ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЦЕ ЦІКАВО
УЧЕНІ НА ЮВІЛЕЙНИХ МОНЕТАХ
Нумізматика — наука про монети, що досліджує історію їхнього карбування та грошового обміну. Протягом багатьох років самовіддано займаються нумізматикою академіки НАН України Мирон Лозинський та Анатолій Попов. У їхніх колекціях — десятки унікальних монет. «Захоплення юності стало «другою роботою» на все життя»,— зізнається Мирон Онуфрійович та із захватом оповідає, що в знаменитій колекції Ермітажу нині є 63400 античних, 220000 східних, 360000 західноєвропейських та 300000 російських монет за період від VII ст. до н. е. до наших днів. Тож чи є кількісна межа захоплення?!

Звичайно, пов’язані з наукою ювілейні монети випускають з нагоди «круглої» дати від дня народження котрогось з учених. Але так буває не завжди. Карбування монети може бути пов’язане з науковим відкриттям, певною галуззю знань, на ній навіть може бути зображений графік, що ілюструє фундаментальний закон тощо.
На монетах можна побачити й портрети видатних дослідників. Здебільшого зображують фізиків і філософів минулого, рідше — біологів та математиків. Ученим-хімікам у цьому плані не дуже пощастило. Проте...
Польща, 10 злотих, 1967 рік. Монета до 100-річчя від дня народження Марії Склодовської-Кюрі (1867–1934) — Нобелівського лауреата з хімії та фізики. Вона — одна з основоположників вчення про радіоактивні елементи, разом зі своїм чоловіком П’єром Кюрі відкрила радіоактивні елементи — радій і полоній, досліджувала властивості радіоактивного випромінювання.
Греція, 10 драхм, 1982 рік. Монета на честь давньогрецького вченого, філософа-матеріаліста Демокрита (бл. 460–370 до н. е.). Він був одним із засновників античної атомістики (про неї ми знаємо ще з шкільної лави). На зворотньому боці монети — стилізоване сучасне зображення атома.
ФРН, п’ять марок, 1979 рік. Монету випущено до 100-річчя від дня народження німецького фізика та радіохіміка Отто Гана (1879–1968). Головне його відкриття (здійснене разом з німецьким фізиком Фріцем Штрасманом) — реакція розпаду урану під дією повільних нейтронів (1939). Це відкриття стало першим кроком до практичного використання ядерної енергії. У листопаді 1945 року Оттові Гану була присуджена Нобелівська премія з хімії. На монеті зображено схему ланцюгової реакції розпаду ядер урану.
Австрія, 25 шилінгів, 1958 рік. Монета з нагоди 100-річного ювілею австрійського хіміка Карла Ауера фон Вельсбаха. Він відкрив деякі рідкоземельні елементи.
СРСР, один рубль, 1984 рік. Карбуванням цієї монети вшановано вченого-енциклопедиста Дмитра Івановича Менделєєва (1834–1907). Він відомий світові як автор періодичного закону хімічних елементів.
СРСР, один рубль, 1986 рік. Монета пов’язана з ім’ям Михайла Васильовича Ломоносова (1711–1765). Його дослідження стосуються хімії, математики, фізики, астрономії, мінералогії, ґрунтознавства, металознавства, автор праць з історії, економіки, філології...
Росія, один рубль, 1998 рік. Монета на честь Олександра Порфирійовича Бородіна (1833–1887). В історії хімії назавжди залишиться реакція Бородіна-Хунсдікера (дія галогенів на срібні солі карбонових кислот). Він є також видатним творцем російських класичних симфоній (певно, найбільш відома з них — 2-а «Богатирська»), російського струнного квартету, а також автором опери «Князь Ігор», багатьох романсів.
Росія, один рубль, 1993 рік. Карбуванням монети вшановано натураліста Володимира Івановича Вернадського (1863–1945). Його діяльність була різнобічною: він описав будову силікатів і алюмосилікатів, організував пошук радіоактивних мінералів і був директором Радієвого інституту, брав визначальну участь у створенні Української Академії наук і був її першим президентом (1918–1921), розробив вчення про ноосферу. Світову популярність ученому принесли монографії «Геохімія» і «Біосфера».
Сан-Марино, 500 лір, 1998 рік. Монетою вшановано хімію (унікальний випадок у нумізматиці). На ній зображено традиційний символ хімії — реторту (хоча хіміки вже давно ретортами не послуговуються).
На жаль, нікого з великих хіміків, котрі прославили Україну, не відзначили карбуванням національних монет на їхню честь.

Григорій КОВТУН
також у паперовій версії читайте:

• ОРІЄНТАЦІЯ — НА ПОЗИТИВ
• ПАРАСОЛЬКА-СИНОПТИК
• Є «ВІЧНИЙ ДВИГУН»?
• КІШКА ВДОМА — ШКОДА ЗДОРОВ’Ю?
• СМІХ Й ІМУНІТЕТ
• ЕМІРАТИ: АЕРОПОРТ СВІТУ № 1
• НАЙЩАСЛИВІШІ ЖИВУТЬ В ІСЛАНДІЇ
• БІДНІ, АЛЕ СИТІ
• ТАНЦЮВАТИ В ПАРІ? НІЗАЩО!

назад »»»