ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПОЛІТИКА
ПІЛЬГИ — ГЕТЬ?
Минулий тиждень можна назвати тижнем недовіри, бо дві події, що відбулися у нашій державі 4 вересня — відкриття четвертої парламентської сесії й проведення засідання Ради національної безпеки та оборони — опоненти зустріли, що називається, «в багнети».

Президент Віктор Ющенко напередодні проведення сесії виступив зі спеціальним телевізійним зверненням до українського народу. Він укотре нагадав, що Верховна Рада нині розпущена, а її рішення — неправочинні. Тож усім слід готуватися до проведення позачергових виборів, а сесію глава держави порівняв зі спробою зірвати ці самі вибори. Щоправда, спікер парламенту Олександр Мороз висловив діаметрально протилежну думку, мовляв, нинішня сесія є гарантією проведення виборів. Чому так вважає лідер соціалістів, сказати важко.
Отже, попри скептичні прогнози деяких політиків (передовсім, із табору опозиції), парламент таки зібрався цього тижня. Кажуть, це було мало не справою честі для Олександра Мороза, котрий дві попередні спроби зібрати нардепів «під куполом» успішно завалив.
Рекламна кампанія початку четвертої сесії розпочалася наприкінці минулого тижня. Відтоді, як члени Партії регіонів несподівано перехопили головне гасло «Нашої України — Народної самооборони» про скасування депутатської недоторканності й ліквідацію пільг, коаліція змушена була робити наступний крок, тобто голосувати за це саме скасування, паралельно ганьблячи своїх опонентів, мовляв, вони вміють лише розбалакувати й обіцяти, а реальні кроки робимо лише ми.
Інтрига нинішнього засідання полягала ще й у тому, чи обмежаться коаліціянти так званим внесенням змін до Конституції у частині скасування недоторканності? Адже, пригадується, в останній день попередньої сесії — 27 червня — Олександр Мороз наполягав на голосуванні у першому читанні власного законопроекту про продовження конституційної реформи, а там чимало цікавих новацій, які стосуються побудови державного управління. Зокрема, лідер СПУ пропонував так «розширити» місцеве самоврядування, щоб міських, селищних і сільських голів обирали не представники громади, а... відповідна рада.
Тоді «регіонали» не підтримали спікера і відповідний конституційний проект навіть не ставили на голосування. Нині, схоже, розбіжності між різними суб'єктами коаліції також лишаються, бо далі теми недоторканності присутні в залі нардепи не пішли. Вони лишень проголосували за її скасування, але стосовно не тільки депутатів, а й суддів і, що найголовніше, Президента.
Оскільки положення про відповідний імунітет перелічених достойників є конституційною нормою, то обранці, не відкладаючи справу в «довгу» скриню, спрямували свій законопроект до Конституційного Суду, який має визначити, чи відповідає це рішення Основному закону. Звичайно, якщо КС знову не потрапить у якийсь правовий чи політичний «ступор», як було під час розгляду питання конституційності кількох президентських указів про розпуск Верховної Ради.
Щоправда, голова парламенту Олександр Мороз, схоже, вірить у дієздатність конституційних служителів Феміди. Принаймні, він спрогнозував, що Конституційний Суд детальніше випише механізм зняття недоторканності для конкретних посадовців — Президента, депутатів і суддів. «Коли йдеться про суттєве обмеження статусу недоторканності, але забезпечення нормальної роботи і Президента, і депутатів, тут є певний ризик»,— аргументував свою позицію спікер.
Навіть коли КС виявить дива працездатності, щось слабо віриться, що, за сформування більшості у наступному парламенті нинішньою опозицією, вони стануть продовжувати справу своїх попередників. Чомусь здається, що тема недоторканності ближче до зими постане у парламентських стінах знову, от тільки в якому контексті?..
Щодо пільг, то й з ними не обійшлося без проблем, адже закон про статус народного депутата у деяких частинах повторює те, про що йдеться в Конституції — про недоторканність. Відтак, цих норм коаліція поки не торкалась. Натомість усі інші пропозиції, які більше скидалися на акт мазохізму, було проголосовано. «Самобичування» нардепів дійшло до того, що вони вирішили скасувати матеріальну допомогу в розмірі 50 відсотків зарплати, а також ліквідувати норму, за якою депутат при виході у відпустку отримував на оздоровлення подвійну зарплату.
Було ліквідовано пільги із пенсійного забезпечення, тож треба очікувати зрівнювання депутатів у законі про пенсійне забезпечення до всіх громадян України. Автори цього бестселера виступили за відмову від транспортного забезпечення. Скасовано норму, в якій ідеться про витрати на зустрічі з виборцями депутата; статтю про державне страхування депутата і статтю про забезпечення депутатові умов для підвищення професійного рівня, зокрема навчання у ВНЗ, у тому числі магістратурах і аспірантурах.
Нарешті, чи не найпринциповіше квартирне питання також пішло шкереберть, бо «під знос» потрапили статті щодо забезпечення депутатів житловими приміщеннями та пільг стосовно грошової компенсації за квартиру.
Соціаліст Іван Бокий так радів відповідним рішенням своїх колег, що назвав «НУ— НС» політичними нудистами. Мовляв, після того, як коаліціянти впродовж кількох годин виконали передвиборні обіцянки своїх опонентів, їм на вибори більше немає з чим іти.
Варто зауважити, що хід із перехопленням ініціативи «регіонали» продумали непогано. Карти пропрезидентському блокові вони справді дещо сплутали, а заразом поставили у дещо незручне становище Віктора Ющенка. Зрозуміло, що він не підписуватиме ухваленого документа про скасування пільг, бо його автограф на цьому документі автоматично означатиме, що глава держави визнає парламент п'ятого скликання чинним. Навіщо тоді вибори проводити?
Проте в опозиції залишається шанс «зберегти обличчя» в цій ситуації. Пригадуєте, як Юлія Тимошенко заявляла про те, що пенсії та зарплати уряд Януковича підвищив винятково під тиском вимог опозиції? Щось подібне, вочевидь, буде зроблено і зараз. Мабуть, «Наша Україна — Народна самооборона» вустами своїх лідерів розповідатиме, що під тиском їхніх вимог «регіонали», соціалісти і комуністи змушені були піти на такий непопулярний для себе крок. Й додаватимуть: вони, мовляв, знали, що жодного результату від того не буде, бо без президентського підпису жодний закон нечинний. Проти цього заперечити немає чого. Нам доведеться чекати, коли новий парламент продублює це рішення. Чи тоді, без передвиборних пристрастей, до нього буде повертатися не дуже доречно?..

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• ВІД КОМУНІСТІВ — ДО «КУЧМІСТІВ»

назад »»»