ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ХТО РУЙНУЄ «ТРОЇСТІ» ДОМОВЛЕНОСТІ?
У той час, як перші особи в державі шукають складного компромісу, політичний «човен» розхитується настільки, що ось-ось здатен зачерпнути «води». Перше відверте порушення домовленостей Президента, Прем'єра та Голови ВР сталося позавчора вночі. Таке враження, що це парламентське засідання спеціально мало на меті продемонструвати главі держави та опозиції, хто в парламентському домі господар.

Частина вечірнього засідання 30 травня, яка могла стати доленосною, ознаменувалася розглядом лише двох законопроектів із так званого «малого пакету», покликаного підготувати передвиборний ґрунт. Це — зміни до Кодексу адміністративного судочинства та до закону про статус народного депутата.
Цілей першого із названих документів фактично дві. Перша — спинити правову вакханалію, коли будь-який районний суд скасовує укази Президента або постанови Верховної Ради. Пропонувалося, щоб такими справами займався винятково адміністративний суд.
Власне, щодо цього суперечностей у протиборних сторін й не виникало. Вони почалися стосовно іншої норми, а саме механізму припинення депутатських повноважень нардепів-перебіжчиків. Опозиційний варіант цього законопроекту передбачав, що рішення з'їздів про позбавлення депутата мандата не має оскаржуватися в судах. Можливо, норма і не найдемократичніша, але іншого шляху запобігання політичній корупції поки не винайшли.
Коаліціянти виступали проти цього. Згідно з «більшовицьким» баченням змін до Кодексу адміністративного судочинства, вони мають запрацювати лише після проведення дострокових виборів. А опозиція наполягає на негайному запровадженні нових норм. Причина очевидна — щоб не дати завадити нинішньому процесові складання 151 депутатського мандата.
Показово й те, що про остаточне узгодження цього документа члени робочої групи, котрі три тижні «мучили» малий пакет, говорили ще в середині травня. Однак, як дійшло до справи, то й тут з'явився альтернативний варіант законопроекту. Спершу навіть здавалося, що це — нова потужна зброя в руках коаліціянтів, бо ж зрозуміло, чиї варіанти документів, зрештою, підтримуватимуться.
Проте голосування продемонструвало ще більший хаос. Зміни до Кодексу адміністративного судочинства, запропоновані опозицією (проект Тимошенко— Кириленка), підтримав 171 депутат, зрозуміло, з числа «Нашої України» та БЮТ. Але й коаліційний проект Богатирьової— Матвієнкова теж не добрав голосів. Без участі комуністів запропоновані зміни підтримали лише 224 депутати. Це при тому, що КПУ, пригадується, зовсім недавно була не проти запровадження імперативного мандата, про що неодноразово говорив Петро Симоненко. Виходить, причина в іншому, а саме у намаганні зірвати «троїсті» домовленості й завести ситуацію або в русло нових переговорів, або у чергове протистояння.
Аналогічна ситуація склалася стосовно запропонованих змін до закону про статус народного депутата. Тут також виявилося два альтернативних документи. Опозиційний — це жорстка прив'язка депутатів до своєї фракції. «Наша Україна» і БЮТ виступили за те, щоб особисту заяву про вихід депутата з фракції не можна було відкликати. А рішення партійних з'їздів про позбавлення депутата повноважень не мали оскаржуватися в судах (власне, у цьому схожість із запропонованими змінами в Кодекс адміністративного судочинства).
Коаліціянти запропонували значно м'якшу прив'язку парламентарів до фракцій. Так, остаточний вихід із неї в документі трактується як подання особистої заяви про входження до іншої фракції або коаліції (чи опозиції), залежно від того, де перебуває сама фракція. Себто навіть коаліційним законопроектом пропонувалося визнати нинішнє формування більшості незаконним. Нагадаємо, чимало обранців записалися до коаліції на підставі так званого індивідуального членства.
Проте після цього голосування стало незрозуміло: навіщо кипіли усі ці опівнічні пристрасті? Коаліціянти повним складом не підтримали обидва законопроекти. У той час, коли БЮТ («Наша Україна» на момент голосування залишила залу рівно опівночі, коли сплив термін призупинення президентського указу про розпуск ВР) віддав свої голоси як за власне «дітище», так і за більшовицьке. Вочевидь, у такий спосіб Юлія Тимошенко та її блок намагалися забезпечити ухвалення бодай якихось імперативних правил. Якби коаліційний документ не підтримали лише комуністи, голосів вистачило б із запасом, але після півночі з'ясувалося: якогось продовження чи переговорів, чи протистояння воліють не лише КПУ, а й соціалісти з «регіоналами».
Впадає у вічі й величезна наполегливість, з якою комуністи відстоюють порядок виконання «троїстих» домовленостей. Один із членів фракції КПУ — Валентин Матвєєв — угледів таке. У спільній заяві Ющенка, Януковича та Мороза третім пунктом значиться: «Визнати, що позачергові вибори до ВР проводяться згідно з указом Президента на підставі частини другої статті 82 Конституції України» (себто тієї, де йдеться про підстави для розпуску на основі складання повноважень 151 депутатом). Лише у четвертому пункті вказано на необхідності ухвалення відповідних законодавчих змін.
Як справжні буквоїди, комуністи вимагають негайного складення мандатів від «нашоукраїнців» і бютівців, а вчора до такої самої тональності долучилися представники СПУ і трохи меншою мірою — Партії регіонів.
Причому так сталось навіть попри те, що Президент Віктор Ющенко продовжив чинність свого указу про призупинення «розпускного» документа і на 31 травня. Відтак, учора зранку опозиція знову була в залі в повному складі. Розглядався третій з напрацьованих документів — чергові зміни до бюджету. Відповідний проект уряд затвердив позавчора на своєму засіданні, щоправда, ці зміни стосувалися не лише фінансування дострокової виборчої кампанії. Про 365 мільйонів гривень, призначених на вибори, йдеться тільки у першій частині документа, решта — підвищення соціальних стандартів (от і скажіть після цього, що ПР не готується до виборів) і спроба відшкодувати агропромисловому комплексу збитки, завдані посухою.
Утім, цей законопроект фінішну риску вчора не перетнув. Його було проголосовано в першому читанні 382 депутатами. Комуністи знову виявилися штрейкбрехерами. Вони заявляють, мовляв, підтримують бюджетні зміни, але без «виборчих витрат». Мотивація стандартна: нині немає підстав для дострокового волевиявлення. От ви складіть мандати, тоді й подивимось...
Не допомогла навіть цілком прийнятна пропозиція, озвучена Олександром Морозом, який про людське око неабияк демонструє намагання виконувати домовленості. Спікер запропонував записати, що усі бюджетні зміни набирають чинності від моменту опублікування, а їхня «виборча» частина — лише після початку передвиборної кампанії. Все ж далі першого читання цей документ не просунувся.
Скидається на те, що коаліціянти вперто хочуть «завалити» якщо й не всі, то переважну більшість документів, напрацьованих робочою групою. Для чого? Можливо, сподіваючись, що тоді виборів вдасться взагалі уникнути, можливо, з прицілом на умисне проведення їх за чинними, не надто досконалими правилами, аби потім, за поразки, обурюватися «нечесним», «злочинним» чи яким там ще законодавством, котре «не відповідає реальному волевиявленню громадян». А що, це — цілком у стилі їхньої роботи впродовж останніх місяців, починаючи десь так із намагання сформувати у парламенті конституційну більшість.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• СУД ПРИЗУПИНИВ ДІЮ ПОСТАНОВИ ВР
• ОНОПЕНКО: ПОСТАНОВА ВР ЗАГРОЖУЄ РОЗБАЛАНСУВАННЯМ СУДОВОЇ СИСТЕМИ
• ЧИ БУЛИ ЧИННИМИ УХВАЛИ СОЛОМ'ЯНСЬКОГО СУДУ?
• ІЗ ЄВРОІНТЕГРАЦІЄЮ ЗАЧЕКАЄМО?

назад »»»