ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЦЕ ЦІКАВО
ХІМІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ ЗАСМАГИ
Ще не так давно біла шкіра людини свідчила про шляхетне походження. Тоді аристократки хизувалися світлою, немов порцеляна, шкірою, «культивуючи» її під парасольками. Та часи змінилися й нині показником добробуту та здорового способу життя стала засмага. Одначе до сонячних променів слід ставитись як до ліків, стверджують фахівці. А будь-які ліки можуть і вилікувати, і зашкодити — залежно від дози...

Все про меланін
Що таке засмага з погляду хімії? Це — потемніння нашої шкіри, спричинене особливою хімічною речовиною — меланіном (тобто сумішшю біополімерних сполук). Це слово походить від гр. melas, що означає «чорний». Утворення меланіну в шкірі є захисною реакцією організму на сонячне ультрафіолетове (УФ) випромінювання. Недарма особливо багато меланіну в шкірі африканців. Будова цієї речовини складна, але відома хімікам. Незвичайним для фахівців Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України виявилася наявність у молекулі меланіну неспарених електронів, що надає цій речовині властивостей стабільних вільних радикалів, які сприяють ефективнішому поглинанню сонячної радіації. Крім того, вони легко захоплюють і знешкоджують небезпечні для клітин нашого організму високоактивні вільні радикали, що можуть утворитися, приміром, при дії сонячного випромінювання. Таким чином, меланін виконує одразу дві захисні функції — ультрафіолетового фільтру й антиоксиданту.
Механізм його утворення поки не з’ясовано. Біохімікам відомо лише, що процес відбувається в особливих клітинах шкіри — меланоцитах. Ці клітини в ході розвитку організму утворюються з нервових клітин і подібно до них мають безліч розгалужених відростків — дендритів. Утворення меланіну починається в цих клітинах із окиснення ароматичної амінокислоти тирозину. Ця реакція прискорюється біологічним каталізатором (ферментом) — тирозиназою. Після складних перетворень процес закінчується реакцією полімеризації з утворенням меланіну. В свою чергу, зв’язаний з молекулою білка меланін утворює у шкірі темні мікроскопічні зернятка. Проте так відбувається не завжди. З-поміж людей, як і серед тварин та птахів, зрідка зустрічаються альбіноси (від лат. albus — білий). Відрізняються вони лише тим, що меланін у них не синтезується через відсутність активної форми ферменту тирозинази. Шкіра в альбіносів завжди біла. Навіть райдужна оболонка ока не має забарвлення. У дослідженнях виявлено, що процес утворення меланіну можна стимулювати природними або синтетичними препаратами. Цікаво, що один із таких синтетичних препаратів схожий на гормон, який утворюється в організмі деяких тварин. Останні здатні змінювати забарвлення шкіри залежно від освітлення, наприклад, ящірка хамелеон.
Меланін у шкірі — чудовий фільтр. Він затримує понад 90% ультрафіолетового випромінювання. Однак утворення меланіну — не єдиний природний механізм захисту шкіри. За сильного сонячного опромінення і засмагла людина, навіть африканець (якщо потрапили під пекуче сонце після тривалої перерви), не застраховані від сонячного опіку. Серед додаткових механізмів захисту найдієвіший — утворення на поверхні шкіри псевдорогового шару з мертвих клітин. Тому засмагла шкіра більш груба, ніж була до засмаги. Інший захисний агент — уроканова кислота, присутня в зовнішніх шарах шкіри. В її молекулі є система спряжених хімічних зв’язків, які ефективно поглинають УФ-світло. При цьому змінюється просторова форма молекули кислоти: так звана транс-форма переходить у цис-форму. В темряві йде зворотна реакція. У такий спосіб уроканова кислота перетворює ультрафіолетову радіацію в теплоту, яка розсіюється.

Плюси та мінуси
Загальновідомо, що сонячне світло благотворно впливає на шкіру й обмінні процеси в організмі людини: сприяє утворенню і накопиченню вітаміну D, необхідного для росту й оновлення кісткової тканини і зв’язок. Під дією сонячного світла й тепла стимулюються ендокринні гормонально активні органи (щитоподібної залози, гіпофізу, яєчників) і нормалізуються обмінні процеси, підвищується імунітет. За передозування ультрафіолету, крім опіків, усе у вашому організмі відбудеться з точністю «до навпаки»: різко знизиться імунітет, з’являться сонливість, сонячний кератоз (шорсткість поверхні шкіри), а іноді меланома (злоякісна пухлина). Якщо засмагати без бюстгальтера, до меланоми шкіри можна додати рак молочної залози.
Для біохіміків і лікарів особливо важливо те, що ультрафіолет підвищує стійкість до багатьох шкідливих речовин, включаючи свинець, ртуть, кадмій, бензол, сірковуглець. Однак тут чекає небезпека, пов’язана з явищем сенсибілізації. Під дією певних хімічних сполук — сенсибілізаторів — може значно зрости чутливість організму до ультрафіолетового і навіть видимого світла. Такі сполуки можуть потрапити в шкіру і за безпосереднього контакту, і під час прийому всередину. Відомо чимало сенсибілізаторів засмаги. Серед них — різні природні смоли, хінін, барвник метиленовий синій, еозин. Сенсибілізаторами можуть бути деякі звичні ліки, скажімо, сульфаніламіди. При лікуванні такими препаратами варто уникати тривалого перебування на сонці. Лікарі про це попереджають хворих. Є спеціально синтезовані хімічні сполуки з групи фурокумаринів. Вони характеризуються особливо сильною фотосенсибілізуючою дією. Перша з подібних сполук — псорален — була виділена ще 1933 року індійськими хіміками з рослинної сировини. Ці речовини використовуються в медичній практиці для одержання лікувальної засмаги. Наприклад, при псоріазі — так звана ПУВ-терапія (назва походить від сполучення «псорален — УФ» в англ. транскрипції). У день опромінення пацієнт ковтає пігулку і за дві години його опромінюють спеціальною УФ-лампою. Незабаром з’являється сильна засмага, яка підсилюється протягом найближчих тижнів без почервоніння шкіри. Під час лікування чутливість до світла підвищується настільки, що після вживання ліків потрібно протягом шести— восьми годин носити темні окуляри, а влітку захищатися від світла. Надлишок ультрафіолету пригнічує захисні сили організму, викликає порушення обмінних процесів, функцій ендокринної системи. Надмірне опромінення несприятливо позначається на центральній нервовій системі. З’являються різні невротичні реакції, млявість, а інтенсивне опромінення може навіть спричинити рак шкіри. Чутливість до ультрафіолету в різних людей різна. Для кожного чутливість залежить від стану організму, тренованості, вологості шкіри, вживання ліків...

Захищайтесь від сонячної радіації!
Цю істину знає кожен. Щоб убезпечити шкіру за тривалого перебування на сонці, модно використовувати спеціальні сонцезахисні креми. Раніше їхній склад добирали емпірично, не маючи чіткого уявлення про те, які хімічні реакції відбуваються в шкірі під дією світла і якими властивостями мають володіти компоненти кремів. Так, у рецептурному довіднику, виданому в 1930-х роках, до складу сонцезахисних кремів рекомендувалося додавати екзотичні речовини (мигдальну та соснову олії), а також різні сумнівні хімічні сполуки — борну кислоту, буру, фенол. Зараз сонцезахисні креми створюють на підставі добре вивчених хімічних і фізичних процесів, що відбуваються в молекулах-компонентах кремів під дією УФ-світла. Вони повинні допомагати природним механізмам знешкоджувати небезпечні кванти ультрафіолетового випромінювання. Ця допомога може бути й механічною. Такі сполуки зі складу кремів, як оксиди цинку або титану, утворюють непрозорий шар, що відбиває і розсіює УФ-випромінювання. До складу кремів додають також спеціально синтезовані молекули органічних сполук, котрі поглинають сонячну радіацію в потрібному діапазоні довжин хвиль. Молекули-захисники не утворюють шкідливих продуктів фотолізу (вільних радикалів). Збуджені світлом молекули мають швидко повертатися у нормальний стан, після чого молекула знову здатна поглинути квант випромінювання. Звичайно, до таких сполук у складі сонцезахисних кремів пред’являють й інші вимоги: вони мусять бути нетоксичними, не подразнювати шкіру. Всі сполуки, що задовольняють зазначеним вимогам, містять бензольні кільця, багато з них мають спряжені системи хімічних зв’язків. Це забезпечує високу ефективність поглинання УФ-випромінювання. Першою з таких хімічних сполук стала параамінобензойна кислота (ПАБК). Цікаво, що вона характеризується ще й помітною біологічною активністю — пригнічує ріст мікроорганізмів на шкірі. Ефіри ПАБК (етиловий, пропіловий, ізопропіловий) застосовують у медицині як анестезуючі засоби. Один із найвідоміших похідних ПАБК — новокаїн. Ефективнішими є ефіри коричної, саліцилової кислот і похідні бензофенону. Ці хімічні сполуки розчинні в неполярних середовищах (наприклад у вазеліновій оливі) й ефективно захищають шкіру від ультрафіолетової радіації. Є ще одна важлива властивість цих сполук — сильне поглинання світла досягається за їхніх невеликих концентрацій у складі сонцезахисних кремів. Поширений прийом підвищення захисного фактора крему — одночасне застосування в одному кремі двох або більше різних хімічних сполук.

Як зберегти смаглявість?
Чимало людей готові на все, аби приємний відтінок шкіри радував якомога довше. Тож краще заздалегідь вжити заходів для збереження смаглявості. Як довго пробуде засмага на шкірі, багато в чому залежить від того, де і як вона одержана. Невипадково вважається, що «південна» смаглявість сходить швидше, ніж придбана на Дніпрі, Пруті або Черемоші. Це так, якщо йдеться про засмагу не в тіні, а під сонячними променями. Адже сонце спекотних країн агресивне. Незвична до нього шкіра страждає від його променів, навіть якщо засмагати за всіма правилами — лише в ранкові й вечірні години, застосовуючи сонцезахисні засоби. Шкіра, намагаючись швидше відновитися, інтенсивно відлуплює «згорілі» клітини, оновляється, і засмага швидко сходить. А ось засмага, отримана в тіні, зберігається довше, і шкірі вона не завдає шкоди.
Не забувайте, що шкіра після засмаги зневоднена, їй потрібне часте зволоження. Добре зволожена шкіра менше лупиться й краще тримає клітини, заповнені меланіном. Після душу або ванни обов’язково використовуйте зволожувальні креми. Засоби «після засмаги» покликані вирішити два завдання — зволожити шкіру й закріпити засмагу. Вони завжди містять антиоксиданти, які нейтралізують дію вільних радикалів і запобігають старінню шкіри, а також комплекс вітамінів, що допомагають зберегти засмагу. Найнеобхіднішим вітаміном у цей період є вітамін А. Тому можна допомогти вашій шкірі утримати засмагу, вживаючи продукти з високим умістом цього вітаміну — печінку, молоко, яйця, абрикоси, персики, шпинат і моркву.
Якщо після цих хитрувань засмага все-таки зникла, то можна порадити лише одне — облиште всі справи — й знову на пляж!

Григорій КОВТУН
також у паперовій версії читайте:

• ЧОРНО-БІЛА СИМФОНІЯ. 20 ЛИПНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ШАХІВ

назад »»»