ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
БІЛОРУСЬ: ОПОЗИЦІЯ ВОЛІЄ БОРОТИСЯ МІЖ СОБОЮ
Підсумком дводенного конгресу Об’єднаних демократичних сил Білорусі став розкол і так слабкої білоруської опозиції. Причина цього явища, на думку багатьох делегатів, полягає в особистих амбіціях лідерів та зовнішніх факторах діяльності Росії та Польщі, які борються за вплив у Білорусі.

Влада дозволила проводити конгрес у Мінську. Разом з достроковим звільненням трьох політичних в’язнів напередодні його відкриття це було визнано першою очевидною поступкою з боку Олександра Лукашенка.
Але ні цей жест, ні погіршення економічного становища в країні не зупинили внутрішньої боротьби між демократами. Ще зовсім недавно об’єднана опозиція протягом останніх місяців поділилась на прихильників і супротивників Мілінкевича.
На попередньому конгресі у 2005 році його обрали лідером всієї опозиції, потім політик став спільним кандидатом від демократів на президентських виборах у 2006 році.
«Ми мусимо мати особу, яка в очах народу буде альтернативою Лукашенкові. Тільки так зможемо переконати людей у своїй правоті»,— вважає Мілінкевич. Інакше думає голова Об’єднаної громадянської партії Анатолій Лебедько: «Не маємо лідера, який би нас об’єднав, а людина, яка призводить до поділу, не є провідником».
Атмосфера у залі засідання була напруженою. Прихильники Мілінкевича вигукували на адресу опонентів: «Ганьба!». Ті відповідали їм тим самим.
Конгрес, не прийнявши аргументів Олександра Мілінкевича, вирішив, що опозицією тепер повинна керувати не одна людина, а лідери чотирьох найбільших партій на засадах співголовування: перший секретар Комуністичної партії Сергій Калякін, голова Об’єднаної громадянської партії Анатолій Лебедько, голова партії «Білоруський народний фронт» Вінцук Вячорка і виконувач обов’язків голови білоруської Соціал-демократичної партії Анатолій Левкович.
«Однозначно це крок назад. Жаль, що не зроблено жодних висновків з попередніх поразок»,— сказав журналістам Володимир Ганчарик, який був спільним кандидатом від опозиції у президенти у 2001 році.
Місце п’ятого співголови політичної ради Мілінкевичу пропонували, але він відмовився. Опозиціонери звинувачують один одного у розколі. «Причиною є винятково амбіції Мілінкевича і його оточення, яких підтримують з Польщі»,— так вважає Ярослав Романчук, заступник голови Об’єднаної громадянської партії.
Натомість, на думку соціал-демократа Миколи Статкевича, який підтримує Мілінкевича, «Росія створює прокремлівську опозицію. У Білорусь вже почали надходити російські гроші, це одна з причин розколу».
Люди, які безпосередньо вели практичну політичну й організаторську роботу, відчувають розчарування. Олесь Мазур, командир мінського наметового містечка під час протестів проти фальшування останніх президентських виборів, сказав журналістам: «Стара опозиція тільки свариться і нічого не робить. Підтримую Мілінкевича і його рух. Вони справді хочуть боротись з режимом».
Олександр Мілінкевич аналізує ситуацію спокійно, вбачаючи в ній певні закономірності: «Не хочу говорити про розкол. Виникло дві групи. Одна — «права», орієнтована на європейські цінності, уособлюється керованим мною рухом «За Свободу», а друга — «ліва», при цьому ще й проросійська. Сподіваюсь, що ми й надалі будемо співпрацювати».
Незалежний білоруський політолог Валерій Карбалевич вважає, що Мілінкевич свідомо відмовився від керівництва всім опозиційним рухом. На його думку, з промови Мілінкевича на конгресі недвозначно випливає, що він творить правий проєвропейський рух. Події свідчать, що не вся опозиція здатна підтримати таку ідеологію.
Про взаємне несприйняття опозиціонерами одні одних свідчить той факт, що їхні лідери встигли оголосити, що виключатимуть зі своїх партій тих членів, які підтримують Мілінкевича і приєднались до руху «За Свободу». Це лише поглибить розкол і значно перешкоджатиме співпраці між рухом і рештою опозиційних сил.
Внутрішньополітична ситуація в Білорусі змусила Мілінкевича песимістично оцінити нинішніх лідерів опозиції: «Ми згубили протестну хвилю і, якщо не доб’ємося результатів за півтора року, повинні відійти, поступившись молодим. А поки що боротьбу за владу в країні ми підмінили боротьбою за владу в опозиції».

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• АФГАНСЬКА КАМПАНІЯ: ЛІС РУБАЮТЬ — ТРІСКИ ЛЕТЯТЬ?
• ЧЕРГОВЕ ЗАГОСТРЕННЯ У ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ

назад »»»