ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ТЕХНІКА
«ЛЕ БУРЖЕ»-2007: ОГЛЯДИНИ № 1
Післямова до 47-го міжнародного аерокосмічного салону у Франції
Відійшов у історію 47-й аерокосмічний салон у Ле Бурже, що неподалік Парижа,— найбільша в світі виставка цього профілю, у якій нині взяли участь майже дві тисячі експонентів із 42 країн, а також деякі європейські та інші міжнародні організації.

Уже повернулися з Франції додому українські фахівці, які працювали на салоні «Paris Air Show — Le Bourget-2007», де протягом тижня біля виставкових стендів та під час різноманітних зустрічей і переговорів вони налагоджували контакти з потенційними діловими партнерами і замовниками та зміцнювали зв’язки з тими, хто вже співпрацює з нашими підприємствами й установами авіабудівної та ракетно-космічної галузей.
Авторові цих рядків пощастило п’ять днів провести у Ле Бурже, ознайомлюючись там з безліччю найрізноманітніших експонатів — зразками високоефективної техніки, виставленої в численних павільйонах та на відкритих стоянках аеродрому, з новітніми технологіями, матеріалами, перспективними розробками тощо. Добре розуміючи, що спробувати осягти неосяжне дуже важко (можна захлинутися від навали вражень), спробую виокремити для читачів «ДУ» найважливіше, на мій погляд, з того, що протягом цих днів було зафіксовано на сторінках репортерського блокнота, касетах диктофона та фотоплівках. Насамперед, ясна річ, про те, як була представлена на виставці «номер один» Україна.

Безпека над усе
На вранішню поїздку автобусом з центру Парижа (де в готелях мешкали кілька груп українських учасників 47-го салону) до Ле Бурже, розташованого на північний схід від французької столиці, ми, незважаючи на порівняно невелику відстань і добрий стан доріг, витрачали близько півтори години. Адже на автостраді А машинами, що їдуть з Парижа у бік Лілля та головного столичного аеропорту «Шарль де Голль», вельми густо забито всі чотири смуги руху в цьому напрямі (а ввечері — у зворотний бік) й часто-густо на дорозі виникають затори.
Нарешті звертаємо з автостради ліворуч і по вулицях містечка Ле Бурже дістаємося однойменного аеропорту, який раз на два роки приймає найпрестижніший міжнародний аерокосмічний салон, а повсякденно використовується для так званої корпоративної авіації: там злітають і сідають великі та малі лайнери різних фірм, приватні літаки. Ще здаля видно примітний орієнтир виставкового комплексу — дві великі космічні ракети, обриси яких чітко проглядаються на фоні неба. Повз Музей авіації і космонавтики, що стоїть впритул до тієї частини аеродромної території, яку відведено для салону, наш автобус в’їжджає на одну з численних парковок.
Подальший шлях — уже пішки — до контрольно-пропускного пункту біля входу (їх на виставці декілька в різних її кінцях). Відбувається ретельна (проте нетривала й коректна) перевірка. Такий контроль, що стосується всіх, хто заходить на виставку, мабуть, таки потрібен, бо, судячи з усього, організатори салону та його адміністрація подбали про безпеку, оскільки таке надзвичайно велике скупчення людей, як на міжнародній виставці у Ле Бурже, може стати — не дай Боже — потенційною мішенню для терористів. Цьому ж була підпорядкована й наявність на території салону численних співробітників поліції та жандармерії, які, чітко виконуючи свої обов’язки з підтримання порядку, водночас завжди ввічливі, привітні й аж ніяк не заважають працювати учасникам виставки, ані відвідувачам оглядати її.
З інформаційних матеріалів, отриманих у прес-центрі салону, дізнався, що загальна виставкова площа цього разу становить 192 тисячі квадратних метрів на відкритих стоянках, де розмістилися найрізноманітніші літаки, ракетна та інша техніка, та 128 тисяч квадратних метрів у павільйонах. З семи днів функціонування виставки перші чотири були відведені тільки для фахівців, запрошених гостей та офіційних делегацій, а решта днів — для широкої публіки.
Відкриття салону символізувалося прольотом над аеродромом групи французьких повітряних асів — команди «Patrouille de France» («Патруль де Франс»): встановлені на їхніх літаках трасери прокреслили в небі смуги трьох кольорів національного прапора Франції — синього, білого і червоного. Першого дня виставку відвідав французький прем’єр-міністр Франсуа Філлон (президент Ніколя Саркозі свій візит до салону переніс на пізніше).
Стенди експозиції України розмістили в павільйоні № 4 у блоках G2, Н1 та Н2. Там свою продукцію та потенційні можливості демонстрували Авіаційний науково-технічний комплекс імені О. Антонова, київський авіазавод «Авіант», конструкторське бюро «Івченко-Прогрес» й акціонерне товариство «Мотор Січ» із Запоріжжя та деякі інші підприємства авіабудування. Здобутки ракетно-космічної галузі нашої держави на виставці представляли Національне космічне агентство України (НКАУ) і дніпропетровські підприємства — державне КБ «Південне» та виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод». Поряд спільна українсько-російська компанія «Космотрас» пропонувала пускові послуги із виведення на навколоземні орбіти супутників різного призначення за допомогою конверсійних ракет-носіїв «Дніпро», які можуть стартувати не лише з космодрому Байконур, а ще з пускової бази в районі Ясного, що в Оренбурзькій області Російської Федерації. Окрім представників вітчизняного авіабудування і ракетно-космічної галузі, у Ле Бурже працювала й державна компанія «Укрспецекспорт» зі своїми дочірніми структурами, що опікуються реалізацією продукції та послуг оборонного і подвійного призначення.

Ан-148: новинка у французькому небі
На кожному із салонів у Ле Бурже завжди експонуються ті чи інші неординарні новинки, які привертають до себе загальну увагу. Ясна річ, далеко не все, що там демонструвалося цього року, можна назвати абсолютно новим для цієї виставки: чимало техніки, зокрема різні цивільні та військові літаки, уже брали участь у попередніх салонах (так, скажімо, величний європейський аеробус А-380 з найбільшою у світі пасажиромісткістю — 550 крісел в салоні лайнера, який на нинішній виставці був одним з найпомітніших крилатих експонатів, вже гостював у Ле Бурже в 2005-му). Проте щоразу — і тепер також — знаходяться кілька цікавинок, для яких це — прем’єра на світовій аерокосмічній виставці номер один. Саме такою новинкою виявився представлений українським АНТК імені О. Антонова регіональний пасажирський реактивний лайнер Ан-148.
До речі, в отриманому журналістами офіційному переліку, що містив близько півтораста літаків з різних країн, які демонструвалися на аеродромних стоянках, а деякі й у небі, лише п’ять експонатів були позначені у відповідній графі літерою «N» («Nouveaute»), й серед цієї прем’єрної для Ле Бурже п’ятірки — наш «148-й». Він, нагадаю, дебютував у 2005-му на авіакосмічному салоні МАКС у підмосковному Жуковському, а згодом демонструвався в Києві на виставці «Авіасвіт-ХХІ»,— й ось тепер дійшла черга і до першої презентації Ан-148 на всесвітньому огляді.
Великі можливості літака, закладені його творцями, чудову слухняність та керованість під час виконання різних маневрів у небі демонстрував екіпаж, що складався з льотчиків-випробувачів АНТК — командира Євгена Галуненка та другого пілота Сергія Трошина. Успішне завершення польотів Ан-148 викликало оплески багатьох фахівців, які спостерігали з майданчиків виставкової території та з веранд шале (літніх будиночків, що на час салону стали резиденціями різних компаній та фірм). А цих людей, які досконало розуміються на авіаційних тонкощах, зворушити чимось не просто...
Серед тих, хто з веранди одного з шале уважно спостерігав за демонстраційним польотом «сто сорок восьмого», був заслужений льотчик-випробувач, колишній шеф-пілот АНТК (а нині депутат Верховної Ради V скликання), Герой України Олександр Галуненко, який свого часу не раз піднімав у небо над виставкою в Ле Бурже літаки різних типів. Цього разу в Олександра Васильовича під час демонстраційного польоту Ан-148 виник додатковий привід для хвилювань: адже пілотував літак Євген Галуненко — син нашого уславленого аса. І хоча в Галуненка-молодшого за плечима вже 15 років праці льотчика-випробувача, проте батько завжди хвилюється, спостерігаючи за пілотажем сина. І, між іншим, як сказав, відповідаючи на моє запитання, Галуненко-старший, він у таких ситуаціях непокоїться навіть більше, ніж якби сам був у небі.
...У програмі презентації Ан-148 на виставці в Ле Бурже були, окрім демонстраційних польотів, ще кілька заходів. Зокрема, на прес-конференціях з журналістами різних країн спілкувалися керівник офіційної делегації України на цьому салоні — міністр промислової політики Анатолій Головко і генеральний конструктор АНТК Дмитро Ківа, Віктор Казуров, який в АНТК опікується комплексом робіт з Ан-148. Крім того, Асоціація аерокосмічної промисловості Франції «GIFAS» (яка є головним організатором міжнародних салонів у Ле Бурже) разом з АНТК провели презентацію української фірми — «День «Антонова». Під час цього заходу про плідність і взаємовигідність широкої кооперації говорили і Дмитро Ківа, і генеральний директор «GIFAS» Гі Руп’є, представники тих французьких фірм, які взяли участь в оснащенні літака Ан-148 різноманітним новітнім «начинням».
Автор цих рядків узяв експрес-інтерв’ю у посла Франції в Україні Жана-Поля Везіана. Відповідаючи на запитання, він сказав про чудові перспективи, які є для подальшого розвитку українсько-французького співробітництва не лише в авіабудуванні (де кооперація в реалізації програми Ан-148 — далеко не поодинокий приклад), а й у ракетно-космічній галузі: йдеться, зокрема, про нові можливості, що відкриває співпраця між космічними агентствами двох країн — НКАУ та KNES.
...Як відомо, літаки
Ан-148 складатимуть (за схемою коопераційних постачань) на двох підприємствах — в Україні (на київському «Авіанті») та в Росії (на авіазаводі Воронезького акціонерного літакобудівного товариства). На «Авіанті», як повідомив мене український міністр промислової політики Анатолій Головко, до кінця поточного року мають збудувати шість «148-х» (перші з них спрямують замовникам із Казахстану), у 2008-му — 12 літаків цього типу, у 2009-му — 18, у 2010-му — 24 і далі, як сподіваються, з нарощуванням обсягу виробництва. На заводі у Воронежі, як сказав мені генеральний конструктор АНТК Дмитро Ківа, серійне складання лайнерів Ан-148 має розпочатися 2008 року, протягом якого там мають намір спорудити чотири літаки цього типу (із нарощуванням обсягу виробництва).
Під час міжнародного салону в Ле Бурже там підписано контракт, згідно з яким воронезька авіакомпанія «Політ» має отримати у лізинг десять літаків Ан-148. Разом із «Польотом» цей контракт підписали представники Воронезького акціонерного літакобудівного товариства (майбутній серійний виробник) і російської лізингової компанії «Ільюшин Фінанс». Дмитро Ківа також розповів, що АНТК провів у Ле Бурже переговори з представниками державної транспортної компанії «Росія», лайнери якої возять найвищих посадовців своєї країни. Цю авіакомпанію зацікавили нові літаки Ан-148. Тож не виключено, що невдовзі буде підписано контракт на постачання компанії «Росія» шести «сто сорок восьмих».
Щодо перспектив виробництва Ан-148 для «третіх країн», то, як зазначив Дмитро Семенович, позитивне значення має те, що під час сертифікаційних льотних випробувань дос-лідних зразків літаків цього типу в різних природних умовах і на різних режимах польоту творці «сто сорок восьмих» та випробувачі прагнули, щоб Ан-148 в усіх ситуаціях відповідав не лише нормам АП-45 (прийнятим у державах СНД), а й європейським нормам JAR-45. Нині АНТК співпрацює як із Міждержавним авіаційним комітетом (МАК) країн СНД, котрий видав сертифікат на Ан-148, так і з Європейською авіаційною адміністрацією, аби у найкоротші терміни зробити валідацію (так фахівці називають узгодження параметрів за однією системою нормативів із вимогами іншої системи). Це має відкрити літакам Ан-148 шлях на ринки різних країн.

Партнери традиційні й нові
На салоні у Ле Бурже керівництво АНТК імені О. Антонова провело плідні перемовини з колегами з різних країн, зокрема китайськими авіабудівними корпораціями AVIC-I і AVIC-ІІI, представниками авіабудівних галузей Росії, Туреччини, Франції, Індії, Бразилії тощо.
Увагу привернула ще одна подія, яка стосувалася широковідомих у світі «Русланів» — важких транспортних літаків. Хоча цього разу Ан-124 не брали участі в аерокосмічному салоні, проте, враховуючи значення модернізації таких потужних вантажовозів, Міждержавний авіаційний комітет країн СНД до виставки у Ле Бурже приурочив церемонію вручення Аавіаційному науково-технічному комплексу імені О. Антонова сертифіката МАК на модернізований літак Ан-124-100М-150, котрий від базової моделі «Руслана» (Ан-124-100) вирізняється більшою вантажопідйомністю (зросла зі 120 до 150 тонн), скороченою чисельністю екіпажу (зменшений з шести до чотирьох осіб), новим сучасним обладнанням, що підвищує можливості літака під час його експлуатації.
Голова Авіарегістрату МАК Володимир Безпалов вручив генеральному конструкторові АНТК Дмитрові Ківі сертифікат на модернізований Ан-124-100М-150.
Чимало переговорів провела у Ле Бурже й офіційна делегації нашої країни. З численних ділових зустрічей відзначимо перемовини між міністром промислової політики України Анатолієм Головком і керівником Федерального агентства з промисловості Росії Борисом Альошиним. Як розповів мені Анатолій Іванович після завершення зустрічі, її учасники обговорили, зокрема, нинішній стан справ і перспективи розвитку українсько-російської співпраці щодо виробництва нових Ан-148, модернізованих
Ан-124, літаків Ту-334 тощо.
...Про участь в міжнародному салоні ракетно-космічної галузі України та про найцікавіші новинки серед експонатів, продемонстрованих там іншими компаніями з різних держав, маємо намір розповісти в наступному номері нашої газети.

Вадим ФЕЛЬДМАН Київ—Париж (Ле Бурже)—Київ Фото автора
також у паперовій версії читайте:
назад »»»