ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
ВІЗИТНА КАРТКА ДЕРЖАВИ

У 1992 році український парламент ухвалив постанову, яка передбачала участь наших військовослужбовців у миротворчій місії ООН на теренах екс-Югославії. За 15 років, що минули відтоді, близько 30 тисяч громадян України налагоджували мир у різних куточках планети. Так, лише на Балканах у 1992–1995 роках побували у відрядженні два окремі батальйони, оперативні групи штабних офіцерів і військових спостерігачів, а також 15-й окремий вертолітний загін.

— Ми, звісно, не брали участі в бойових діях, але часто доводилося ризикувати життям,— розповідає майор Олександр Хотенко.— Адже були між двома ворогуючими сторонами, кожна з яких хотіла бачити в нас союзника. Особисто мені доводилося спілкуватися як із сербами, так і хорватами. У кожного була своя правда, але ми не могли стати на бік однієї з конфліктуючих сторін. Наше завдання — не допустити кровопролиття. Тоді, коли розпадалася Югославія, загинули сотні тисяч людей, далеких від політики. Переконаний, що коли б не миротворчі підрозділи ООН, серед яких були і ми, українці, то жертв було б набагато більше.
Військове протистояння на Балканах закінчилося, але ситуація там й досі неспокійна, передовсім у Косово — адміністративному районі Сербії, населеному переважно албанцями. Тому тут досі перебувають «блакитні шоломи». Зоною відповідальності українців є територія муніципалітету Штрице, який знаходиться у високогірному районі й займає понад 200 квадратних кілометрів.
— Перебування в цьому районі потребує від наших військовослужбовців високої витримки, бо його територією проходить етнічний кордон між сербами й албанцями,— говорить начальник прес-служби Міністерства оборони України підполковник Андрій Лисенко.— А між ними й досі напружені стосунки.
У зоні відповідальності наших військових розташовано близько 20 населених пункти, в яких живуть 10 тисяч сербів і 6 тисяч албанців. Українцям не раз доводилося гасити конфлікти між ними, але хлопці звикли до такого життя, зважаючи на те, що наша миротворча місія тут перебуває сім років — відтоді, як ООН узяла «шефство» над цим краєм. Торік наші миротворці здійснили близько 800 самостійних і понад 60 спільних із військовослужбовцями інших країн патрулювань, перевірили на наявність зброї й вибухівки понад дві тисячі авто і 10 тисяч осіб, провели чотири конвої. Солдати й офіцери з символікою ООН на одностроях щодня несуть службу на спостережних постах, за необхідності супроводжують як сербів, так і албанців при перетинанні ними адміністративного кордону, охороняють школи й церкви.
Утім, виконання українськими військовослужбовцями миротворчих місій ООН не обмежується лише Європою. Вони побували також у Африці, на Близькому Сході. Протягом 2000–2006 років 3-й окремий інженерний батальйон входив до складу тимчасових сил ООН у Лівані. Жителі цієї багатостраждальної країни довго пам’ятатимуть українців, адже вони за час перебування знешкодили 6 353 вибухонебезпечні пристрої, тобто мін і фугасів, близько 600 тисяч боєприпасів до стрілецької зброї, понад 5 тисяч сигнальних ракет, а ще зробили 11 проходів у протипіхотних і протитанкових мінних полях.
Нині українські військовослужбовці входять до складу місії ООН у Ліберії. Там, зокрема, знаходиться 56-й окремий вертолітний загін, котрий займається перевезенням як самого персоналу місії, так і високоповажних осіб ООН, різних вантажів тощо. Торік, скажімо, наші вертолітники перевезли повітрям понад 30 тисяч осіб і близько 700 тонн різних вантажів, виконавши у складних метеорологічних умовах майже 7 тисяч польотів. Крім Косово і Ліберії, наші миротворці є також у Грузії, Конго, Придністровському регіоні Республіки Молдова, Ефіопії та Еритрії, в Іраку. У цій країні, де практично дня не обходиться без терактів із людськими жертвами, минулоріч українські військовослужбовці провели близько 60 навчальних курсів з особовим складом збройних сил та поліції цієї країни. А в Судані вони спостерігають за дотриманням сторонами угоди про припинення вогню.
До речі, Україна з-поміж країн СНД є лідером щодо участі військових підрозділів у миротворчих місіях під егідою ООН. Якщо, скажімо, минулого року для цього США надали 324 вояків, Велика Британія — 358, Росія — 291, то наша держава — 565. Війська ООН брали участь у проведенні 16 миротворчих операцій. На жаль, не обходиться без жертв: за час існування цієї організації загинуло 2 322 військовослужбовці. Україна за 15 років втратила понад 30 своїх синів...
Завдяки участі в миротворчих операціях наша держава має авторитет на міжнародному рівні: за словами колишнього генерального секретаря ООН Кофі Аннана, «важко уявити миротворчу діяльність ООН без України, яка за незначний проміжок часу довела спроможність виконувати складні, відповідальні завдання в різних «гарячих точках» світу».
Останнім часом на теренах України проходять спільні навчання наших військових підрозділів із підрозділами армій інших країн. Та після того, як представники певних політичних сил не допустили в Криму до навчань американців, деякі мас-медіа прогнозували завершення цієї співпраці. До того ж, наш парламент висловився проти допуску на територію України підрозділів збройних сил інших держав для участі в багатонаціональних навчаннях, «заваливши» відповідний законопроект Президента України. Згодом здоровий глузд узяв гору і народні депутати схвалили його. Улітку відбудуться міжнародні навчання, в яких братимуть участь кілька тисяч військовослужбовців. Усі фінансові витрати, пов’язані з їхнім проведенням, здійснюватимуться за рахунок Міністерства оборони.
— Міжнародні навчання вигідні українським солдатам,— заявив керівник військового відомства Анатолій Гриценко.— Не можу я — міністр оборони — доповідати Президентові України та Верховній Раді про готовність миротворчих підрозділів, які відправлятимуться в «гарячі точки», якщо вони не пройшли відповідний вишкіл. Спільні навчання проводитимуться доти, доки у нас буде армія. Це не чиясь забаганка, а вимога часу.
Дехто каже, що про Україну в світі знають лише завдяки Чорнобилю та київському «Динамо». Проте це не так. Як на мене, то візитною карткою нашої держави є насамперед наші вояки, котрі налагоджують мир у різних «гарячих точках» світу. Саме вони дбають про авторитет нашої країни на міжнародному рівні.

Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:

• У ДИВІЗІОН ПРИЇХАВ СВЯЩЕНИК...

назад »»»