ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
МИСТЕЦТВО БУТИ КОБЗОНОМ
Він народився в селищі Часів Яр Донецької області. Хлопчик був ще маленьким, коли батько пішов на фронт. Глава родини після війни демобілізувався, проте додому не повернувся, і невдовзі мати хлопчика, Іда Ісаївна, вийшла заміж за Мойсея Раппопорта. Вітчим прийняв Йосипа та двох його братів, як рідних дітей.

11 ВЕРЕСНЯ — 70 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЙОСИПА КОБЗОНА
Співами Йосип захоплювався з раннього дитинства, але після сьомого класу, відчуваючи відповідальність за матеріальний стан сім'ї, вступив до Дніпропетровського гірничого технікуму. Після закінчення навчання два роки служив в армії, де був солістом у вокальному ансамблі. Саме тут він усвідомив свій талант і бажання бути професійним співаком. Повернувшись зі служби, юнак розповів це найближчій людині — мамі, на що та обережно сказала: «Синку, ти ж знаєш, у Москві без «блату» робити нічого, грошей ми не маємо, але спробуй». І Йосип здійснив свою мрію: заробив грошей на квиток до Москви, де незабаром став студентом вокального відділення Державного музично-педагогічного інституту імені Гнєсіних.
Велику роль у його становленні як співака відіграла співпраця з композитором Аркадієм Островським, автором широковідомих пісень «Мальчишки, мальчишки», «Ты слышишь, Куба», «Возможно», «Песня остается с человеком» тощо. З 1962-го Йосип Кобзон почав виступати сольно, того ж року вийшла його перша платівка із записами пісень. Згодом перед талановитим співаком постав вибір: навчання або кар'єра естрадного співака. Йосип вибрав друге, але прогалина у графі «вища освіта» не давала спокою співакові, і через деякий час він закінчив омріяний у юності ВНЗ.
Він знав, чого хоче і вмів працювати, не шкодуючи себе. Своєю майстерною технікою виконання та могутньою позитивною енергетикою швидко здобув любов і визнання мільйонів слухачів на теренах СРСР та за його межами.
1966 року Кобзон стає лауреатом Всесоюзного конкурсу виконавців радянської пісні. Він — лауреат багатьох міжнародних конкурсів, народний артист СРСР та України — це далеко не весь «послужний список» Йосипа Давидовича. Впродовж творчої кар'єри доля звела його з багатьма знаковими композиторами і поетами, серед яких — Давид Тухманов, Мікаел Таривердієв, Євген Євтушенко, Михайло Матусовський, Расул Гамзатов, Роберт Рождественський, Микола Добронравов, Андрій Вознесенський тощо. 11 вересня 1997 року на сцені Державного концертного залу «Росія» Кобзон дав прощальний концерт тривалістю в тринадцять годин. Через три дні його обрали депутатом Держдуми Росії.
Першою його дружиною була відома артистка Вероніка Круглова. Другий шлюб Кобзона — із Людмилою Гурченко — тривав лише три роки: один небосхил затісний для двох зірок. Нині Йосип Давидович, за його власними словами, щасливий в особистому житті: понад 30 років він одружений з красунею Неллі Михайлівною, має двох дітей — Наталю та Андрія, котрі подарували подружжю п'ятеро онучок.
Журналістів співак, м'яко кажучи, недолюблює, адже саме через пресу свого часу поширилася чутка про причетність Кобзона до вищих ланок мафіозних угруповань, через що у нього були проблеми з в'їздом до певних країн. То приписують йому майно у Краснодарському краї, то роблять його власником найприбутковіших закладів у Москві, господарем вілл на берегах усіх можливих морів і океанів, яхт у закордонних портах та десятків автомобілів...
Спростовувати чутки Йосип Давидович не вважає за потрібне: навіщо виправдовуватись, якщо не винен? Свого достатку він ніколи не приховував, та й того, що дружив і дружить з тими, хто має сумнівну репутацію — також, мовляв, він спілкується не з посадами і не з репутаціями, а з людьми. Про нього кажуть як про добру та чуйну людину. Він допомагає друзям, знайомим і незнайомим людям: до нього часто звертаються з проханнями про матеріальну допомогу. Він є членом багатьох доброчинних фондів і організацій.
Аудиторією Кобзона-співака є не одне покоління слухачів. Незважаючи на перенесену нещодавно тяжку хворобу, Йосип Давидович перебуває у чудовій формі, його голос анітрохи не змінився. Він, як і раніше, категорично відмовляється співати під фонограму. Не боятися віддавати, витрачати себе — це мистецтво, яке Йосип Кобзон опанував досконало.

Марія ШЕРЕНГОВСЬКА, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• ЧОГО ЧЕКАЄ ПУБЛІКА
• ЯКЩО ВАМ ЦЕ ПО КИШЕНІ...

назад »»»