ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ПОСЛУГА НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО ЛЮДИНИ

Держава відносно недавно взялася за реформування сфери надання соціальних послуг. Однак у Мінпраці переконані: уже є результати — в багатьох регіонах запрацювали мікропроекти, перевагу від реалізації яких відчули не лише ті, хто потребує сторонньої допомоги, а й місцеві громади, які краще за інших знають свої потреби і не чекають дозволу чи грошей згори.

Такі новації вітає й центральна влада, бо в підсумку виграють інваліди, хворі, сироти, безпритульні. Детальніше про це розповідає міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв.
— Реформування системи соціальних послуг,— сказав він, виступаючи на конференції на тему «Впровадження інновацій у сфері соціальних послуг»,— є потребою часу. Досі це поняття застосовувалось переважно в економіці. Однак немає сумнівів, що не менше потребує інновацій соціальна сфера. Тут також виникають ідеї, здатні швидко та ефективно вирішити нагальні проблеми.
Проте, за словами Михайла Папієва, будь-яке новаторське рішення вимагає інвестицій, активних і творчих фахівців, нетрадиційних підходів. Тому державі важливо знайти відповідні фінансові механізми і організаційні структури. Лише тоді інновації дадуть очікуваний ефект. Соціальну роботу слід визнати як сферу професійної діяльності. Нині фахівці Мінпраці разом з іноземними експертами працюють над створенням правової основи для інноваційної діяльності в цій галузі, уряд зробив важливий крок — схвалив Концепцію реформування системи соціальних послуг. Цим документом передбачено формування моделі послуг, здатної сприймати нові ідеї, вона стане гнучкою і здатною до постійного оновлення. Відповідно до концепції, політика держави має бути спрямована на зміцнення муніципального та громадського сектора надавачів соціальних послуг, розвиток невеликих соціальних агенцій у громаді, підтримку соціального підприємництва. До закінчення року ми маємо спільно з центральними органами виконавчої влади, обласними та міськими адміністраціями напрацювати конкретні пропозиції. Уряд розуміє, що успіх соціальних реформ залежить від здатності системи замінити великі державні інституції невеликими соціальними закладами, наближеними до отримувача й потреб громади.
У розширенні можливості кола надавачів і гнучкості соціальних послуг важливу роль відіграють стандарти. Вони повинні формуватися з точки зору споживача. Передбачається, що впровадження інноваційних механізмів фінансування соціальних послуг, таких як їхня закупівля у недержавних надавачів і соціальне замовлення, сприятиме конкуренції та поліпшенню якості обслуговування незахищених верств населення. Якщо держава прагне розвитку ринкових відносин, то слід окреслити принципи, цінності й вимоги до якості послуг, їхнього змісту та обсягу, доступності та ефективності. «Коли ми кажемо, що Україна йде до Європи, то передовсім маємо впроваджувати європейські моделі»,— переконаний Михайло Папієв.
У міністерстві за безпосередньої участі проектів міжнародної технічної допомоги, напрацьовано 13 проектів стандартів соціальних послуг. Вони розроблені за інноваційною методикою, а отже, наближені до міжнародних стандартів і світової практики соціальної роботи.
Міністр вважає, що ми впритул наблизилися до того, що держава має виступати замовником і контролером соціальних послуг, тоді як їхніми надавачами можуть бути недержавні організації, приватні фізичні особи, підприємницькі структури. Головне — встановити чіткі і зрозумілі для всіх учасників «правила гри», за яких основним принципом діяльності стане надання якісних і ефективних соціальних послуг людям, які потребують підтримки.
Велике значення в процесі реформування цієї сфери належить громадським ініціативам та органам місцевого самоврядування. Фахівці говорять про цікаві й перспективні ідеї. Проблема полягає у фінансуванні, своє плече підставляють Світовий банк, Європейська комісія, Міжнародний фонд «Відродження», Шведська агенція міжнародного розвитку, Агенція сприяння міжнародному розвиткові уряду США, Фонд МАТРА Королівства Нідерланди тощо. Завдяки міжнародним проектам відбудовують та реконструюють реабілітаційні центри для дітей та дорослих інвалідів, кризові центри для дітей і жінок, соціальне житло для дітей-сиріт і безпритульних дітей, тимчасові притулки й центри реінтеграції бездомних громадян, навчальні центри для дітей-інвалідів. Закуповують обладнання, розробляють методики, технології надання послуг, готують фахівців.
Лише Український фонд соціальних інвестицій підтримав 80 проектів нових соціальних послуг у громадах п’яти областей України: Харківській, Хмельницькій, Львівській, Полтавській та Дніпропетровській. Їхня загальна вартість становить 7,52 млн грн. До речі, більше третини програм ініційовано громадськими організаціями, які отримали фінансування через місцеві бюджети. Крім того, за участі проектів ТАСІS «Посилення регіональних соціальних служб» і «Сприяння реформі соціальних послуг в Україні» апробовують інноваційні моделі у Рівненській та Волинській областях.
Держава ставить перед собою завдання вибудувати логічну та збалансовану модель, що враховуватиме не лише економічні й фінансові можливості економіки країни, а насамперед потребу громадян у наданні певних соціальних послуг. «Ми маємо створити таке середовище,— каже міністр,— щоб підприємці стали нашими союзниками. Визначальною є підтримка ініціативи територіальних громад. Вони самі вибиратимуть для себе пріоритети — в якому районі будувати той чи інший центр, інтернат або притулок. А ось реалізацію інноваційних ідей фінансуватимуть з трьох джерел: власним коштом, з місцевого і державного бюджетів.
також у паперовій версії читайте:

• ЧИ МАЮ ПРАВО?
• І ДОПОМОГА, І КОНТРОЛЬ

назад »»»