ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПОЛІТИКА
СУД СТАВИТЬ КРАПКУ
Цього тижня в українському передвиборному просторі запахло просто-таки смаленим. Мова про конфлікт, котрий розгорівся між Центральною виборчою комісією та одним із суб’єктів виборчого процесу — блоком Юлії Тимошенко.

Як відомо, наприкінці минулого тижня ЦВК не зареєструвала кандидатами в народні депутати жодного бютівського «списочника». Причина відмови — Юлія Тимошенко та її соратники у відповідних документах не зазначили повної домашньої адреси, обмежившись назвою адміністративної одиниці. Восьмеро «рахівників» від коаліції, вбачаючи в цьому порушення законодавства, не хотіли реєструвати членів БЮТ.
Найбільший комізм ситуації полягає в тому, що рішення стосовно відмови в реєстрації теж не було ухвалене, так що послідовники ідей Юлії Володимирівни опинилися у відверто «підвішеному» стані.
Ясна річ, що такий перебіг подій спричинився до гострих дискусій: кому ця ситуація більше на руку і чи не затіяла далекоглядна Тимошенко якоїсь незрозумілої поки що широким масам гри? Найпримітивніші прогнози зводилися до того, що бютівці навмисно заповнили документи дещо нетрадиційно, щоб спровокувати ЦВК, а на тлі нереєстрації розіграти карту «гнаних політиків», котрих, бачте, «корумпований режим» навіть до виборів не хоче допустити.
Якщо ці припущення виявляться справедливими, то можна буде стверджувати: опоненти Юлії Тимошенко «купилися» на цю «замануху» занадто легко. Хоча, з іншого боку, самі бютівці упродовж скандалу не надто й активізували свої, так би мовити, публічні акції. Нечисленні пікети під Центрвиборчкомом навряд чи можна вважати серйозною акцією. Тим паче, що одного разу бютівські протестувальники змішалися із соціалістами, котрі вимагали розширення (куди ж іще ширше!) можливостей голосування вдома.
Один з активістів Партії регіонів Тарас Чорновіл висловив припущення, ніби бютівський «фальстарт» вигідний їхнім партнерам з «Нашої України— Народної самооборони». Мовляв, дві «помаранчеві» команди знову, як і торік, надумали чубитися і перетягувати один в одного електорат, а все це відбувається тому, що голосів серед прихильників Партії регіонів ні «НУ—НС», ні БЮТ нізащо не набрати.
Напевно, для того, щоб розвіяти будь-які сумніви, а можливо, намагаючись й справді посприяти встановленню істини, у цю справу спробував втрутитися Президент Віктор Ющенко. Як повідомила його представниця в Центрвиборчкомі Марина Ставнійчук, на початку тижня глава держави звернувся до ЦВК з проханням ще раз розглянути надані БЮТ документи і зареєструвати членів блоку кандидатами в депутати. За словами пані Ставнійчук, Президент діяв у такий спосіб, бо саме він є гарантом дотримання Конституції, а в цьому питанні — явні ознаки порушення конституційних прав громадян.
Та до порад Президента, як це в нас буває, не прислухалися. Навіть попри роз’яснення тієї-таки Марини Ставнійчук, що закон про вибори, мовляв, не містить чіткого тлумачення терміна «місце проживання», а інші законодавчі акти трактують його як адміністративно-територіальну одиницю, де громадянин живе не менш як шість місяців упродовж року. Себто виходить, що бютівці таки мали рацію, не зазначаючи в документах своєї повної поштової адреси.
Однак не надто зрозуміло, чому вони вчинили так саме тепер? Блок Юлії Тимошенко, «аксакал» українських «великих перегонів», досі не конфліктував з Центрвиборчкомом, принаймні з такого, здавалося б, дріб’язкового питання. І ось тепер українські та зарубіжні політологи починають бити на сполох, вишукуючи якісь підводні політичні «рифи». Можливо, їх нині й немає, але в нашому буремному партійному житті-бутті будь-який інцидент обростає щонайменше десятком цілком правдоподібних версій, і нікуди від цього не втекти.
Отже, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко припускає, що прецедент з нереєстрацією БЮТ може згодом бути використаний для спроб змінити результати майбутніх виборів. «Я не виключаю того, що, можливо, мета цього скандалу — створити прецедент, коли рішення ЦВК можна скасовувати або коригувати за допомогою адміністративного суду, а це вже підміна статусу і повноважень Центральної виборчої комісії»,— заявив політолог. За його словами, подібний прецедент створюється, імовірно, для того, аби повернутися до нього вже після виборів і в такий спосіб вплинути на підсумки виборів або навіть поставити під сумнів легітимність «великих перегонів».
Мабуть, блок Юлії Тимошенко свій основний «удар» вирішив завдати саме в суді. На сьогодні цей шлях видається значно надійнішим, ніж будь-які акції протесту, котрі, до того ж, як уже сказано, нині не надто вдаються. У вівторок, 14 серпня окружний адміністративний суд Києва зобов’язав Центральну виборчу комісію розглянути питання та зареєструвати БЮТ для участі у виборах.
Як очікувалося, ЦВК під час свого засідання у середу зареєструвала кандидатів у народні депутати від БЮТ на позачергові парламентські вибори 30 вересня 2007 року. За цю постанову проголосувало 14 членів ЦВК.
У постанові, зокрема, зазначено, що всі документи, надані блоком Юлії Тимошенко, відповідають Закону України «Про вибори народних депутатів». У постанові також береться до уваги рішення окружного адміністративного суду міста Києва про зобов'язання ЦВК зареєструвати кандидатів у народні депутати від БЮТ.
Варто зауважити, що це вже другий судовий вердикт на користь представників опозиції. Того ж таки 14 серпня той-таки окружний адміністративний суд столиці не задовольнив позовної заяви представників Соцпартії про визнання протиправними та скасування постанов ЦВК, якими передбачено представництво БЮТ і «Нашої України» в окружних виборчих комісіях.

Руслан ІВАНІВ
також у паперовій версії читайте:

• ХТО ЩЕ НЕ «СПІКЕРУВАВ»?

назад »»»