ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
РЕЙДЕРИ НАСТУПАЮТЬ — МИТЦІ ОБОРОНЯЮТЬСЯ
Усе побачене й почуте здавалося страшним маренням. Мітинг, учасники якого — музейники, галеристи, художники, літератори, мистецтвознавці — зібралися в незручний для митців час — о 8.30 ранку, аби висловити свій протест проти рейдерства на Подолі та в інших районах столиці. Акція протесту «Не віддамо Андріївського узвозу» стартувала біля галереї «Ательє Карась». Її директор Євген Карась взяв на себе невластиві його посаді обов’язки — зорганізувати творчу громадськість Києва з метою зберегти культурну інфраструктуру стародавнього міста, яка створювалась століттями, а може бути знищена за лічені дні.

«Такого підлого часу легендарний Андріївський узвіз іще не знав,— каже директор Музею однієї вулиці Дмитро Шльонський.— Хоч він пережив не одну війну й окупацію». Далі Дмитро Васильович розповів про грізні папери, які надійшли до очолюваного ним музею. Це — додатки до сесійних рішень Подільської райради, якими співробітникам наказано «пакувати валізи». На мітингу виступали директори галерей — тих, які ще працюють і вже закритих (серед них — «Акварель», «Мистецький курінь», «Ра»).
«Нас планують виселити на Троєщину, та чи знайдуть кияни й гості міста мистецькі осередки, якщо вони будуть так незручно розміщені?» — риторично запитує Тамара Лі, куратор українських та міжнародних арт-проектів, член Міжнародної асоціації арт-критиків «AICA» (при ЮНЕСКО). Пані Тамара є директором арт-центру на Костельній та власницею художньої майстерні, приміщення якої вона вже два місяці відчайдушно захищає від зазіхань місцевої влади. «За цей час я остаточно зрозуміла, що в цій країні спрацьовують тільки гроші»,— підбиває підсумок Тамара Лі.
Учасники мітингу на Андріївському узвозі ходою пройшли до Подільської районної ради, сесія якої мала відбутися того дня, аби висунути вимоги до депутатів. Серед учасників акції протесту було багато відомих особистостей — художники Петро Гончар (директор Музею Івана Гончара), Андрій Олександрович-Дочевський, громадський діяч Богдан Горинь... Організатори мітингу вручали депутатам листівки — їх брали переважно представники фракції БЮТ, щоб роздати в сесійній залі.
Виступи закінчилися о 10.50 — за майже годину роботи сесії до мітингувальників ніхто не вийшов, і, як з’ясувалося наступного дня, районна рада, ігноруючи протести, таки ухвалила рішення виставити на аукціон приміщення, у тому числі й ті, що належать закладам культури. До цього списку потрапила навіть музична школа на вулиці Сагайдачного. Цією нерадісною звісткою розпочалася в українському представництві РІА «Новини» прес-конференція з проблем тотального виселення київських творчих організацій із займаних ними приміщень. Присутня на ній начальник Головного управління культури і мистецтв столичної міської держадміністрації Світлана Зоріна пояснила, що причиною виникнення обговорюваної проблеми є стаття 118 закону про держбюджет, згідно з якою місцеві ради мають наповнювати бюджети коштами від продажу нерухомості. На думку Зоріної, у документі слід зробити доповнення: «Якщо приміщення орендує заклад культури, договір про оренду продовжують на тих самих умовах». Начальник міського управління запропонувала керівникам кожного з 81 мистецького закладу, будинки яких мріє вигідно продати Подільська райрада, написати листи до Київради, яка збереться на сесію 26 липня й обговорить ці звернення. Пані Світлана висловила надію, що міський орган влади скасує рішення районного. А керівник асоціації діячів сучасного мистецтва Євген Карась поінформував про створення штабу протидії культрейдерству в столиці і закликав творчих людей бути пильними.

Тетяна КРОП

також у паперовій версії читайте:

• НАТОЛІЙ ГНАТЮК: «ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ ПЕРЕЖИВАТИ, СПІВАЮ»

назад »»»