ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
НАВІЩО ВОДИТИ ІНВАЛІДА ПО КОЛУ?
Нещодавно в столиці України з ініціативи Всеукраїнської спілки «Конфедерація громадських організацій інвалідів України» та Міністерства праці і соціальної політики відбувся семінар — «Інноваційні методи реабілітації жінок, хворих на рак молочної залози». У його роботі взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я, неурядових організацій, ВГО «Амазонки».

Ця хвороба до певного часу «мовчить» в організмі. Часто у хворих виявляють пухлину вже на ІІІ-IV стадії. Тоді лікування найчастіше не дає позитивного результату. За статистикою, в Україні щороку виявляють майже 157 тисяч первинних онкохворих. За прогнозами фахівців, до 2010 року їхня загальна кількість, ймовірно, становитиме 180 тисяч. Протягом життя кожен третій-четвертий чоловік і кожна п’ята жінка можуть захворіти на рак. Серед злоякісних новоутворень у жінок на першому місці — рак молочної залози. У нашій державі число зростання онкопатології цього виду за останні десять років подвоїлося. Україна посідає одне з перших місць у Європі за поширеністю раку молочної залози. Щороку в Україні реєструють понад 16 тисяч пацієнтів із цим діагнозом. А тим жінкам, які вже перенесли операцію з видалення молочної залози і пережили великий психологічний стрес, потрібні не лише медична, а й моральна підтримка та реабілітація. Проблема збільшення захворюваності на рак молочної залози стає дедалі гострішою для України і потребує дієвого й оперативного втручання фахівців, підтримки їхніх зусиль з боку держави. Адже здоров’я жіночого населення — це здоров’я всієї нації. Тільки здорова жінка може народити здорову дитину.
У кожної з жінок, які приїхали на семінар, своя історія. Але всі, хто виступав, згадали про ті «підніжки», які підставляє їм саме держава, замість того, щоб допомогти. Ось що розповіла одна з учасниць цього форуму. (З етичних міркувань не називаємо її прізвища).
— Я працюю в добродійному фонді імені Святого Беста. Одна із реабілітаційних груп у ньому — «амазонки», тобто жінки, яким зробили операцію з видалення молочної залози. Страшно залишатися з цією недугою сам на сам, а особливо тоді, коли людина виходить з лікарні і почувається хворою і нікому не потрібною. Ми дбаємо про їхню психологічну реабілітацію, просвітницьку роботу. Прагнемо розповісти і молодим, і жінкам старшого покоління про проблеми, що можуть виникнути, і про необхідність регулярних обстежень, адже раннє виявлення онкозахворювання — це шанс на життя. Директор нашого доброчинного фонду Ігор Ратушний допомагає нам усебічно. На жаль, останнім часом життя «амазонок» погіршилося. Раніше жінки, виходячи з лікарні, брали первинну довідку, і потім відомості про них автоматично вносили в базу комп’ютера. Їм одразу видавали протези з ліфами, а через півтора року (коли наставав час змінювати протез) проблем не виникало. Це усе робилося системно й безплатно. Жінки мали вибір — могли придбати протез чи то вітчизняного виробництва, чи то іноземного. І головне — вчасно.
А от сьогодні жінки, які разом зі мною приїхали з Хмельницького до Києва, щоб отримати свої законні протези, не змогли цього зробити. Потрібно знову зібрати велику кількість довідок, пройти довгу низку інстанцій, щоб довести, що ти інвалід. Комусь у верхніх ешелонах спало на думку «водити» по великому колу жінок, які раніше перенесли потужний стрес — мастектомію, ніби в них може вирости нова молочна залоза. Хочу сказати, що не кожній під силу це витримати. Невже не досить одного разу зібрати довідки, не робити це що півтора року?
Мабуть, поки що анонімним для широкої громадськості чиновникам, які запровадили нові правила, не спадає на думку, що проблема «амазонок», крім перенесеної операції, полягає ще й в іншому. Якщо в жінки була велика молочна залоза, то без протеза в неї починаються ще й додаткові проблеми із здоров’ям: неправильне однобоке навантаження на хребет призводить до порушення постави. Згодом ущемлюються нервові закінчення, починають терпнути руки, ноги. Але чомусь нікого це не хвилює. Замість того, щоб зменшити паперову тяганину для інваліда, зробили навпаки...
У жінок, з якими я спілкувалася, зовні аж ніяк не проявляються ті зміни, що сталися в їхньому житті. Вони охоче допомагають іншим вчасно виявити небезпечне захворювання і врятувати власне життя. Одна з них розповіла мені: в селищі, звідки вона приїхала, ніхто не знає, що в неї немає однієї молочної залози.
— У нас усі знайомі одне з одним, тож мені доводиться приховувати своє захворювання. Зокрема, беру воду із спільної криниці, та коли дізнаються, що в мене така хвороба, я буду змушена ходити по воду далеко,— зізнається співрозмовниця.
Інша жінка після такої ж операції через тяганину не змогла вчасно замовити протез. Довелося, щоб не побачили люди, класти у ліф... мішечки з крупою!
Людмилу Козак — професора, генерального директора ортопедичного науково-виробничого реабілітаційного центру «ОРТЕС» добре знають не тільки в Києві, а й за межами України. Я не раз бувала у названому центрі, де жінки, що перенесли мастектомію, отримують допомогу медичну й психологічну. Виготовляють тут ліфи високої якості, тому інваліди намагаються потрапити саме в «ОРТЕС». Таких центрів не вистачає нині по всій Україні.
Окрім сприятливого морального клімату, який панує в центрі, тут є тренажерний зал і навіть фахівці зі східної медицини. Кожна жінка може підібрати на власний смак купальник або ліф. А це теж має неабияке значення для «слабкої» статі, бо бути красивими хочеться всім...
Поки що «ОРТЕС» — один з кращих виробників сучасних силіконових протезів. Сюди по допомогу можуть звертатися жінки з усієї України. Мало того, його фахівці виїжджають і в інші міста, налагоджують зв’язки з обласними онкоцентрами.
На жаль, самий тільки «ОРТЕС» не здатний забезпечити протезами всіх, хто їх потребує.
Цю енергійну жінку з великими блакитними очима — Ларису Лапату — президента ВГО «Амазонки», знають усі жінки з онкопатологією молочної залози. Вона розповідає:
— У нашій державі рак молочної залози лікують за допомогою винятково медичних методів. А ось душевним самопочуттям пацієнток, як правило, донедавна ніхто не цікавився. Але ж психологічний стан онкологічного хворого неабияк впливає на якість і тривалість життя. Створення нашої жіночої організації (а це всі жінки, що перенесли операцію з видалення молочної залози) стало своєрідним викликом в атмосфері замовчування навколо цього захворювання, що панувало і в суспільстві, і на міжособистому рівні. «Амазонки» почали відверто говорити про проблеми жінок, що перенесли операцію і, головне, про можливість надання їм не лише медичної, а й психосоціальної допомоги. «Амазонки» залучають до громадської організації нових учасників. Ми намагаємось об’єднати таких жінок для захисту спільних інтересів та інформувати про їхні соціальні права. Наша організація співпрацює з аналогічними організаціями в США, Польщі, Росії, Білорусі. Ми дуже вдячні Конфедерації інвалідів за розуміння та спільне проведення цієї акції.
Р. S. Редакція продовжить розмову про права та соціальний захист інвалідів-жінок, які перенесли мастектомію, на сторінках «ДУ». Природно, що перш за все очікуємо на відповіді офіційних інстанцій, причетних до вирішення згаданих нагальних проблем.

Валентина СКОРОПАДСЬКА, заслужений журналіст України
також у паперовій версії читайте:

• КОЛИ ЩОСЬ З ПАМ’ЯТТЮ СТАЛОСЯ...
• ... СПРОБУЙТЕ ФОЛІЄВУ КИСЛОТУ
• ЦИСТИТ: САМОЛІКУВАННЮ ТА АЛКОГОЛЮ — НІ!

назад »»»