Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
МЕДИЦИНА Й У В’ЯЗНИЦІ МЕДИЦИНА
Як кажуть медики, паличка Коха може «дрімати» в організмі чимало років, а за сприятливих умов дає про себе знати. Дуже «полюбляє» вона місця позбавлення волі. Фахівців, що працюють у пенітенціарній медицині, непокоять й інші захворювання, насамперед ВІЛ-інфекція. Яким нині є здоров’я у людей, що дивляться на небо з-за ґрат? Кореспондент «ДУ» звернувся за роз’ясненням до заступника голови державного департаменту з питань виконання покарань, професора Наталії Калашникової.

— Ви опікуєтеся проблемами, пов’язаними із самопочуттям тих, кого за скоєння злочинів покарано ув’язненням. Які держава в такій ситуації надає медичні послуги?
— Медичну допомогу в місцях позбавлення волі надають відповідно до національних стандартів. В основу нормативно-правових актів покладено принцип адекватності медичної допомоги особам, позбавленим волі, і населенню держави загалом.
Медичний персонал органів й установ кримінально-виконавчої служби України спільно із зацікавленими інституціями реалізують програми, спрямовані на поліпшення медико-санітарного обслуговування осіб, позбавлених волі, та персоналу цієї служби; на протидію туберкульозу в установах пенітенціарної системи; профілактику ВІЛ-інфекції, допомогу та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.
Завдяки вжитим заходам смертність в установах виконання покарань зменшилась на 20%, у слідчих ізоляторах — на 26%. В установах виконання покарань рівень захворюваності на туберкульоз у 2006-му році порівняно з попереднім роком знизився на 14 відсотків.
Нині в кримінально-виконавчій службі є 22 лікувальних заклади для надання спеціалізованої медичної допомоги, зокрема 10 протитуберкульозних, дев’ять багатопрофільних, а також спеціалізовані заклади дерматовенерологічного, психіатричного профілю, для надання медичної допомоги інвалідам тощо.
Стан матеріально-технічного забезпечення, медичного обладнання та устаткування потребує оновлення. Наприклад, хірургічне обладнання лікарень для засуджених є застарілим, наявне стоматологічне устаткування не дає змоги працювати на сучасному рівні. Минулого року розпочато оновлення технічної бази медичних закладів.
Проведення комплексу заходів, спрямованих на профілактику основних інфекцій, дозволило стабілізувати епідемічну ситуацію. Усі наші установи забезпечені дезінфекційними та мийними засобами, які дають змогу здійснювати протиепідемічні заходи в повному обсязі.

— Наталіє Григорівно, на жаль, у пенітенціарній медицині відчувається відплив фахових кадрів. Що робить департамент, аби припинити цей процес?
— На базі територіальних органів та навчальних закладів Міністерства охорони здоров’я організовано навчання лікарів, середнього медичного персоналу та лаборантів бактеріологічних лабораторій установ кримінально-виконавчої служби. Однак тривалий час не вдається повністю укомплектувати кадрами туберкульозні лікарні. Вони забезпечені фахівцями тільки на 83 відсотки. У зв’язку з особливими умовами роботи в протитуберкульозних закладах рейтинг професії фтизіатра перебуває на одному з останніх місць. Укомплектованість лікарями-фтизіатрами туберкульозних лікарень для засуджених є дуже низькою, а в багатьох закладах працюють фахівці пенсійного віку.

— Яким є порядок надання медичної допомоги особам у слідчих ізоляторах?
— Усіх ув’язнених медики оглядають, а в разі виявлення захворювань надають первинну допомогу. Якщо виникає необхідність, хворих відправляють до лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я. На жаль, у більшості випадків ув’язненим діагноз уперше встановлюють тільки в слідчому ізоляторі.

— Не секрет, що до установ потрапляють злочинці, які вживали наркотичні засоби. Як вирішується ця проблема?
— Нині спостерігається тенденція до збільшення кількості наркозалежних. Особливо непокоїть зростання відсотка молоді, яка вживає наркотичні речовини. Спільно з Міністерством охорони здоров’я розробляємо методичні рекомендації щодо запровадження стандартів надання наркологічної допомоги в місцях позбавлення волі. Здійснено заходи, передбачені проектами Світового банку та Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією. Сподіваємось отримати грант від цього Фонду.
Інформуємо персонал щодо профілактики ВІЛ-інфекції, створюються групи взаємодопомоги серед ВІЛ-інфікованих засуджених та осіб, які вживали наркотичні речовини. Особливо хотіла б відзначити співпрацю з львівською громадською організацією «Дорога». Спільно з фондом «Відродження» та громадською організацією «Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІД» впроваджуємо заходи з догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, навчаємо персонал установ. Велику допомогу надає Світовий банк, за кошти якого облаштовано лабораторії, придбано медичне обладнання, медикаменти, дезінфекційні засоби.

— Чи підтримується на державному рівні медико-санітарне забезпечення осіб, позбавлених волі?
— За ініціативи керівників департаменту стратегічні питання охорони здоров’я в його установах не раз обговорювалися на засіданнях Ради національної безпеки й оборони, Кабміну,а також відповідних урядових комітетів.
Окрім того, важливою складовою гарантування здоров’я та особистої безпеки засуджених є режим відбування покарання.
Це разом із підтриманням правопорядку та дисципліни відіграє значну роль у прищепленні засудженим необхідних соціальних навичок, що дають їм змогу зберегти здоров’я й підтримати себе в нормальній формі. Це, зокрема, ранкова фізична зарядка, харчування, дотримання гігієнічних вимог, трудова зайнятість тощо. Відповідно до ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу різниця між умовами життя в колонії і на свободі має бути зменшена до мінімуму, а запровадження режиму — сприяти підвищенню відповідальності засуджених за свою поведінку та усвідомленню людської гідності. Ця вимога цілком узгоджується з положеннями європейських в’язничних правил. Керівник координаційного комітету Ради Європи з реформування української пенітенціарної системи Крістоф Флюге під час останнього оціночного візиту засвідчив подальше наближення тюремної системи в Україні до європейських стандартів.
Збереження фізичного та психічного здоров’я засуджених і ув’язнених — це не лише організація надання медичної допомоги, яка є одним з компонентів створення умов для виправлення та ресоціалізації засуджених, тобто повернення їх у суспільство повноцінними громадянами. Реальна і конструктивна участь громадськості в діяльності установ виконання покарань є одним з кроків до створення пенітенціарної системи, притаманної демократичним державам.

Валентина СКОРОПАДСЬКА
також у паперовій версії читайте:
  • БЕЗ ОГЛЯДКИ НА ВІК
  • ЯК ЗАСТРАХУВАТИ НАЙДОРОЖЧЕ, ВИРУШАЮЧИ В ПОДОРОЖ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».