ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
«ТУР ДЕ ФРАНС»: НАЙКРАЩИЙ І НЕЩАСЛИВИЙ
Дев’яносто четверта супервелобагатоденка «Тур де Франс» стала надбанням історії. Частина прихильників професійного велоспорту констатує це з жалем — наступного яскравого видовища такого рівня доведеться чекати ще рік. Інші, серед яких, вочевидь, і самі організатори найпрестижнішого змагання «вершників на залізних конях», радіють, адже закінчилася одна з найскандальніших гонок за весь час їхнього проведення.

«У команді «Мілрам» — заміна...»
Якщо аналізувати тільки спортивну складову перегонів, то українські вболівальники мають багато причин для оптимізму. Насамперед тому, що обидва вітчизняні учасники «Великої петлі» витримали тритижневий марафон і фінішували в Парижі на Єлисейських полях. Молодий гонщик команди «Мілрам» Андрій Гривко якісно допомагав своїм партнерам, кілька разів експонував блакитну майку свого колективу у відривах, як це було, приміром, на першому, британському етапі змагання. У генеральній класифікації Гривко опинився в «золотій середині» — на 78-му місці (фінішу дістався 141 учасник, хоча стартувало в Лондоні 189 велосипедистів). У своїй команді сімферополець поступився тільки німцеві Крістіану Кнісу і, що цікаво, на одну сходинку в загальному заліку випередив відомого спринтера, котрий теж є представником Німеччини — Еріка Цабеля.
Варто також пам’ятати, що в списку учасників «Тур де Франс» Андрій Гривко з’явився в останній момент і великою мірою випадково — через те, що інший лідер «Мілрама» італієць Алессандро Петаккі не зміг одразу відбити атаку антидопінгових агентів. Після переможного для Петаккі одинадцятого етапу цьогорічної «Джиро д’Італія» допінг-тест засвідчив наявність у його крові сальбутамолу — препарату, що позбавляє симптомів астми. Якщо сальбутамол не призначено лікарем, він вважається допінгом. Олімпійський комітет Італії вимагав для Петаккі річної дискваліфікації, та Алессандро документально підтвердив, що мав право на лікування. «Сьогодні я здобув одну з найяскравіших перемог у своєму житті»,— сказав після винесення вердикту 33-річний спортсмен.

Недосяжний «Дискавері»
Головними героями «Тур де Франс» стали спортсмени команди «Дискавері ченел», у якій одним з найперших є наш співвітчизник Ярослав Попович. Американська стайня виграла найпрестижніші заліки — випередила усі команди і допомогла своєму лідерові іспанцю Альберто Контадору вибороти і утримати до фінішу жовту майку лідера. Разом з Альберто на п’єдестал пошани піднялися американці Леві Лейфаймер і Джордж Хінкейпі, українець Ярослав Попович, португалець Серджіо Пауліньйо, росіянин Володимир Гусєв, іспанці Егой Мартінес і Бенхамін Новаль. Не пощастило тільки литовцю Томасові Вайткусу, який через травму припинив участь у «Тур де Франс» ще перед третім етапом.
Життя для «Дискавері» не було легким навіть протягом останніх днів змагань, коли на перші ролі знову виходять спринтери, що «вижили» в горах. Як ви вже знаєте, перед сімнадцятим етапом команда «Рабобанк» пішла на дивний крок: розірвала контракт з данцем Мікаелем Расмуссеном, який на той час очолював генеральну класифікацію. Таким чином, жовту майку отримав Альберто Контадор, він випереджав лідера команди «Предиктор-Лотто» австралійця Кейдела Еванса на хвилину й 53 секунди. На вісімнадцятому (спринтерському!) етапі представник Зеленого континенту спромігся відіграти в конкурента три секунди, тож боротьбу за перемогу на «Тур де Франс» ще не можна було вважати завершеною.
На передостанній день змагань організатори запланували гонку з роздільним стартом між містами Коньяк (так-так, батьківщиною відомого напою) і Ангулем (довжина дистанції — 55,5 кілометра), тому жартівливе запитання, хто ж питиме шампанське після Коньяку, залишалося актуальним: «розділка» не належить до сильних сторін таланту Контадора, натомість Еванс у цій дисципліні — як риба у воді.
Диспозиція була такою: Альберто випереджав Кейдела на хвилину й 50 секунд, ще один гонщик «Дискавері» Леві Лейфаймер відставав від Еванса на 59 секунд. Саме це ледь не стало визначальним: на якомусь відрізку важкої дистанції за жовту майку боролися вже не двоє, а троє спортсменів — рідкісне явище для фінальної частини тритижневих турів. Лейфаймер був найкращим на всіх контрольних пунктах і закономірно виграв перший у кар’єрі етап «Тур де Франс». Понад півсотні кілометрів він промчав, як автомобіль,— середня швидкість — 53,068 кілометра на годину, загальний час подолання дистанції — одна година дві хвилини й 44 секунди. Для того, щоб випередити Еванса, Лейфаймеру не вистачило якихось восьми секунд — решту з майже хвилинного відставання американець відіграв. Перевага ж Альберто Контадора над австралійцем танула дуже швидко, та на останньому відтинку дистанції молодий гонщик таки спромігся зберегти комфортний гандикап (23 секунди) — Кейдел Еванс скоротив відставання на хвилину й 27 секунд...

Блискучий тур «Попо»
Ярослав Попович на «розділці» став четвертим після Лейфаймера (відставання — дві хвилини й одна секунда), Еванса і росіянина Володимира Карпеця (команда «Кас д’Епарнь»), якому програв п’ять секунд. Реально зваживши свої сили, Попович згодом шкодував, що не зміг стати третім.
Втім, якщо оцінювати виступ Поповича за дванадцятибальною шкалою, на повноцінні одинадцять балів Ярослав напрацював. З того, що не вдалося, але про що мріялося — виграш етапу і біла в червоний горошок майка «гірського короля». Та відірватися на відстань, потрібну для перемоги в котромусь з гірських етапів, не дозволяли конкуренти, яким добре відомі можливості українця («Попо» вже має в активі перемогу на етапі торішнього французького туру), до того ж надто високо Ярослав був у «генералці», щоб його спокійно відпускали у відриви. З тих же причин не вдалося позмагатися за майку гірського короля, крім того, командні пріоритети потребували роботи на престижнішу жовту майку для Контадора. І все ж відносні невдачі перекриває єдиний на всіх загальнокомандний тріумф, восьме місце в генеральній класифікації (за три тижні Попович відстав від Контадора, на успіх якого працював, всього на 12 хвилин 25 секунд), третя позиція в боротьбі за «горохову» майку, і навіть у «непрофільній» спринтерській класифікації українець фінішував двадцятим. Браво, Ярославе!

Не все гаразд у велосімействі...
Коли говорити про інших лауреатів французького веломарафону, то насамперед варто відзначити дебют команди «Барловорлд». Її колумбійський гонщик Маурісіо Солер заслужено виграв майку «гірського короля», а південноафриканський спринтер Роберт Хантер досяг успіхів на окремих етапах і був гідним конкурентом у боротьбі за одяг зеленого кольору, який, проте, дістався фавориту — бельгійцеві Тому Боонену з команди «Квік Степ». Оскільки Альберто Контадор і Маурісіо Солер дістали право на «жовту» і «горохову» майки відповідно, то білу майку виборов третій у номінації «найкращий молодий гонщик» Амец Чуррука з баскської команди «Еускатель Еускаді».
На жаль, не перемоги молодих стали головними подіями на «Тур де Франс». У щоденнику, який Ярослав Попович вів протягом тритижневого марафону, про найскандальнішу подію гонки згадується так: «Коли в середу пізно ввечері ми дізналися, що «Рабобанк» розриває контракт з Расмуссеном, були просто ошелешені. Ситуація була простою і водночас драматичною: один з італійських коментаторів під час трансляції етапу сказав, що данця бачили в Італії в той час, коли Мікаель усім говорив, що перебував у Мексиці. Мовляв, у такий спосіб йому вдалося уникнути позазмагального допінг-тесту. Менеджер «Рабобанку», почувши про це, пішов у номер до Расмуссена. Про що вони там говорили, не знаю, але невдовзі оголосили рішення про розірвання контракту. Хоча Мікаель під час «Тур де Франс» здав майже два десятка допінг-проб і зауважень до нього не було. Мені ситуація не зрозуміла. Не можна так суворо ставитися до гонщиків. Вигнати з команди потенційного переможця «Тур де Франс» за таку провину — це вже занадто».
На бік данця став і керівник Міжнародного союзу велосипедистів Патрік Макквейд: «Мікаель Расмуссен пройшов два позазмагальних тести під час 45-тиденного терміну до початку «Тур де Франс». Результати були негативними. Він також пройшов достатньо допінг-тестів безпосередньо під час «Великої петлі», і всі вони засвідчили, що Мікаель «чистий». По-моєму, деякі люди занадто захопилися, і в них розпочалася параноя. Вони вирішили, що бачили щось, і переконали себе в цьому. Мене такі речі пригнічують».
Некоректним назвав Макквейд і рішення організаторів гонки про вигнання всієї команди «Астана» через позитивний тест Олександра Винокурова. До речі, казахстанська команда звільнила цього велосипедиста, а решту спортсменів та персоналу відправила у відпустку аж до іспанської «Вуельти», що стартує першого вересня. Та насправді долю Винокурова, для якого дискваліфікація напевне означатиме безславне завершення кар’єри, ще не визначено остаточно. Сам спортсмен, якого ніколи не викривали у вживанні допінгу, стверджує, що нічого протизаконного не зробив і цього разу. Справу Винокурова розглядатимуть у Міжнародному спортивному арбітражному суді в Лозанні, Олександр має всебічну підтримку з боку уряду своєї країни. Значення цього спортсмена для Казахстану важко переоцінити — він є національною гордістю, в Україні подібний резонанс мала б одночасна дискваліфікація братів Кличків або ж Андрія Шевченка...
Сумним вийшло завершення 94-го змагання «Тур де Франс». Не додає оптимізму й конфлікт між керівництвом Міжнародного союзу велосипедистів і французькими організаторами туру, які відверто вимагають відставки нинішніх керівників світового велоспорту. Прикро, що цей красивий вид змагань семимильними кроками наближається до вилучення з олімпійської програми...

Антон ШУЛЬГА
також у паперовій версії читайте:

• ЄВРОПА ЗАЧИНЯЄ ДВЕРІ

назад »»»