ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
БУР’ЯН ХАПАЄ ЗА ГОРЛО
Майже 40 відсотків населення Запорізької області або постійно страждають через алергійні захворювання, або хоча б раз у житті відчули на собі їхні прояви. Таких висновків медики дійшли після анкетування хворих, аби визначити реальну картину поширення цих недуг.

Алерген наступає
Про необхідність створення бази даних про таких хворих заговорили в 2004 році, після масових спалахів ядухи, коли лікарі протягом доби обслуговували до 200 викликів до пацієнтів зі схожими симптомами. В анамнезі майже кожного недужого зафіксовано сезонну алергію, причиною якої ставала наявність у повітрі пилку рослинного походження, переважно амброзії. За словами головного алерголога області Ірини Лисенко, кількість людей, які потерпають від цієї недуги, за останні п’ять років зросла в області принаймні вдвічі. Завдяки анкетуванню лікарі виявили хворих, обстежили їх, призначили специфічну та медикаментозну терапію, що відтак зменшило кількість звернень з приводу сезонної алергії.
Та незважаючи на це, проблема, тобто заповзятлива небезпечна рослина, нікуди не поділась і готова поповнювати список своїх жертв. Зазвичай цей період триває від липня до вересня, коли амброзія активно цвіте, тому щороку санітарно-епідеміологічні служби разом з медиками закликають комунальні служби, керівників підприємств, фірм знищувати бур’яни...

Допомагає... спека
За тим, як землекористувачі це роблять, та й чи взагалі роблять, наглядає державна інспекція з карантину рослин у Запорізькій області. Ще навесні керівники інспекції надіслали в усі райдержадміністрації звернення з проханням асигнувати з місцевих бюджетів кошти на боротьбу зі шкідливим алергеном, проте не отримали жодної відповіді. Зрозуміло, що районні ради виділяють стільки грошей, скільки можна взяти з місцевого бюджету. Чого ж тоді очікувати від приватних фірм, яким ніхто не указ? Штраф за неприбрані з території бур’яни становить для посадових осіб 8–15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (136–255 грн). Декому легше його сплатити, ніж боротися із шкідливими рослинами.
У цьому році масове цвітіння амброзії ще не розпочалось, тому саме тепер час її знищувати, не чекаючи, коли вітер розноситиме пилок. За словами головного спеціаліста інспекції Ольги Іртюги, нинішнім літом, хоч як це парадоксально, саме неймовірна спека стала на захист від небезпечного бур’яну. На полях розпочалося раннє збирання врожаю, отже, скошують й амброзію. Проте вона відросте знову — і тоді вже ніхто її не знищуватиме. Ось що непокоїть.

Газони і клумби — розкіш?
Зазвичай на півдні України амброзія росте всюди — дуже багато її на узбіччях шляхів, в городах, на пустирях. Як стверджує Ольга Іртюга, нині на позаміських шляхах Вільнянського, Василівського, Запорізького районів працюють автодорожні управління, які наглядають за посадками та знищують амброзію. У Запоріжжі робота з очищення міста від шкідливих бур’янів також більш-менш організована. Є позитивні приклади роботи підприємств, організацій та установ з дотримання належного санітарного стану закріплених за ними територій. Проте амброзія швидко пристосовується до хімікатів, тому боротися з нею щороку стає складніше. До того ж у містах не можна застосовувати гербіциди. Якщо рослину скосити, з одного стебла виростає вісім нових. Найефективніший спосіб знищити бур’яни — вирвати з коренем. А найбільшою проблемою залишаються кинуті довгобуди в містах, «нічийні» поля в сільській місцевості, які роками не обробляються, отже, стають розсадником бур’янів.
Оскільки ми прагнемо вступити до ЄС, то буде цікавим дізнатися, що в багатьох європейських країнах застосовують один з найефективніших методів боротьби з амброзією — засівають пустища газонною травою, а в містах дбають, аби було якнайбільше красивих клумб. Однак для нашого краю, де умови для бур’янів сприятливі, такий спосіб може вилитися в копієчку. Дешевше, якщо спричинену їхнім цвітінням хворобу кожен лікуватиме самотужки.

Ніна ЛОМОНОС, Запорізька область
також у паперовій версії читайте:

• ЯКЕ ДИВО — НОРМА!..
• ЖИТТЯ НА ПРОПІЙ

назад »»»