ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
З’ЯСУВАННЯ СТОСУНКІВ
Минулого тижня в австралійському Сіднеї відбулася остання зустріч російського президента Володимира Путіна та його американського колеги Джорджа Буша у статусі президентів. Обидва лідери допрацьовують свої другі президентські терміни і фактично є «кульгавими качками». Однак цей факт не перекреслює значення особистих переговорів для остаточного з’ясування позицій Росії та Сполучених Штатів за ключовими питаннями сучасних міжнародних відносин.

Цього разу головні проблеми порядку денного зустрічі двох лідерів стосувалися реальної перспективи розміщення американської системи протиракетної оборони на території Польщі й Чехії, а також глухого кута, в якому опинився процес надання незалежності албанцям Косово. Позиції лідерів щодо обох проблем лишилися діаметральними. Білий дім продовжує наголошувати, що американська система протиракетної оборони не становить загрозу для Росії й покликана захищати Європу від іранських ракет.
Натомість більшість російських військових вважає, що для контролю за іранським ракетним потенціалом доцільніше було використати територію його сусідки Туреччини. Не виключено, що Іран може у найближчому майбутньому створити міжконтинентальні балістичні ракети з бойовими зарядами, які розділяються, це суттєво ускладнить роботу будь-якої системи протиракетної оборони. Натомість китайські міжконтинентальні балістичні ракети випадають з радіуса дії американської системи протиракетної оборони на території Польщі та Чехії.
Чехи відклали остаточне рішення на наступний рік. Позачергові вибори у Польщі в жовтні 2007 року можуть стати негласним референдумом з питання розміщення протиракетних систем. Звичайно, десяток ракет-перехоплювачів наразі не становлять загрози для російського стратегічного ядерного щита, але ніхто не дає гарантій, що з часом будуть модернізовані радари та розширені можливості баз протиракетної оборони. Нинішнього тижня російські й американські експерти мають обговорити варіант використання в спільних інтересах розташованої в Азербайджані Габалінської радіолокаційної станції. Навіть якщо тут і буде досягнуто компроміс, Вашингтон не відмовиться від польських і чеських баз.
Аналогічну безкомпромісну позицію Росія займає в питанні визнання незалежності Косово. Єдиний оптимістичний момент у цьому зв’язку є обіцянка Сербії не вдаватися до військової сили проти Косово.
також у паперовій версії читайте:

• ЧИ МОЖЛИВИЙ ПРОРИВ ДО ЄС?
• ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФРОНТ «АЛЬ-КАЇДИ»
• КОНКУРЕНЦІЯ ЗА ГЛОБАЛЬНЕ ЛІДЕРСТВО

назад »»»