ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ТЕРОРИСТИ І КОНТЕЙНЕРИ
Європейський Союз опинився за крок від ще одного торгового скандалу зі США. У передвиборній гарячці американський Конгрес має намір запровадити обов’язкове сканування контейнерів, які надходять в американські порти.

Тривалий час європейці сподівались, що подібний задум не пройде через американський Конгрес, оскільки цю ініціативу з самого початку не підтримувала адміністрація президента Джорджа Буша.
Однак сталось інакше. Кілька днів тому палата представників і сенат дійшли згоди щодо нового закону, спрямованого на підвищення рівня національної безпеки. У ньому, зокрема, йдеться про сканування рентгенівськими апаратами й опечатування в портах відправлення вантажів, які транспортуватимуться в американські порти. Таким чином, вважають американські політики, країна захистить себе від терористів, які хотіли б переправити в США в контейнері, наприклад, атомну бомбу.
Згідно з цим законом контроль має бути запроваджений протягом 3–5 років і поширюватиметься він на всіх торгових партнерів Сполучених Штатів — у тому числі європейських союзників.
Щоправда, у положеннях документа є шпарина, яка дає президентові змогу тимчасово призупинити чинність нових приписів стосовно деяких країн, але представники Єврокомісії не приховують свого роздратування від задуму американців. «Це матиме масштабні негативні наслідки для бізнесу, бо призведе до блокади нашого експорту в США»,— заявив журналістам високопоставлений чиновник Європейської комісії з питань оподаткування і митного контролю. Виконання висунутих вимог потребує цілковитої перебудови портів і змін у характері їхнього функціонування. Навіть за умови величезних інвестицій (один сканер для голландського порту Роттердам коштує приблизно 14 мільйонів євро) можна буде перевірити не більш як 7–8% контейнерів. Крім того, була висловлена думка, що нововведення суперечить правилам СОТ.
За статистикою, Роттердамський порт (один з найбільших у Європі) тільки у першій половині 2006 року відправив до США 113 тисяч різноманітних контейнерів загальною вагою 1,6 мільйона тонн, це приблизно 664 контейнери щоденно. Перевірка кожного з них потребує щонайменше 10 хвилин і навіть більше, якщо результати сканування передавати до відповідних американських установ, як це передбачено новим законом. В інших портах проблем не менше, коли не більше. Керівництво бельгійського порту в Антверпені, конкурента Роттердама, зазначає, що у 2006 році до США і Канади з антверпенських причалів надійшло дев’ять мільйонів контейнерів.
Але проблеми європейців — дрібниця порівняно з проблемами азійців: лише в Сінгапурі перевантажують десятки мільйонів контейнерів. Щороку з усіх портів світу у США надходить приблизно 11–12 мільйонів одиниць вантажу.
Єврокомісія багато місяців намагалась вмовити американських політиків не ухвалювати закону в такому вигляді. Наприкінці січня комісар ЄС з питань оподаткування й митного контролю Ласло Ковач письмово попередив американську адміністрацію: «Обов’язкове сканування всіх контейнерів призведе до перебоїв у торгівлі і втрати часу і грошей американськими і європейськими підприємствами».
Проте перше звернення пана Ковача залишилось без відповіді. За кілька місяців під час візиту до США на зустрічі з американським секретарем національної безпеки Майклом Чертоффем він знову наголосив: «Односторонні заборони можуть виявитись контрпродуктивними».
Однак конгресмени знехтували застереження Європейської комісії. На ухваленні закону наполягала Демократична партія, яка, на думку чиновників ЄС, вирішила таким чином розпочати передвиборне змагання з Республіканською партією: хто ліпше дбає про безпеку Америки. Атмосфера дискусії була гарячою, бо політики запросили до конгресу родини жертв замахів 11 вересня 2001 року. А впливовий сенатор Джозеф Ліберман як аргумент нагадав про недавню спробу терористичних замахів у Великій Британії.
Наступного року в США відбудуться президентські вибори. Демократична партія сподівається на перемогу свого кандидата. Лідер демократів в Конгресі Ненсі Пелозі запевняє, що текст закону має потрапити на стіл Джорджа Буша ще до відпускної перерви, і він обов’язково підпише його. Бо американський президент не може накласти вето на документ, у назві якого міститься словосполучення «національна безпека».
Тим часом протестують не тільки європейські політики, а й підприємці.
Карлос Гонсалес, представник «BusinessEurope», найбільшого бізнесового лобі в ЄС, заявив: «Ця ініціатива може мати катастрофічні наслідки для торгівлі, адже більшість товарів, майже 90%, транспортують у контейнерах. Зрештою, не тільки ми протестуємо. Спільного листа у цій справі підписала також Американська торгова палата».
У Брюсселі вже тепер попереджають: якщо США остаточно схвалять цей неоднозначний закон, то Євросоюз буде змушений відплатити тією ж монетою.
Чиновники ЄС повідомляють, що європейські фірми вже чинять тиск з приводу підготовки «європейської відповіді».
Пристрасті навколо американського закону здаються абсурдними, бо США та Євросоюз — це два найбільші торгові партнери у світі. Щодня товарообіг між цими партнерами перевищує 1,7 мільярда євро, а взаємні інвестиції — понад 1,4 більйона доларів щороку.
Проте найбільші торгові партнери часто ведуть між собою торгові війни. Лише у березні 2006 року вдалось вирішити десятирічну суперечку в сфері телекомунікації. Вашингтон і Брюссель досі не узгодили позиції щодо експортних субсидій та дотацій для рільників, торгівлі бананами тощо. У СОТ на вимогу Євросоюзу триває розслідування приблизно в 50 різних справах проти США.
також у паперовій версії читайте:

• ВЛАДНА ПАРТІЯ ПРОГРАЛА
• ПЕНСІОНЕР? ДО ЛЕЙПЦИГУ!

назад »»»