Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОРУПЦІЇ
Цікаву інформацію знайшов днями на одному з інформаційних сайтів Інтернету. Цитую: «Італійський сенатор, 80-літній Густаво Сельва, член партії Сільвіо Берлусконі, квапився на зйомки телепередачі, коли зрозумів, що не встигає до призначеного часу через те, що багато доріг у Римі перекрито через приїзд Джорджа Буша. «Я використовував старий журналістський трюк, аби потрапити сюди,— похвалився Сельва в прямому ефірі італійського телебачення,— й симулював хворобу, щоб проїхати на «швидкій допомозі», минаючи затори». Однак подібні витівки не здалися дотепними міністру охорони здоров’я Італії, який різко засудив поведінку сенатора і той був змушений подати у відставку. В своєму проханні про це Густаво Сельва, серед іншого, похвалив службу «швидкої допомоги» за оперативну та ефективну роботу.

Тут маємо класичне зловживання службовим становищем, а щодо корупції, то рівень внутрішньої відповідальності іноземних чиновників лише за підозру в ній продемонстрували приблизно місяць тому два міністри — польський та японський. Один із них застрелився під час обшуку, а інший, як і личить нащадку самураїв, зробив собі харакірі, як тільки у пресі з’явилися перші негативні згадки про нього.
У нас же нардеп Ярослав Сухий назвав «ознакою дебілізму намагання лічити гроші в чужій кишені». Втім, як з’ясувалося, переважна більшість нашого населення ліберально й поблажливо ставиться до хабарництва, «тіньової» економіки та корупції. Н. Макіавеллі ще у часи Відродження називав корупцією використання публічних можливостей у приватних інтересах, вважаючи, що чим більше таких можливостей, тим більша спокуса використовувати їх. На жаль, за кілька століть, що минули від доби Ренесансу, в цьому питанні мало що змінилося.
Презентуючи торік на Інтернет-ресурсі «Главред» проект «Антикорупція», його керівник Наталія Шамрай писала: «Корупція — гроші — політика — влада — бруд — підлість — неприємності — обман — кров — безкарність — безнадійність. Як стверджують психологи, саме такий асоціативний ряд виникає в уяві більшості людей. Ключові слова у наведеному контексті — «гроші» — «безкарність» — «безнадійність». Повітря моєї країни наскрізь просочене корупцією, а вижити тут без хабара майже неможливо...» Напевно, хтось скаже, що наш брат-журналіст завжди перебільшує?..
Подивитися на проблему очима народу й водночас трохи збоку дають змогу результати нещодавно проведеного всеукраїнського дослідження стану корупції в Україні, де у різних сферах життя і практично у всіх регіонах вивчили, як його сприймають й оцінюють звичайні українці. Вибірка громадян, які взяли участь в опитуванні, що провадилося з 21 лютого до 21 березня ц. р., налічувала 10580 респондентів, тому, на думку дослідників, його можлива теоретична похибка не перевищує 1%. Ініціатором опитування був проект «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні», який запроваджується організацією «Менеджмент Системз Інтернешнл» у співпраці з українськими структурами. Проект реалізується за підтримки американської державної корпорації «Виклики тисячоліття» та працює під керівництвом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Він розрахований на два роки і має забезпечити підтримку діяльності громадських організацій з метою захисту прав громадян і відстежування випадків корупції в основних сферах, де проводяться антикорупційні заходи — найперше, у тих, які були визначені українською владою.
Опитування було проведене Київським міжнародним інститутом соціології спільно з організацією «Менеджмент Системз Інтернешнл». Про те, якого формального значення наша влада приділяє реалізації цієї програми, свідчить високий рівень представництва на її відкритті і презентації одержаних результатів вивчення громадської думки: у заході брали участь перший віце-прем’єр Микола Азаров, перший заступник голови президентського Секретаріату Іван Васюник (які є співголовами Ради з питань реалізації згаданої програми в Україні) та посол Сполучених Штатів в Україні Вільям Тейлор.
Хоча боротьба з корупцією, як кажуть, справа всенародна, з огляду на осінні вибори, не обійшлося на заході без певної, ледь помітної, партійної конкуренції. Микола Азаров розповів про те, яких зусиль докладає уряд його партійного керманича Віктора Януковича для подолання корупції, а Іван Васюник кинув докір парламентській більшості, яка поклала під сукно багато з президентських законодавчих антикорупційних ініціатив. Можна лише здогадуватися, якою розмінною монетою стане ця тема у розпал передвиборної кампанії, коли вона персоніфікується з абстрактного зла в конкретні прізвища політичних опонентів у «чорнопіарівських» листівках і публікаціях...
Утім, повертаючись до досліджень, зазначимо, що жодна антикорупційна ініціатива влади не може бути успішною без участі громадян. Власне, головною метою нової програми є необхідність ширшого залучення інституцій громадянського суспільства до зниження корупції. Тому саме опитування має подвійне завдання — визначити базові показники, на підставі яких можна буде протягом наступних двох років оцінювати результативність Порогової програми МСС, а також окреслити характеристики громадських правозахисних груп, які найвірогідніше можуть долучитися до протидії корупції. Під час презентації даних опитування було повідомлено про надання організаціям громадянського суспільства перших 39 грантів малого розміру. Ці організації протидіятимуть корупції шляхом спостережних і правозахисних ініціатив, а також заходів у сфері громадської просвіти, які здійснюватимуться на всій території України. Протягом наступних півтора року до цих першопрохідців мають долучитися ще багато громадських організацій та працівників ЗМІ.
Звичайно, донори конт-ролюватимуть використання грантових коштів, аби не вийшло, як у тому анекдоті кінця минулого століття: «Гроші, виділені на подолання корупції, було вкрадено!»
Зазвичай під корупцією розуміють зловживання державних службовців, однак і в реальному секторі нашої економіки створено такі правила гри, що через вплив наших олігархів на всі аспекти нашого життя атмосфера вседозволеності уразила усі сфери буття українців. Щоб не бути голослівним, наведемо думку фахівця. «Зростання вартості активів українських мільярдерів визначає дешева робоча сила, преференції в енергоносіях і використання держави для створення регуляторних переваг (протекціоністські бар’єри, пільговий режим оподаткування, зокрема й з використанням офшорних схем)» — таку думку висловив нещодавно директор центру прикладної політики «Стратегема» Юрій Романенко. За його словами, для держави така модель приватного бізнесу ставить «бідного робітника, злодійкуватого чиновника і вічну залежність від позиції Кремля». З іншого боку, на відносно високу капіталізацію в цих умовах приречений не високотехнологічний бізнес, що розвивається на основі місткості внутрішнього ринку, а експортно орієнтований сировинний і «напівфабрикатний», доходи від якого осідають в офшорах. «Ще більш вражаючими темпами зростає добробут власників заводів. Це за постійних скарг на постачальників руди, води, електроенергії й газу, якими мільярдери розкидаються вельми щедро». «На жаль, зліт персонального добробуту окремо взятих олігархів так і не привів до системної модернізації галузі, відмови від офшорних схем, зростання платежів до бюджету або добробуту працівників. Деякі меткомбінати, що претендують на звання «усе наше», досі не соромляться декларувати рентабельність у 4%, випрошувати в держави пільги і вимагати, не в приклад іншим підприємствам галузі, преференцій на постачання енергоносіїв, сплачуючи найнижчу зарплату в Європі»,— підсумував експерт. Як бачимо, утворився дивний симбіоз у психологічних установках і поведінці наших земляків, коли волюнтаризму олігархів, безвідповідальності політиків і злодійкуватості чиновників сприяє ліберальне ставлення пересічних громадян до такого становища, причому немає бажання щось радикально змінити. Чи вдасться подолати таке ганебне явище як корупція за такої атмосфери лише запровадженням однієї програми? Тут, як каже персонаж одного анекдота, «однією прокладкою не обійдешся! Тут усю систему треба змінювати!».

Олександр ВОРОНІН
також у паперовій версії читайте:
  • БЮТ ВИМАГАЄ «РОЗІБРАТИСЬ ЗІ ЗМОВОЮ»
  • КОРУПЦІЯ ОЧИМА УКРАЇНЦІВ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».