ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПОЛІТИКА
«ОГЛАСИТЕ ВЕСЬ СПИСОК, ПОЖАЛУЙСТА...»
Усі чергові вибори в Україні, як правило, перетворюються для держави на надзвичайну ситуацію. А коли йдеться про вибори позачергові, то й говорити нічого. Партійні з’їзди, що відбувалися впродовж останнього тижня, продемонстрували суспільству: задля досягнення успіху політики не гребуватимуть обіцянками. Як там буде з брудними технологіями, ми ще побачимо, а поки що на арену стрімко виходить популізм.

Не зміг протистояти цій спокусі й Прем’єр-міністр Віктор Янукович. Своїми обіцянками на десятому з’їзді партії регіонали перевершили навіть традиційну БЮТівську риторику. Чого лише варті слова про наміри збільшити допомогу при народженні другої дитини до 25 тисяч гривень! А батькам-сміливцям, котрі вирішили дати життя третьому чаду, пан прем’єр обіцяє цілих 50 тисяч.
На цьому тлі загубилися також відверто популістські заяви про надання житла бюджетникам в оренду з правом на його безплатне отримання після 20 років бездоганної роботи.
Ситуація з грошовою допомогою «на дітей» не здавалася б такою парадоксальною, якби ще наприкінці минулого року, працюючи над проектом державного бюджету-2007, уряд Януковича не пропонував... зменшити суму цієї допомоги (яка, нагадаємо, становить 8,5 тисяч гривень), запровадженої за урядування Юлії Тимошенко. Але чого тільки не зробиш у виборчий період...
Нинішня з’їздівська колотнеча має ще одну цікаву особливість. Вона полягає в поглинанні провідними політичними гравцями окремих особистостей з дрібніших партій.
Звісно, найбільше здобутків також у Партії регіонів. До її виборчого списку потрапила ціла купа доволі знаних фігур, котрі асоціювалися (та й досі асоціюються) з іншими політичними силами. Причому цікаво, що всі вони у виборчому списку фігурують як «позапартійні». Чи не нагадує це шановним читачам радянські компартійні часи, коли будь-яка особа могла бути або членом КПРС, або позапартійним?
Так звана «свіжа кров» Партії регіонів розкидана фактично по всьому списку. Найближче до його верхівки, звісно, учорашні активісти СДПУ(о) Нестор Шуфрич та партії «Віче» Інна Богословська. Вони посідають відповідно п’яту та четверту позиції. Цікаво, що недавні соратники пана Шуфрича по СДПУ(о) після оприлюднення такого рішення, неабияк раділи, що Нестор Іванович став одним з «облич» ПР і випередив багатьох знаних «регіоналів».
У списку Партії регіонів опинився ще один урядовець-«есдек» (чи то пак колишній «есдек») — міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. Він, зрозуміло, опинився не так близько до Віктора Януковича, як Шуфрич, та все ж 75-й номер цілком прохідний для такої сили, як ПР.
Інші «варяги» зі споріднених (?) до «регіоналів» партій також почуваються не найгіршим чином. Скажімо, учорашній «республіканець» Юрій Бойко, котрий доводив свою відданість панові Януковичу на паливно-енергетичному фронті, опинився на 49-му місці в списку. Міністр економіки Анатолій Кінах — на 53-му.
А з Кінахом взагалі вийшла мало не анекдотична ситуація. З’їзд його колишньої партії — ПППУ відбувався того-таки дня, що й форум Партії регіонів, але на кілька годин пізніше. Отже, «позапартійний» Анатолій Кінах був затверджений на не надто престижному, але цілком прохідному 53-му місці тоді, коли ще очолював ПППУ.
До парламенту йдуть також віце-прем’єр-міністр Олександр Кузьмук (№ 41) та міністр юстиції Олександр Лавринович (№ 67). Такий активний похід урядовців до нової Верховної Ради викликав неабияке пожвавлення в президентському секретаріаті. Його керівник Віктор Балога не оминув нагоди нагадати, що тамтешні достойники не йдуть до парламенту, аби президентську сторону не звинувачували в застосуванні адмінресурсу. Ніби на підтвердження слів Балоги, Президент Віктор Ющенко цього тижня звільнив кількох своїх радників, які «впряглися» в парламентську боротьбу. Зрозуміло, що урядовців з роботи ніхто не звільняв. Власне, Кабмін і повноважень таких немає. Це, за нинішніми правилами, є прерогативою Верховної Ради, яка... А втім, не будемо про сумне.
«Регіональний» список прикрасили й прізвища багатьох перебіжчиків з «Нашої України» та БЮТ. Чи не найвагоміша тут фігура — Сергій Головатий. Йому присвоїли номер 93. Хоча свого часу в «Нашій Україні» він був значно ближчий до лідерів. Зрештою, і в десятій десятці Сергій Петрович має чудові шанси вшосте стати народним депутатом. А під якими знаменами — чи не все одно?
Звісно, «регіонали» спробували віддячити більшості перебіжчиків, надавши їм номери в межах до 190-го. Але такі партнери по п’ятому скликанню, як Володимир Заплатинський (№ 231), Інга Вершиніна (№ 232), Олександр Борзих (№ 249) опинилися щось аж надто далекувато і мають шанс потрапити до парламенту тільки за умови значного «просування» регіонального списку за рахунок переходу на роботу в уряд, або цілковитої перемоги ПР на виборах.
А от такого скандально відомого «екс-бютівця», як Олександр Ковтуненко, до списку не взяли взагалі, хоча він був присутній на з’їзді і, схоже, сподівався потрапити в список. До речі, список цей тримали в секреті до останнього. І це також стає правилом у цьогорічній кампанії, аналогічну ситуацію, наприклад, можна було спостерігати і в БЮТ.
Знову змінив політичну орієнтацію керівник «Енергоатому» Андрій Деркач. Недавній соціаліст ітиме до Верховної Ради під номером 96. Показово, що пан Андрій завжди славився непоганим політичним «нюхом», а тому істинні шанси Олександра Мороза на цих виборах, вочевидь, таки невтішні.
Власне, він і сам це чудово розуміє, бо на своєму партійному з’їзді, що відбувався того ж дня, що й «регіональний», голова парламенту вкотре дав зрозуміти: він робитиме все, щоб зірвати дострокові перегони. Список соціалістів значно скромніший на гучні імена. Другий номер у ньому — міністр внутрішніх справ Василь Цушко на з’їзді висловив готовність бути й 43-м серед кандидатів. Вочевидь, якісь підпільні соцопитування «малюють» для СПУ саме таку кількість депутатів у наступному парламенті. Але Олександр Мороз висловив побажання, щоб Цушко «не штовхав паровоза, а тягнув його».
Прізвища Миколи Мельниченка в «соціалістичному» списку не буде. На думку голови партії, СПУ не варто застосовувати старі технології.
Дивно, що екс-майор держохорони котується нині саме так. Адже справи, пов’язані з його скандальними плівками, як відомо, досі не завершені...
Не буде в списку й Василя Волги, який останнім часом почав був перетворюватися мало не на штатного «глашатая» більшості планів соціалістів (конкуренцію йому складали хіба що Іван Бокий та Ярослав Мендусь). Пан Волга твердить, що виступив проти ведення передвиборної кампанії на основі критики на адресу Партії регіонів. Це також досить дивно, адже якісь півтора місяця тому він говорив діаметрально протилежне. А саме — якщо СПУ не буде представлена в блоці з ПР, то кампанію варто будувати саме на критиці дій уряду. Що, власне, нині усе активніше роблять ще одні партнери (?) ПР — комуністи.
У КПУ принципових змін практично немає — усі імена добре відомі (другим і третім номерами комуністи поставили неофітів: шахтаря Євгена Волинця та фермерку Марину Перестенко).
А під п’ятим номером — міністр охорони здоров’я Юрій Гайдаєв. Друга п’ятірка — здебільшого з тих, хто останнім часом оприлюднює компартійні плани за відсутності Петра Симоненка: Адам Мартинюк, Олександр Ткаченко, Олександр Голуб.
Власне, у прихильників коаліції уже з’явилися, що називається, повні розкладки...
До речі, зберігається одна з відмінностей коаліційних та опозиційних сил розпущеного парламенту. Якщо «регіонали», соціалісти та комуністи, як і торік, збираються підкорювати парламентські вершини самостійно (тобто не об'єднуючись у блоки), то опозиційні партії знову обрали схему блокування, причому такого тісного, що, схоже, вже незабаром і «НУ— НС», і БЮТ зможуть стати партіями. Нагадаємо: пропрезидентський блок нині увібрав дев'ять політичних сил, а БЮТ задовольнився трьома.
Показово, що передвиборні з'їзди обох потенційних союзників відбувалися на території виставкових центрів. Вочевидь, за таких умов було легше творити з'їзд як театралізоване шоу.
Особливо це стосується «Нашої України—Народної самооборони». Тут навіть був запроваджений принцип: виступ політика — музична пауза. Ця практика настільки добре спрацювала, що не надто помітним виявилося найголовніше — схвалення виборчого списку блоку. На відміну від інших з'їздів, тут його примірники роздали делегатам заздалегідь, тож ніхто не зачитував не те що всього тексту, а навіть першої десятки.
Щоправда, без певних неприємностей не обійшлося і в пропрезидентській структурі. Річ у тім, що список «шліфувався» напередодні до глибокої ночі, та задоволеними лишилися далеко не всі. Наприклад, Микола Катеринчук (№ 5) навіть проголосував проти такого варіанту списку: «Європейська партія» автора проекту Податкового кодексу представлена в першій сотні (яку спостерігачі вважають імовірно прохідною) лише самим Катеринчуком.
Не кращі справи в «Собору» Анатолія Матвієнка. Партія, за зізнанням її лідера, отримала лише три місця в прохідній частині через порушення домовленостей з боку колег в «Українській правиці» Бориса Тарасюка (Рух) та Юрія Костенка (УНП).
Утім, коли йдеться про блокування, поділити місця завжди важче, ніж за монопартійного балотування.
Остаточний список блоку за участі «Нашої України», як і торік, вийшов доволі строкатим.
Майже всі оглядачі звернули увагу на появу в ньому постаті колишнього київського міського голови — Олександра Омельченка.
Раніше всі спроби останнього провести до парламенту партію «Єдність» провалювалися. Тепер екс-мер втрапив до списку не просто так, а за квотою лідера блоку Юрія Луценка. До речі, пан Юрій відповідав на запитання про Омельченка без своєї традиційної багатослівності. Обмежився лише поясненням, що мегаблок «Наша Україна—Народна самооборона» не ставив собі за мету привести в парламент «комсомольський загін». А на досвід, мовляв, потрібно спиратися.
Ще одна особливість з'їзду «НУ—НС» — на ньому завершилося висування в депутати нинішніх міністрів. Оскільки більшість урядовців облюбували собі потенційне «місце під сонцем» у списку Партії регіонів, двоє «президентських» міністрів — закордонних справ Арсеній Яценюк й оборони Анатолій Гриценко — вирішили не відставати від колег. Їхні номери — третій і четвертий відповідно. А отже, розрахунок фундаторів президентського блоку на армію та закордонний виборчий округ — очевидний. Хоча обидва урядники поспішили запевнити громадськість, що в жодному разі не застосовуватимуть адміністративного ресурсу. А другий у списку «НУ— НС» В'ячеслав Кириленко порадив подивитися на «регіональний» список, де урядовців (ніде правди діти!) значно більше. До того ж пани Яценюк та Гриценко мають намір продовжити свої відпустки, аби здійснювати агітаційну роботу не в статусі урядовців. Тим часом саме Анатолій Гриценко озвучив тезу, мовляв, прийнятним результатом для «Нашої України — Народної самооборони» буде друге місце на виборах. Виходить, обганяти дружній (?) БЮТ тут таки збираються.
«Журналістський цех» цього блоку, як і торік, представляє Ольга Герасим'юк, до якої нині додався ще й Володимир Ар'єв.
А ще одна помітна зміна виборчого списку «НУ— НС» — це «ротація» співачки на співака. Переможницю «Євробачення-2004» Руслану Лижичко, що балотувалася торік, замінив Святослав Вакарчук з «Океану Ельзи». А от Руслана вирішила більше не те що не займатися політикою, а навіть не виступати з концертами на будь-чию підтримку.
Програма блоку «Для людей, а не політиків» — це, як запевняють у блоці, таке собі продовження передвиборного документа Віктора Ющенка, з яким він переміг на президентських виборах.
В'ячеслав Кириленко навіть заявив, що в разі формування блоком (чи за участі блоку) Кабінету Міністрів, допомога при народженні дитини зросте з нинішніх 8,5 тисяч гривень до 12 тисяч. А за другу дитину обіцяють 15 тисяч, за третю — 25. От же ж як люблять українські політики порушувати цю тему, особливо перед виборами!
Цікаво, що практично такі самі цифри назвав у своєму виступі на з'їзді й глава держави. Він традиційно розкритикував діяльність нинішнього уряду, риторично запитавши в загалу: на яку державу він працює? А ще Віктор Ющенко підтримує ідею скасування «необмеженої депутатської недоторканності». Правда, судячи з великої кількості «нашоукраїнських» біг-бордів, блок має намір боротися з будь-якою недоторканністю, а не лише з «необмеженою».
На з'їзді блоку Юлії Тимошенко не було таких яскравих елементів шоу, однак він справив загальне враження більшої помпезності.
По-перше, зіграла роль поява усіх делегатів у білому вбранні. Нагадаємо, подібний прийом депутати-«бютівці» застосовували торік, під час першого засідання новообраної Верховної Ради.
Сама Юлія Тимошенко, вбрана в білий національний костюм, досить довго виголошувала програмні пріоритети блоку.
До речі, з програмою «Український прорив» уже мало не сталося кілька конфузів. Наприклад, недавній лідер ПППУ, а нині «позапартійний» активіст Партії регіонів Анатолій Кінах запевняє, що саме він свого часу розробляв програму подібного змісту. Щоправда, варто нагадати: за часів урядування Анатолія Кириловича програми його кабінету парламент так і не затвердив. А за словами лідера НДП Людмили Супрун, про «прориви» першими заговорили саме в її партії... Словом, ніхто не розбере — хто першим «прорвався»?
У першій п'ятірці БЮТ — Йосип Вінський, колишній багаторічний соратник Олександра Мороза. До речі, чимало делегатів з'їзду в кулуарних розмовах висловлювали переконання, що на цих виборах електорат СПУ мало не стовідсотково проголосує за блок Юлії Тимошенко.
Мовляв, її ліві ідеї, помножені на нинішню не завжди адекватну поведінку голови парламенту, мають сприяти перетіканню симпатиків.
Показово також, що другу п'ятірку відкриває прізвище Віктора Пинзеника. Колишній міністр фінансів в урядах Тимошенко та Єханурова має в списку той самий номер, що й нинішній головний фінансист держави Микола Азаров у Партії регіонів. Власне, чим не «дуель»?
Свої заслужені місця ближче до лідерки посіли активісти БЮТ останнього непростого опозиційного року: Григорій Омельченко (№ 7), Олег Білорус (№ 11), Андрій Шкіль (№ 14), Михайло Волинець (№ 15)... А от учорашній «нашоукраїнець» Михайло Поживанов, котрий приєднався до блоку вже одразу після першого розпуску Верховної Ради, аж 117-й у списку. Щоправда, торік однодумці Тимошенко вибороли 129 депутатських мандатів, але ж нинішні соціологічні опитування (яким майже всі політики закликають не вірити!) демонструють деяке зниження рейтингу БЮТ. Звісно, Юлія Тимошенко на все те не зважає — їй, якщо згадати, і торік прогнозували третє місце після Партії регіонів та «Нашої України».
Тепер Юлія Володимирівна планує поліпшити торішній результат у півтора раза й 30 вересня отримати 39 відсотків голосів виборців.
За її підрахунками, саме стількох буде достатньо, щоб мати в новій Верховній Раді просту більшість — 226 голосів. Що й казати, наміри наполеонівські.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

назад »»»