ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ДОЛАЮЧИ СТЕРЕОТИПИ

Що краще: бути забезпеченим і незалежним у старості чи покладатись лише на соціальні виплати? Це віднедавна можуть вирішувати самі громадяни. В межах пенсійного реформування у державі кілька років діє система добровільного накопичення. Паралельно із загальнообов’язковим страхуванням під заслужений відпочинок нею передбачено власне нагромадження коштів на рахунках приватних пенсійних фондів.

Про результати трирічної присутності цих формувань на ринку фінансових послуг на черговому засіданні регіонального прес-центру Укрінформу розповіли журналістам представники головних управлінь Пенсійного фонду України у Львівській області та праці і соціального захисту населення облдержадміністрації й НПФ.
На тлі столиці й промислових областей, де додаткові нагромадження до пенсій здійснюють переважно підприємства і профспілкові осередки, Львівщина у новій справі неухильно набирає обертів. Тут працює лише чотири із 67 українських НПФ. Проте за солідністю вони можуть посперечатися з колегами. Зокрема, серед засновників одного з них — «VABGROUP» — міжнародний фінансовий холдинг «ТВІН financial services group BV», що використовує унікальні для українського ринку методики і технології, застосовує більш як десятирічний досвід у галузі недержавного пенсійного накопичення, набутий у співпраці з аналогічними формуваннями у Болгарії, Румунії, Хорватії, Сербії та Грузії. Завдяки ефективній стратегії «VABGROUP» посідає лідерську позицію на Львівщині, зробивши процес обслуговування клієнтів прозорим, швидким і якісним. Чималі напрацювання у цій сфері має «Росан-Капітал», котрий одним із перших на вітчизняному ринку долучився до потрібної справи.
Проте навіть найавторитетніші гравці відзначають одну з головних перепон для динамічного розвитку: недовіру українців до перспективної справи приватних фондів. Неодноразово обдурені структурами-одноденками і фінансовими пірамідами, співвітчизники не поспішають розлучатися з кровними, охоче вкладаючи їх у нерухомість та валюту. Подолати цей стереотип НПФ намагаються не лише рекламними роликами і розширенням інформаційних засобів, а й додатковими гарантіями й послугами. В цьому вони заручилися підтримкою держави, котра взяла на себе жорсткий контроль і патронат, надаючи суттєві пільги платникам до фондів. Зокрема, для фізичних осіб суму добровільних пенсійних внесків не включають до оподатковуваного сукупного доходу, не роблять відрахування з інвестиційних прибутків, від операцій з цінними паперами.
Як наголосила начальник департаменту управління активами НПФ «Росан-Капітал» Катерина Кохана, особливо виграють від участі в добровільних накопиченнях на старість українські заробітчани. Спектр цих можливостей для них не обмежений ні часовими, ні територіальними рамками. Внески можуть здійснюватись через іноземні банки, а також членами сімей, що живуть в Україні, бути регулярними і одноразовими. А гарантії фінансової підтримки — загальні.
Аби донести до своїх потенційних партнерів ці переваги, працівники львівських недержавних пенсійних фондів давно вийшли за межі своїх офісів. Вони часто бувають на підприємствах, сільських сходах, у навчальних закладах. Два райони області (Сокальський та Жовківський) стали базовими для відпрацювання цільових інформаційних технологій. В п’ятьох відкрито «гарячі» кіоски, де громадяни можуть отримати відповіді на всі питання, пов’язані з додатковим забезпеченням у старості.
Завдяки такій просвітницькій роботі львівський ринок НПФ змінився на краще. Нині в області в накопиченнях на старість беруть участь близько трьох тисяч фізичних осіб, укладено понад 48 тисяч контрактів із роботодавцями. Обнадійливу тенденцію помітила заступник начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації Оксана Яковець — можливістю започаткування добровільних пенсійних накопичень не лише для себе, а й малолітніх дітей почали цікавитись молоді батьки.
також у паперовій версії читайте:

• ЯК СТАТИ ПЕРШИМ?

назад »»»