ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КРИМІНАЛ
ПІРАТИ XXI СТОЛІТТЯ
Українці почали забувати про тотальний дефіцит радянських часів, коли у крамницях виникали величезні черги після того, як туди щось завозили. Нині полиці супермаркетів переповнені, якщо покупцеві доводиться вибирати між двома товарами однакової якості та вартості, його остаточне рішення може залежати від найменшої дрібнички. Приміром, від того, наскільки йому сподобався візерунок на упаковці.

На заваді плагіаторам
Упродовж 2006 року експертною службою МВС України було проведено майже 1400 експертиз і досліджень у справах щодо порушення авторських прав, а лише у першому півріччі нинішнього року — понад 1200.
Серед них літературні твори — белетристичні, публіцистичні, наукові й технічні. Крім того, комп’ютерні програми, аудіовізуальна продукція, фонограми та відеограми, сценічні постановки, пантоміми, твори архітектури, декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства. До цього додайте деякі категорії виробів із художнього скла та ювелірних виробів. Не дивуйтесь, але ними можуть бути навіть композиції садово-паркового мистецтва та усні твори — виступи, лекції, промови та проповіді. Все це є об’єктами інтелектуальної власності, котрі у кількості трьох сотень тисяч пройшли через руки та голову міліцейських експертів.
Тож можете уявити, який великий спектр питань у галузі авторських і суміжних прав доводиться вирішувати фахівцям для встановлення істини в суперечливій ситуації. Найперше — чи є досліджуваний матеріал результатом творчої праці й об’єктом авторського права? До якого виду він належить? Наскільки оригінальною є назва? Чи використовувався твір або його фрагмент в іншому творі, що може вказувати на плагіат.
Повчальним для винахідників буде один випадок, що стався під час судового протистояння між двома українськими підприємствами. На одному з них було розроблено і впроваджено виробничу технологію, за якою розпочався випуск продукції. Інше підприємство без дозволу запозичило цю документацію, зареєструвало на неї право власності й налагодило виробництво такого самого виробу. Потім (уявіть, яке нахабство!) почало вимагати у справжніх авторів матеріальну компенсацію за те, що вони нібито незаконно застосовують буцімто їхню технологію.
Смішно, але відповідачеві було поставлене слушне запитання: чому справжні автори першими не зареєстрували документи? З одного боку, закон не зобов’язує цього робити, бо існує презумпція авторства, а з іншого — спробуй її доведи. Тобто знайди документи і свідків, які б підтвердили, що справжнім винахідником є саме ти. Й не просто підтвердили, а переконливо підтвердили, аби суд їм повірив і ухвалив рішення на користь автора. Тож щоб надалі не мати клопоту, краще одразу засвідчити своє право.
Закон розрізняє два поняття: об’єкт авторського права та об’єкт промислової власності — винаходи, товарні знаки чи промислові вироби. Авторське право поширюється на документацію, за якою виготовляється виріб, а об’єкти авторського права використовуються на розсуд автора шляхом тиражування, перевидання, продажу. Майнові права на об’єкти промислової власності зазвичай розподіляються порівну: 50 відсотків належать автору і стільки ж виробникові, якщо сторони не визначили інші умови, котрі були скріплені письмовою угодою.
Однак бувають випадки, коли одна й та сама технологічна документація може розглядатися як об’єкт авторського права і промислової власності. Ще одна цікава деталь: коли продукт розумової праці був створений на замовлення роботодавця або згідно зі службовими обов’язками, то авторові належатимуть тільки авторські права, а майнові права, тобто можливість розпоряджатися твором, належатимуть замовнику.

«Дикий мед» зі скандальним присмаком
Дослідження об’єктів інтелектуальної власності порівняно недавно впроваджене в практику міліцейських експертів. Однак Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України напрацьовано практичну й методологічну базу таких експертиз. До кола питань, які вирішує експертиза авторських і суміжних прав, входить, зокрема, з’ясування першоджерела досліджуваного твору — яким чином використовувався твір іншого автора чи запозичувалася ідея, стратегія, структура; чи можна встановити стилістичну єдність; чи була декомпільована комп’ютерна програма.
Незаконне використання знаків для товарів і послуг — поширене явище. Один із таких випадків прискіпливо вивчали фахівці НДІ інтелектуальної власності та Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. До Господарського суду звернувся підприємець з позовом про відшкодування завданих йому збитків через незаконне використання зареєстрованого ним товарного знаку «Дикий мед» одним з відомих виробників горілки. Тобто в продажу з’явилася горілка у пляшках з етикеткою, на яку було нанесене зазначене сполучення слів українською та англійською мовами, як кажуть експерти, комбінований товарний знак.
Здавалося б, що може бути простіше: порівняти дату реєстрації товарного знаку позивачем і відповідачем, поставивши на цьому крапку: хто перший зареєстрував — той законний власник. Однак на практиці все було значно складніше й над цією справою довелося ретельно попрацювати фахівцям відділу експертиз у сфері інтелектуальної власності та високих технологій ДНДЕКЦ МВС України.
Подумайте самі: на одній етикетці написано «Дикий мед», на іншій — «Дикий мед. Wild Honey». Графічно і фонетично вони нетотожні, тож формально другий варіант теж має право на існування. Саме на це й робили ставку хитруни: схоже, та не таке саме. Довелося доводити, що вони мають семантичну схожість і, таким чином, викликають у свідомості споживачів, які володіють англійською мовою, однакову смислову асоціацію. Причому вони є схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованими знаками для таких самих товарів або споріднених з ними. Під час дослідження значеннєвих слів головним критерієм сплутування виступатиме семантична, тобто смислова схожість.
Урешті-решт, після проведення визначених судом досліджень, спритникам довелося зняти з горілчаної етикетки словосполучення «Дикий мед».

Крутяться диски
Найбільша частка експертиз і досліджень «присвячується» аудіовізуальній продукції та комп’ютерному програмному забезпеченню. Обсяги цієї роботи ілюструють конкретні цифри. За даними Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю, працівниками цього підрозділу МВС упродовж семи місяців нинішнього року припинено діяльність 106 підпільних цехів, де виготовляли різну контрафактну продукцію. Так, на Донеччині виявлено контрабандний канал постачання з Росії піратських DVD-дисків, а в обласному центрі викрито двох зловмисників, які зі складу місцевого ринку оптовими партіями реалізовували піратську продукцію. Велику партію такого ж краму вилучено і в Луганську. Під час перевірки складських приміщень у цих двох містах знайдено майже 150 тис. дисків із записами аудіовізуальних творів, поліграфічні обкладинки, комп’ютерну техніку на загальну суму понад 2 млн гривень. Це — найбільша партія контрафакту за останні кілька років. Загалом за сім місяців цього року із незаконного обігу вилучено понад мільйон примірників аудіовізуальної продукції вартістю майже 21 мільйон гривень, а фальсифікованої продукції з незаконним використанням товарних знаків — на суму понад 4 мільйони гривень. Зокрема, у Луганській області припинено діяльність підпільного цеху, де виробляли продукти харчування з використанням знаків для товарів і послуг вітчизняних та зарубіжних товаровиробників. У правопорушників конфісковано готову продукцію вартістю понад 100 тис. гривень, обладнання для фасування товару, етикетки й кошти на суму 9 тис. євро, 7,8 тис. доларів США, 70 тис. російських рублів і 3,6 тис. гривень. За цим фактом порушено кримінальну справу за ст. 229 КК України.
До звільнення торговельної мережі від «піратів» доклали зусиль і працівники експертної служби МВС, адже доведення спеціалістами факту підроблення продукції обґрунтовує правомірність дій щодо її вилучення і знищення в подальшому. Втім, виявити підробку певною мірою до снаги і споживачам, які не володіють спеціальними знаннями у цій сфері, але бажають купити якісний товар. Будь-який диск для лазерних систем зчитування, аудіо- чи відеокасета обов’язково маркуються контрольними марками. Однак її наявність, виявляється, не є підтвердженням того, що примірник ліцензійний.
Як зазначають фахівці, все частіше трапляються випадки, коли на ринках чи в спеціалізованих крамницях реалізуються диски мультимедійних комп’ютерних програм та ігор, маркованих невідповідними контрольними марками. Тобто назва примірника на поліграфічній обкладинці не збігається з назвою, нанесеною на марку. Це є ознакою контрафакту. При цьому контрольна марка може бути не фальшованою, а справжньою.
Правопорушники, аби легалізувати підробку, вдаються до застосування так званої «відволікаючої» назви примірника — вислову, що вказує на жанр твору, спрямованість комп’ютерної гри тощо. Скажімо, назва аудіовізуального твору «Футбольний чемпіонат-2006», а під нею розміщено вислів «зірки світового спорту», який наноситься на контрольну марку як відволікаюча назва замість справжньої. Сенс цієї оборудки в тому, що відтворювачі таких примірників подають заяву до Державного департаменту інтелектуальної власності про надання контрольних марок для продукції, яку мають право тиражувати і поширювати, а отримавши марки, використовують їх для маркування інших носіїв.
Не зайвим буде згадати про збірки комп’ютерних ігор на дисках. Великий об’єм пам’яті таких носіїв дає змогу «закачувати» на них кілька ігор й продавати за вищою вартістю. Проте наявність на одному носії двох і більше ігор є однією з ознак контрафактності. Такі примірники також маркуються контрольними марками, на яких зазначається назва збірки, а не кожної гри. Механізм отримання таких марок подібний до процедури отримання марок із «відволікаючою» назвою.

Юрій САХНО
також у паперовій версії читайте:

• ЯКЩО ВАМ ЗАТРИМАЛИ ВИДАВАННЯ ЗАКОРДОННОГО ПАСПОРТА...
• ХРОНІКА ПРИГОД

назад »»»