно риби) через застосування виробниками шкідливих складників.
Ще кілька років тому світова преса і експерти захоплювались розвитком Піднебесної та її необмеженою, як їм здавалось, експортною потужністю. Китайці мали забезпечувати світ швидко і дешево, але виявилось, що неувага до якості дорого коштує.
Усупереч зовнішньому враженню китайська економіка не підлягає жорсткому контролю держави. Режим особливо показово виявляє своє безсилля у процесі регулювання дикої ринкової економіки, в якій діють мільйони приватних фірм.
У Китаї немає системи реєстрації скарг на погану якість продуктів і виробів, а це дає змогу владі стверджувати, що вона не знала про порушення. Чжанг Бінг із консалтингової фірми «A.T. Kearney» вважає, що влада не має можливості зясувати походження шкідливого продукту, коли він потрапив у продаж.
Подібні проблеми колись вирішували Японія і Південна Корея. Різниця лише в масштабі — китайські вироби заполонили світовий ринок, тому загроза має глобальний характер. Якщо Пекін швидко не виправить становище, то економічне диво може виявитись міфом.
Нинішній Китай нагадує Сполучені Штати столітньої давності. Економіка США тоді контролювалась регіональними промисловими гігантами, котрі застосовували грабіжницькі методи діяльності. Як колись у Штатах, нині в Китаї потужні фірми зароблять завдяки нечітким законам і шаленій корупції. У США на початку ХХ ст. підроблені ліки і неякісні продукти харчування зумовили відповідну реакцію суспільства, що призвела до ухвалення закону про безпеку продуктів і ліків. Така революція потрібна й Китаю.
Якість товарів — найгостріша проблема. Фабрики, що виробляють продукцію для внутрішнього ринку, дотримуються нижчих стандартів, аніж підприємства, які працюють на експорт. Офіційні дані свідчать про те, що на внутрішньому ринку не витримують вимог щодо якості 19% споживчих виробів.
Дисидент Чжу Кінг на початку року видав книжку «Який бог?», в якій наведено чимало жахливих речей про китайські вироби та продукти. Чжу пише про водорості з домішками, що знижують дітородні можливості чоловіків, про соєвий соус, заправлений арсеніком, і харчові продукти з гормонами, через які у шестирічних хлопчиків виростає волосся на обличчі, а у семирічних дівчаток з’являються груди, як у підлітків.
Під час написання книги автор користувався документальними джерелами. Порушення, пов’язані з якістю експортованих товарів, виявлено недавно, а шкідливі продукти на внутрішньому китайському ринку продаються давно. Торік підроблений в Анхай антибіотик спричинив смерть шести осіб і важкі наслідки — у 80. За даними ЗМІ, у 2004 році небезпечна суміш для немовлят вбила щонайменше 50 новонароджених.
Як випливає з досліджень Азійського банку розвитку і Світової організації здоров’я щороку, від хвороб, пов’язаних зі споживанням шкідливих продуктів, потерпає щонайменше 300 мільйонів китайців — стільки налічує населення США.
Досі влада намагалась приховувати скандали. Згадану книжку було опубліковано без зайвого розголосу: видавець вніс численні зміни, тому реакція суспільства була не такою різкою, як можна було сподіватись. Хоча члени політбюро поставились з розумінням до праці Чжу, але його все ж вважають дисидентом.
У Китаї особи, котрі оприлюднюють афери, мусять бути обережними. Про це свідчить історія Чженга Кі, який інформував про зловживання у провінції Янцзи. Після закінчення курсів контролера якості у 2004 році він повідомив органам влади, що фармацевтична фабрика Пен Яо неподалік Вуксі експортує підроблені ліки до Африки (Чженг колись працював на цій фабриці, але його звільнили, коли у 90-х роках намагався розкрити подібні зловживання; тепер він просить змінити у статті його прізвище, бо побоюється за своє життя).
Пекін намагається переломити ситуацію — все частіше карають чиновників, причетних до злочинних оборудок. У середині липня страчено колишнього керівника управління у справах продуктів і ліків Чжен Сяо, який брав хабарі (у сумі понад 600 тисяч євро) за допуск на ринок підроблених ліків.
Та поки що подібні випадки покарання не стали системою. Щоб упоратись з проблемою, на підприємствах мають відбутись революційні зміни. Аналітик з відділу «Мерріл Лінч» у Гонконгу Дан Гейлер нагадує, що колись Тайвань також був відомий поганою якістю своїх виробів, це — типовий цикл розвитку. «Спочатку робиться все, щоб пожвавити експорт. Для одержання прибутку підприємці йдуть навпростець. Лише потім, на черговому етапі розвитку, виробники і держави починають піклуватись про якість товарів»,— пояснює Гейлер.
Китайські фірми опинились перед вибором: підвищити стандарти безпеки і якості або зникнути із закордонних ринків. Утрачена репутація багатьох підприємств із Піднебесної, які мали конкурувати з Японією та Німеччиною у найскладніших галузях промислового виробництва. Наприклад, китайський виробник автомобілів «Сhery Automobile» має намір у співпраці з «Крайслером» через майже рік експортувати у США малолітражні авто. Проте чи будуть у нього покупці після скандалу з бракованими покришками коліс? Інші китайські автомобільні фірми, як «Geely», відклали реалізацію експортних планів, бо мали проблеми з виконанням вимог безпеки. Створений у Китаї «SUVlandwind» нещодавно отримав чи не найнижчі за останні двадцять років оцінки безпеки, проведені німецьким автомобільним клубом.
Однак найбільше репутація Китаю може зіпсуватись під час Олімпійських ігор у наступному році. Тому влада запроваджує жорсткі правила регулювання виробництва продуктів харчування під час цих заходів. Та залишається питання: кого буде більше в дні Олімпійських ігор на вулицях Пекіна: контролерів чи нелегальних продавців пиріжків?
також у паперовій версії читайте:

• У БРАЗИЛІЇ БУДЕ ЛАД?

назад »»»