ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА CІМ’Я
НЕ ДОМІНО ЄДИНИМ...
Останні десять років спортзал Великолепетиського районного Будинку культури не працював. Дах протікав, опалення безнадійно зіпсувалося. Можете уявити, у що перетворився зал. А підсобні приміщення уподобали дві перукарні та крамниця. Словом, про спорт тут давно нічого не нагадувало. Райдержадміністрація виділяла кошти на розвиток фізкультури, але вони відчутного результату не давали. Тоді влада змінила тактику...

— Торік під час місячника фізкультури та спорту почався ремонт спортзалу районного Будинку культури,— розповідає Захарій Костров, начальник відділу у справах сім'ї, молоді та спорту райдержадміністрації.— Віднайшли кошти з державного бюджету. Найняли бригаду робітників, які відремонтували покрівлю, засклили вікна, замінили електропроводку, зробили опалення... Уже взимку тут проходили шкільні уроки фізкультури, тренувалися вихованці ДЮСШ, відбувалися турніри. На жаль, не всі орендатори відразу погодилися з'їхати з насиджених місць, але найприємніше те, що в спортзал пішло доросле населення, молодь і сім'ї. Ввечері після роботи тут грають у волейбол, баскетбол. Жінки вимагають тренажери: мовляв, час подумати про фігури.
Захарій Михайлович розповідає, що його відділ працює в тісному контакті з Григорієм Дерієм, інструктором з питань фізичної культури і спорту селищної ради.
— Він — справжній фанат своєї справи і постійно мене критикує,— усміхається у вуса Костров.— Та я не ображаюсь, бо знаю, що вболіває за справу, якій присвятив життя.
У цьому переконуєшся відразу, як тільки починаєш розмовляти з Григорієм Дерієм.
— Ми ще не все зробили, що запланували. Хочемо душові зробити, роздягальні, аби людям було зручно і комфортно. Те, що ви бачите,— лише фундамент для занять спортом, а цоколь ми ще не вивели. Особисто я заспокоюся тоді, коли спортзал працюватиме з восьмої ранку до десятої вечора, коли до нас ходитимуть сім'ями, організуємо для жінок секцію шейпінгу, яку вони просять. На жаль, поки можу запропонувати любителям фізичної культури і спорту доміно і шашки, котрі приніс із дому, а ще настільний теніс. Щоправда, стіл для нього старезний, але на новий, який коштує десь півтори тисячі гривень, грошей у нас немає, як і на спортивні мати, скакалки і ще багато чого. Знаєте, скільки коштує пластиковий баскетбольний щит? П'ять тисяч гривень! Де брати такі гроші ніхто не знає. Але люди, особливо молодь, до спорту тягнуться. І це радує...
Останнім часом у Великій Лепетисі спостерігається сплеск спортивного життя. Адже, крім спортзалу, тут нещодавно з'явився єдиний у районі спортивний майданчик зі штучним покриттям розміром 42 х 22 метри. Мріяли про нього давно. Завдяки співпраці місцевої влади з Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту, мрія збулась. З районного бюджету пішло майже 30 тисяч гривень, внесок міністерства — 126 тисяч гривень. Допомогли й спонсори.

Софія СЕРЕБРЯКОВА, Херсонська область
також у паперовій версії читайте:

• КОЛИСКА НА СТО НЕМОВЛЯТ...
• «ХРЕСТОНОСЦІ» МОРАЛЬНОЇ ДЕГРАДАЦІЇ
• ГАЙНЕМО ДО ПОНОМАРЕНКІВ!

назад »»»