ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
Є ІДЕЯ ВРЯТУВАТИ «ХРУЩОВКИ» ВІД ХОЛОДУ

Полтавці Дмитро Погрібний та Валентин Бідношея теж живуть не у новому панельному будинку. Вони — пенсіонери. Кандидати технічних наук, доценти, завідувачі кафедрами місцевого технічного університету понад два десятиліття віддали проблемі утеплення стін великопанельних будинків. І дещо досягли, про що свідчать патенти на винаходи. Коли в місті з’явилася мода на утеплення зовнішніх стін житла, і на їхньому будинку теж почали зависати верхолази, науковці критично поставилися до ідеї, народженої в народі. Побіжні розрахунки довели, що ефективність таких утеплювачів порівняно з матеріальними витратами, які несуть жильці, замала.
— Питання теплозбереження в «хрущовках» стало руба,— наголошує Д. Погрібний.— Панельні будинки наприкінці 80-х років займали до 50% житлового фонду в містах. Там, де були свої будівельні комбінати,— у Полтаві, Кременчуку, Кривому Розі, Дніпропетровську,— до 90%. Їхні стінові панелі з керамзитобетону, підточені часом, не утримують тепла. Люди платять фактично за опалення вулиць. Далі буде ще гірше: платитимуть більше, а в квартирах стане холодніше.
Утеплення стін мешканцями ситуацію дещо поліпшує, але не радикально, вважають науковці. Крім того, вибіркове наліплення листів пінопласту псує вигляд фасадів. От і ловлять у «хрущовках» дрижаків узимку, а влітку знемагають від задухи.
Д. Погрібному і В. Бідношеї знадобилося небагато часу для того, щоб винайти і запатентувати свій «стіновий теплоізолюючий елемент». Патент вони отримали минулого року. Роботу над реалізацією ідеї почали з вивчення технології утеплення стін доморощеними майстрами. Вона, кажуть науковці, примітивна: на стіну, змащену спеціальною мастикою, наліплюють листи пінопласту. Потім їх прихвачують до бетонних панелей дюбелями, ґрунтують, обтягують спеціальною капроновою сіткою, знову ґрунтують і фарбують. Розрахунки засвідчили, що в такий спосіб тепло у приміщенні вдасться утримати на 40% більше порівняно з «голою» стіною. Це не так багато, зважаючи на вартість матеріалів і роботи. За підрахунками винахідників, приклеїти до стіни один квадратний метр такого утеплювача обходиться в 54 грн. Чи можна діяти ефективніше?
Винахідники довели, що можна. За основу взяли придуманий спосіб утеплення багатоповерхівок пінопластовими листами, але використали ідею високих енергозберігаючих можливостей повітряного проміжку. «Сендвіч» — утеплювач полтавських науковців — складається з пінопластового листа завтовшки 20 мм, повернутого до стіни, по периметру якого закріплені 20-міліметрові ребра теж із пінопласту, а до них прикріплюється ще лист пінопласту товщиною 30 мм, утворюючи між листами повітряний проміжок. Такий пакет, кажуть винахідники, за собівартістю трохи дорожчий від звичайного пінопластового листа завтовшки 5 см, яким наразі обліплюють будинки, але за їхнього застосування економія тепла сягає 300%. Якщо висоту ребер, що утворюють повітряну подушку, збільшити до 30 мм, економія тепла дорівнюватиме 350%.
— У старому панельному будинку, який не утеплено, взимку люди ходитимуть у кожухах, в утепленому пінопластовими листами — у светрах, а за нашим методом — у майках,— популярно пояснює ефективність винаходу Д. Погрібний.— Вважаємо, що місцева влада має централізовано утеплювати старі будинки, бо далі відкладати нікуди. Їхні жильці стали заручниками поспішності під час будівництва, коли ніхто не думав про потребу в енергозбереженні. Ми пропонуємо надійний спосіб утеплення. Власник-господарник не платитиме двічі.
Вартість одного квадратного метра «сендвіча» — 75 грн. Так, це більше, ніж приліпити до стіни звичайний пінопластовий лист, погоджуються автори пропозиції, але це — витрати одноразові. Незабаром їх компенсують надійність технології утеплення та впевненість, що у квартирах завжди буде комфортно як узимку, так і влітку.

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, Полтава

також у паперовій версії читайте:

• ЧОМУ ЛІЗЕ ВГОРУ «КРИВА» ДИТЯЧОЇ СМЕРТНОСТІ?
• ФІТОПАРАЗИТ АТАКУЄ КАРТОПЛЮ НА ПРИКАРПАТТІ

назад »»»