ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
РОСІЯ — ЗАХІД: ДІАЛОГ ГЛУХОГО З НІМИМ
Росія поступово входить у передвиборні парламентську та президентську кампанії. Цей фактор, на думку оптимістів, є визначальним у нинішньому погіршенні стосунків між Росією та Заходом. Кремль зацікавлений в об’єднанні російських виборців на патріотичних гаслах, що найлегше зробити в умовах контрольованої конфронтації із Заходом. Тим часом песимісти наголошують на тому, що дедалі частіше повернення до риторики доби «холодної війни» не є випадковим. Вони акцентують увагу на переліку проблемних питань у стосунках Росії з Європейським Союзом та США.

Головною з них вважають ситуацію з демократією в Росії. Вашингтон та Брюссель не сприймають розмов про «суверенну демократію», модель якої розробили кремлівські політичні технологи. Натомість практика російського політичного життя засвідчує, що суспільні цінності Росії та Заходу дедалі частіше конфліктують. З огляду на цю тенденцію, наприклад, один з кандидатів від Республіканської партії на виборах президента США сенатор Джон Маккейн та його колега-демократ Джозеф Ліберман вимагають виключити Росію з «великої вісімки». Однак подібні аргументи лише додають упевненості російським прихильникам «керованої демократії». У загостренні відносин вони вбачають бажання Заходу влаштувати в Росії «кольорову революцію», аби оволодіти її природними багатствами та не допустити перетворення Росії на «енергетичну імперію». Заради цього створюється образ «жахливого» путінського режиму, який вбиває своїх ворогів за допомогою «чайного збору «Луговий» з екстрактом полонію».
Інтенсивна інформаційна війна підживлюється об’єктивними протиріччями. Наприклад, російсько-польськими торговельними суперечками заблоковано переговорний процес з підготовки нової угоди між Росією та Європейським Союзом. Після скандалу з Естонією з приводу «Бронзового солдата» та дипломатичного конфлікту з Великою Британією цей процес у середньотерміновій перспективі здається надійно заблокованим.
Росіяни вбачають у цих кроках нехтування своїми інтересами та з елегантністю ведмедя наступають на «улюблені мозолі» Заходу. Зокрема, 14 липня 2007 року Росія призупинила свою участь у Договорі про звичайні збройні сили в Європі. НАТО засудило це рішення, наполягаючи на тому, аби країна спочатку виконала свої стамбульські зобов’язання 1999 року про виведення військ з Придністров’я та Абхазії. Росія натомість звертає увагу на той незаперечний факт, що після розширення НАТО військовий потенціал організації став у три-чотири рази більшим за російський. Сторони мають півроку на обговорення компромісного варіанта згаданого договору або на остаточну відмову від нього.
Цей процес суттєво ускладнюється російсько-британським конфліктом. Минулого тижня Лондон та Москва обмінялися «люб’язностями», виславши дипломатів. Напруження додала й «гра на нервах» під час навчань російської стратегічної військової авіації в північній частині Атлантики. У підсумку сторони констатували, що з решти стратегічних питань, життєво важливих для стабільності у світі, вони дотримуються діаметрально протилежних позицій. Зокрема, Росія назвала проект резолюції з визнання незалежності Косова неприйнятним, хоча Захід погодився відмовити в незалежності албанцям, якщо їхні переговори із сербами не будуть успішними. У відповідь косовські албанці планують 28 листопада 2007 року, у день незалежності Албанії, в односторонньому порядку проголосити й свою незалежність, що не додасть стабільності ні Балканам, ні відносинам Росії із Заходом.
Водночас остаточно з’ясувалися позиції Росії та США щодо розгортання у Польщі та Чехії американських баз протиракетної оборони. За результатами переговорів президента США Джорджа Буша та його польського колеги Леха Качинського, Варшава домоглася від Вашингтона додаткових гарантій безпеки. Відповідну угоду планують підписати у вересні, а в лютому 2008 року США мають розпочати будівництво бази протиракетної оборони. Американські ракетні шахти розмістяться поблизу села Редзікове біля міста Слупська в Поморському воєводстві. Майже половина поляків хочуть, аби за це голосували на референдумі, але все вже вирішено без них. Тим часом Державна дума Росії ініціює анулювання угоди з Україною про використання радіолокаційних станцій радянської доби в Мукачевому та Севастополі. Натомість планується розміщення нових російських ракет «Іскандер» у Калінінградській області.
Посилюються шпигунські пристрасті й у союзній з Росією Білорусі. Місцевий Комітет державної безпеки викрив чотирьох своїх громадян та одного колишнього російського військовослужбовця, які працювали на Польщу. Агенти стежили за зенітними комплексами «С-300», які належать до об’єктів об’єднаної системи протиповітряної оборони Росії та Білорусі. На жодні позитивні дії сторони конфлікту поки що не спромоглися. Причому і після виборів унаслідок інерції ця тенденція не буде порушена. Тож попри глобальне потепління клімат міжнародних відносин, на жаль, стрімко змінюватиметься аж до «холодної війни», яка, безумовно, не матиме ідеологічного компонента: її генератором стануть об’єктивні геополітичні конфлікти Росії із Заходом.
також у паперовій версії читайте:

• АЗІЙСЬКА ГЕОПОЛІТИЧНА ГРА
• МІФИ І РЕАЛІЇ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ІСЛАМСЬКОГО СВІТУ

назад »»»