ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПОЛІТИКА
НА СТАРТ. УВАГА! РУШ!!!
УЧОРА В УКРАЇНІ ОФІЦІЙНО РОЗПОЧАЛАСЯ ВИБОРЧА КАМПАНІЯ
Цей тиждень виявився в політичному аспекті доволі продуктивним — адже саме вчора, другого серпня, в Україні стартувала виборча кампанія. Непростий процес дострокових виборів до Верховної Ради, започаткований Президентом Віктором Ющенком рівно чотири місяці тому — другого квітня — нарешті вступив у завершальну фазу.

Указ номер «3+1»
Одразу варто наголосити, що й цього разу не обійшлося без додаткових рухів з боку глави держави. Останнього дня липня Віктор Ющенко підписав четвертий указ про позачергове волевиявлення, тим самим певною мірою спростувавши відому приказку про те, що Бог любить трійцю. Себто Всевишній, мабуть-таки, її справді любить, а от для українського лідера трьох указів виявилося замало.
Власне, четвертий документ на цю болючу тему, що вигулькнув з-під пера глави держави, не надто й відрізняється від попереднього. Останнім указом лише внесено зміни до документа, датованого п’ятим червня. Нагадаємо, саме тоді Віктор Ющенко втретє оголосив свій вердикт народним депутатам п’ятого скликання. Було це після ухвалення так званих «троїстих» домовленостей між Президентом, Прем’єром та спікером і після того, як депутати Верховної Ради проголосували за зміни до виборчого законодавства і за новий склад Центрвиборчкому.
Вочевидь, нинішній, уже четвертий, указ можна вважати логічним настільки, наскільки взагалі можлива будь-яка логіка в сучасній політичній палітрі нашої держави. Бо ж, пригадується, опоненти Президента з Партії регіонів кілька разів наполягали саме на тому, щоб Віктор Ющенко у такий спосіб формалізував початок виборчої кампанії. А тепер, після появи чергового указу, «регіонали» називають його... неправомірним. За словами голови фракції ПР Раїси Богатирьової, її однопартійці висловлюють жаль з приводу того, що Конституційний Суд нині є недієздатним. Себто з цього випливає висновок: якби конституційні служителі Феміди нині дивували нас своєю плідною працею, можна було б очікувати ще одного подання до КС з приводу неконституційності документа, що його підписав Президент. Натомість, за словами тієї-таки пані Богатирьової, Партія регіонів і далі готується до виборів. Усе — за планом, усе — чисто по-українському...
Втім, навіть фразу про недієздатність Конституційного Суду можна розуміти двояко. Що має на увазі Раїса Василівна? Чи те, що КС так і не розглянув до пуття усі попередні подання з приводу неконституційності президентських указів? Чи лише те, що всі судді КС нині у своїх законних (?) відпустках? Бо ж зовсім недавно — дев’ятого липня — Конституційний Суд таки порадував чималу кількість громадян своїм вердиктом. Тим самим, яким зобов’язав повернути пільги, надання яких призупинено законом про Державний бюджет на нинішній рік.
До проблеми пільг ми ще повернемося, а поки що звернімо увагу на те, що партнери Партії регіонів у коаліції — соціалісти зовсім не переймаються проблемами Конституційного Суду. Один з партійних спічрайтерів, Ярослав Мендусь заявив: депутати від СПУ таки ініціюватимуть подання до КС з приводу неконституційності нового указу Віктора Ющенка. На що сподіваються прибічники Олександра Мороза, сказати важко, адже окрім того, що конституційні судді, цілком очевидно, не задовольнять їхніх новітніх прагнень, у СПУ є ще одна проблема. Соціалісти навіть не спроможні самотужки звернутися до КС з відповідним поданням, бо для цього потрібно не менш як 45 депутатських підписів, а вони мають усього-на-всього три десятки «багнетів».

Позачергова «трагікомедія»
Реальне місце Олександра Мороза в сучасному політичному розкладі викристалізувалося також цими днями. Як відомо, Голова Верховної Ради п’ятого скликання ще тиждень тому запланував на 31 липня проведення так званої позачергової сесії парламенту. Навіщо потрібне таке засідання, та ще й за умови нелегітимності парламенту, людині, здатній тверезо мислити, зрозуміти важко. Однак для любителів плести інтриги — чим не привід зібратися разом. До того ж дехто з політичних аналітиків припускав: Мороз до останнього сподівався на «позачерговій» сесії привести до присяги когорту псевдо-«нашоукраїнців» та псевдобютівців, які в передвиборних списках розмістилися за тими, хто нині склав свої мандати. Але — от біда! — без відповідного рішення Центрвиборчкому до таких дій вдаватися аж ніяк не можна.
Зрозуміло, що причини для проведення сесії знайшлися й інші. Одна з найголовніших — виконання уже згадуваного рішення Конституційного Суду про поновлення пільг. Та, як засвідчили подальші події, і в ставленні до цього питання в коаліціянтів спостерігаються чималі відмінності. Зокрема, на позавчорашньому засіданні Кабінету Міністрів Прем’єр Віктор Янукович заявив, що поточного року уряд не в змозі виконати судовий вердикт. Відтак «потішив» співвітчизників тим, що рішення КС варто взяти до уваги під час підготовки бюджету на 2008-й рік.
Хай там як, але засідання цього тижня так і не відбулося, навіть попри те, що напередодні списи навколо цього питання ламалися упродовж усього понеділка. Остаточне, більш-менш компромісне рішення — перенести позачергову сесію на наступний тиждень — визріло лише під вечір.
Представники Партії регіонів відмовилися з’являтися «під куполом». А Віктор Янукович, який у день можливого позачергового засідання ВР перебував на своїй малій батьківщині — в Єнакієвому, досить довго пояснював журналістам, що в такому заході нині немає доцільності.
Судячи з усього, її може не бути й наступного тижня, бо, окрім видимих причин, є ще й чимало «підкилимних». Одна з них полягає в тому, що сесія була потрібна частині «регіоналів», аби розставити всі крапки над «і» напередодні старту виборчої кампанії. Ні для кого не секрет, що далеко не кожен у ПР, хто має депутатський мандат, отримає його знову, адже оновлення списків — це така серйозна штука, котра торкнеться не лише опозиційних БЮТ та «Нашої України».
Доволі знаковою подією можна вважати і призначення керівником виборчого штабу Партії регіонів Бориса Колесникова. Його справедливо називають правицею Рената Ахметова. А це означає, що найбагатший українець перемагає в змаганні зі своїми соратниками-конкурентами — Миколою Азаровим, Андрієм Клюєвим та іншими.
У Партії регіонів ситуація нині фактично не набагато краща, ніж у критикованих нею «помаранчевих». Просто «регіонали» уміють, як то кажуть, не виносити сміття з хати. Вочевидь, це триватиме до пори до часу, але поки що практично всі «регіональні» спічрайтери на запитання про потенційний конфлікт відповідають з награною посмішкою по-одеськи: «Не дождётесь!».
Якщо ж так звана позачергова сесія й відбудеться наступного тижня, її мета буде ще більш загадковою, ніж нині. Партійні з’їзди, принаймні двох суб’єктів коаліції — «регіоналів» та соціалістів, відбуватимуться четвертого серпня. Якщо на них затверджуватимуть передвиборні списки (у чому сумнівів немає, принаймні стосовно Партії регіонів), це означатиме остаточну згоду на проведення виборів, отже, й автоматичне визнання нелегітимності Верховної Ради п’ятого скликання. А якщо вона незаконна, то про яку позачергову сесію мова?

Недоторканність: кожному своя?
Починають передвиборні кампанії й опозиційні до чинного уряду партії. Блок «Наша Україна — Народна самооборона» уже певний час з усіх біг-бордів та телеекранів обстоює скасування депутатської недоторканності. До речі, спостерігачі звертають увагу на те, що на сьогодні це — найяскравіший приклад конкретної пропозиції, яку висловила конкретна політична сила. Можливо, саме тому, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, блок НУ—НС уперше за тривалий час випередив БЮТ. Принаймні такими є підсумки експрес-опитування громадян, здійсненого компанією «ФОМ-Україна».
Цікавий сюрприз від пропрезидентського блоку підніс цього тижня керівник Секретаріату глави держави Віктор Балога. За його словами, ні він, ні жоден з працівників очолюваної ним структури не братиме участі у виборах. Тим самим пан Балога намагається переконати опонентів у тому, що їхні заяви про підготовку фальсифікацій з боку президентського Секретаріату — абсолютно безпідставні. Хоча навряд чи такі аргументи переконають «регіоналів», комуністів й, особливо, соціалістів.
Цікаво, що головна твердиня Партії регіонів — Кабінет Міністрів цього тижня «наїхав» не лише на Секретаріат, а й на Центрвиборчком, звинувативши його у зволіканні із складанням реєстру виборців. Втім, ЦВК продемонструвала, що й вона не ликом шита, і позавчора відкинула ці звинувачення, по суті, переклавши їх на плечі... самого уряду. У повідомленні прес-служби ЦВК, зокрема, зазначено: «Попри запевнення Кабміну, що він вирішив практично всі питання реалізації закону про Державний реєстр виборців, які належать до його компетенції, є багато невирішених проблем. Урядом досі не прийнято головного, фактично стрижневого акта, яким має бути визначено порядок і строки формування інформаційно-комунікаційної системи Реєстру, яким створюється нормативно-правова основа для відповідних дій ЦВК». А ще — українські «рахівники» вказують на «нераціональний розподіл бюджетних коштів для створення реєстру виборців».
Та повернімося до передвиборних технологій, що їх застосовують українські партійці. Згадана ініціатива «Нашої України — Народної самооборони» про скасування депутатської недоторканності викликала розуміння в нібито головних їхніх опонентів — комуністів. Нещодавно віце-спікер Адам Мартинюк заявив, що КПУ проголосує за внесення змін до Конституції, якими передбачатиметься скасування депутатської недоторканності.

«Транзитний сервер» від БЮТ?
Показово також, що старт виборчої кампанії практично збігся в часі з двома річницями — підписання так званого «Універсалу національної єдності» та формування чинного уряду. Якби торік «широка» коаліція за участі Партії регіонів та «Нашої України» таки сформувалася, можна лише уявити, як гучно відзначали б нині ці дві події! Зрештою, можна припустити, що 2–4 серпня 2006-го року Президент Віктор Ющенко щиро сподівався на досить плідну співпрацю зі своїм колишнім опонентом на президентських виборах. Це вже згодом навіть главі держави стали зрозумілі істинні плани Партії регіонів та Кабінету Міністрів.
Утім, річницю своєї діяльності уряд святкує зовсім не на мажорній ноті. Відкриваючи позавчорашнє засідання Кабінету Міністрів, Віктор Янукович лише скромно наголосив, що день формування його уряду... назавжди ввійде в історію.
Буквально за кілька годин про урядові досягнення заговорила й головна опозиціонерка Юлія Тимошенко. Вона не забула, як формувався чинний Кабмін, тож поспішила порівняти його досягнення зі своїми (коли вона очолювала уряд). Зрозуміло, за підрахунками Юлії Володимирівни, взятими, як вона запевняє, з Держкомстату, перевага (причому грандіозна) — на її боці.
Тепер пані Тимошенко презентувала власну програму «Український прорив». Складається він з дюжини пунктів і загалом є розвитком ініціативи двотижневої давнини — про ухвалення нової конституції на референдумі. Тільки нинішня програма — ширша, бо містить не тільки конституційні та правові питання, а ще й цілу низку інших: про освіту, медицину і навіть розвиток незалежних ЗМІ.
Ще один «сюрприз» від БЮТ цього тижня — повідомлення про наміри вести паралельний підрахунок голосів на дострокових виборах 30 вересня. За словами активістів блоку, такий проект завадить можливим фальсифікаціям. Подібна практика в нашій новітній історії — не нова. Вперше до паралельного підрахунку вдалися опозиційні до Леоніда Кучми депутати в 1999-му році. Але та спроба з тріском провалилася.
Значно краще був підготовлений аналогічний захід у 2004-му. Тоді штаби кандидата в Президенти Віктора Ющенка справді досить оперативно й непогано інформували про результати голосування, котрі, до речі, суттєво відрізнялися від даних «ківаловського» ЦВК. Чим нас здивує тепер Юлія Тимошенко, ми дізнаємося за якихось два місяці.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• БЛОКУЮТЬСЯ...
• БЮТ ЗАЛИШАЄТЬСЯ БЮТом

назад »»»