ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ТАРИФИ ВІЗЬМУТЬ РЕВАНШ?

Завершується створення комплексної програми з визначення вартості житлово-комунальних послуг у столиці. Тепер тарифи розраховуватимуть для кожного будинку окремо. До запровадження нововведень безпосередньо причетні два головні управління Київської міськдержадміністрації — житлового господарства і з питань цінової політики, а також ТОВ «Проблемний інститут нетрадиційних енерготехнологій та інжинірингу». Останній виграв тендер на створення зазначеної програми.

— Зміни зумовлені насамперед постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги по утриманню будинків, споруд і прибудинкових територій та типової Угоди про надання послуг по утриманню будинків, споруд і прибудинкових територій»,— пояснює начальник Головного управління з питань цінової політики Василь Яструбинський. Уся країна ними перехворіла торік. Саме тоді мали їх запровадити й у Києві. Та адміністрація зіткнулася з певними проблемами. В чому вони полягають? Кабмінівська постанова передбачає обов’язковий розрахунок тарифів для кожного будинку окремо. Досі тарифи в столиці визначали для окремих груп будинків. Тож через запропоновані зміни вони стали непомірними для киян. Тому ми тоді відмовилися від реалізації цієї ідеї, натомість запропонували підвищити їх лише до рівня фактичних витрат, які склалися на той час у житлово-комунальному господарстві.
Депутати Київради на своїй сесії підтримали таку пропозицію, але одночасно дали доручення розробити нові тарифи відповідно до урядової постанови. Документом передбачено надання певного комплексу послуг, у переліку — 26 пунктів. Оцінка кожної послуги не перевищуватиме її собівартості. Тож загальною сумою й визначатимуться кінцеві розміри тарифів. Варто зауважити, що вони можуть бути різними навіть для окремих під’їздів одного будинку, бо залежатимуть і від прибудинкової території. Водночас окремі послуги мешканці можуть взяти на самообслуговування. Це насамперед стосується миття сходових клітин. До речі, подібна практика обрахунку тарифів характерна для провідних європейських країн.
Нова програма майже розроблена. До неї вносять деякі корективи після апробації. Після її затвердження кожна експлуатаційна організація, що обслуговує будинки, визначатиме тарифи самостійно. Потім розрахунки передадуть в головні управління — житлового господарства та з питань цінової політики. Там їх узагальнять для всього міста. Різні приписки при цьому будуть неможливими, бо все перебуває під контролем. І тільки після цього КМДА та депутати Київради після обговорення ухвалюватимуть рішення про запровадження нових тарифів. Роботу плануємо завершити у вересні.
Зрозуміло, людей передовсім цікавить, чи зросте оплата комунальних послуг. Певно, що зросте. Чинний до першого грудня 2006 року середній тариф становив 42 коп., тоді як собівартість утримання одного квадратного метра житла становила одну гривню п’ять копійок. Тобто мешканці фактично оплачували менш як половину витрат. Тож нині, попри те, що тарифи зросли в 1,8 раза, затрати повністю не покриваються. Крім того, останнім часом підвищено зарплатню працівників житлово-комунальної сфери та ціни на ремонтні матеріали. Насправді собівартість утримання одного квадратного метра житла вже перевищує одну гривню двадцять копійок. Тому визначати тарифи треба з огляду на конкретні реалії. Хочемо отримувати більше якісних послуг — мусимо їх оплачувати з власної кишені.
Після розмови з В. Яструбинським я вирішив поцікавитися ставленням одного з мешканців мого будинку до наступної зміни тарифів.
— Безумовно,— погодився висловити свою думку Борис Сергієнко, доцент Київського національного університету,— у цій сфері вже давно слід навести лад. Але ось дивлюся на запропонований список обов’язкових послуг,— мій співрозмовник скептично покрутив у руках листок з типовим переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який додається до кабмінівської постанови,— і не певен, що все це виконають. Навіть якщо оплатимо всі необхідні витрати до копійки. Бо ні людей, ні необхідної техніки для цього не вистачає. Ще й лукавлять неабияк. Адже ніколи не вибачаються за недотримання обіцянок. Ось тиждень не було гарячої води. І бодай тобі словом хто обізвався! Телефоную, а мені у відповідь безапеляційно заявляють, що впродовж 14 днів це дозволено. Що тут скажеш?! Тому я погоджуся на наступне підвищення тарифів тільки за умови, що нам гарантують надання зазначених послуг. А якщо таких гарантій не буде, то й зміна тарифів є недоцільною. А ще я б запровадив якусь форму дієвого громадського контролю.

Олексій МИКИТЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ПАНИХІДА ПО СІЛЬГОСПМАШУ?

назад »»»