ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
КІНЕЦЬ «НЕОГОЛЛІЗМУ»
Збігло сто днів президентства нового французького лідера Ніколя Саркозі. Підсумки соціологічних опитувань засвідчують, що більшість громадян Франції сприймає його позитивно. Однак не варто забувати, що таке ставлення, властиве для «медового місяця» глави держави з виборцями, триває доти, доки не починається рутинний процес не завжди популярних реформ.

Щоразу Саркозі намагається постати перед співгромадянами як молодий лідер, покликаний реформувати створену генералом Шарлем де Голлем П’яту республіку. Проте опоненти вважають його політиком-консерватором, який взяв собі за приклад стиль поведінки цього великого француза минулого століття, але при цьому не завжди дотримується духу голлістської політики. Оглядачі звернули увагу, зокрема, на факт порушення традиції, відповідно до якої у День взяття Бастилії 14 липня президент дає інтерв’ю. Саркозі, на відміну від своїх попередників, цього не зробив. Однак наслідування де Голля новим президентом Франції цим не обмежилося. Наприклад, у вересні 1946 року відразу після відставки з посади прем’єр-міністра де Голль в містечку Епіналь виголосив промову, яка стала його політичним символом віри. Через дванадцять років його обрали президентом, відтоді він неухильно виконував тези своєї «епінальської промови». Ніколя Саркозі для проголошення засад реформування державних структур також обрав містечко Епіналь.
Перетворення нинішній господар Єлісейського палацу збирається розпочинати з Конституції, яка від часу президентства де Голля дає главі держави широкі повноваження. Створено спеціальну конституційну комісію на чолі з політичним «батьком» Саркозі — колишнім прем’єр-міністром Франції Едуардом Балладюром, яка має по-новому визначити роль президента, прем’єр-міністра та обох палат парламенту в системі влади. Висувається ідея збільшення терміну президентських повноважень до десяти років. Крім того, президент збирається керувати країною, перебравши на себе частину повноважень прем’єр-міністра.
Опозиційні соціалісти вимагають, аби майбутня конституційна реформа, навпаки, обмежила вплив президента. Ніколя Саркозі натомість висловлюється проти перегляду статті 16 конституції, з якою за надзвичайних ситуацій президентові надаються диктаторські повноваження. Опоненти звертають увагу на такий факт: запроваджуючи непопулярні соціальні реформи, нинішній глава держави припускає, що такі надзвичайні повноваження йому можуть знадобитися.
Більш рішуче новий президент переглядає зовнішньополітичні настанови голлізму. Символом віри генерала де Голля була цілковита незалежність Франції від США. Дотримуючись цього курсу, президент Жак Ширак послідовно заперечував проти окупації Іраку, тоді як Ніколя Саркозі налаштований більш проамериканськи. Тиждень тому в родовому маєтку Бушів у Кененбанкпорті відбулися неформальні переговори французького й американського президентів. Париж та Вашингтон залишили в минулому іракський інцидент, тим самим засвідчивши, що відмінність позицій «старої» Європи на чолі з Францією та Німеччиною та «новою» Європою стосовно домінування США у світі нівельовано. А це означає, що голлістський антиамериканізм залишився в минулому.
також у паперовій версії читайте:

• ЩО ЧЕКАЄ НА ІНДОСТАН?
• ШАНХАЙСЬКІ ПАРАМЕТРИ СПІВПРАЦІ
• «СОЛОМОНОВЕ» РІШЕННЯ

назад »»»